Цивільне судочинство Справа №2-452-08
позовне провадження,
категорія – спори, про
приватну власність – 5.
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Рішення
Іменем України
м.Любомль 27 грудня 2008 року Любомльський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Мосієвича І.В.,
при секретарі Кузьміній Т.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в тому числі на самочинно збудоване нерухоме майно.
встановив:
У суд з позовною заявою звернулась ОСОБА_1, яка просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове нерухоме майно: жилу квартиру та надвірні споруди, в тому числі на самочинно збудоване нерухоме майно господарські будівлі (три сараї), які знаходяться в АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що після смерті її чоловіка, 10 листопада 2005 року, ОСОБА_2 залишилось спадкове нерухоме майно, спадкоємцем якого згідно заповіту є позивачка.
Однак позивачка як спадкоємець не може отримати свідоцтво про право на вказану спадщину за заповітом через відсутність державної реєстрації спадкового нерухомого майна, при цьому спадкоємцем за життя та позивачем було самочинно побудовано три господарські будівлі.
Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, однак від голови Вишнівської сільської ради Любомльського району надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги визнають повністю.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.
Відповідно до вимог ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що копією свідоцтва серії 1-ЕГ № 018524 від 15 листопада 2005 року, стверджено факт смерті 10 листопада 2005 року, ОСОБА_2 в с. Вишнів Любомльського району Волинської області.
З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії 1-ЕГ № 373919 від 01.02.1985 року
Код суду 0310 1 інстанція
2
виданого сільською радою с.Згорани Любомльського району вбачається, що позивачка змінила своє дівоче прізвище Костюк на прізвище чоловіка ОСОБА_2.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2008 року вбачається, що ОСОБА_1 успадкувала 4,57 га відповідно до акту на право приватної власності на землю серії 111-ВЛ №033070 від 27 грудня 2002 року.
Копією архівної виписки № 364/1-13 від 04.11.2008 року з рішення виконавчого комітету № 43 від 25.11.1997 року Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області “Про передачу земельних ділянок у приватну власність” стверджено, що ОСОБА_2 передано у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,25 га, та для ведення особистого підсобного господарства 0,60 га.
Комплексним висновком відповідності державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам, містобудівній документації, правилам забудови, земельному та природоохоронному законодавству стверджено факт відповідності нерухомого майна в тому числі самочинно збудованого нерухомого майна (трьох сараїв) котрі знаходяться в АДРЕСА_2, вищевказаному чинному законодавству, і рішенням комісії рекомендовано ОСОБА_1 узаконити вказане спадкове нерухоме майно.
Згідно з п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленому статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 16, 328, 346, 376, 392, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування на нерухоме майно вартістю 51528 грн. зокрема: квартиру А –1, сарай –Б-1, сарай –б, сарай – Г, літню кухню Д-1, веранду -д, вбиральню -В, та колодязь –к, що знаходиться АДРЕСА_3, в тому числі право власності на самочинно збудоване нерухоме майно : сарай Б-1, сарай – б, сарай –Г, що у відповідності до даних технічного паспорта на об”єкт нерухомого майна № 6970.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня
3
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий: суддя І.В. МОСІЄВИЧ