Справа № 22ц-528/2009 р.       Головуючий у першій інстанції -Гордійко Ю.Г.

          Категорія - цивільна                             Доповідач - Демченко Л.М.

У Х В А Л А

      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 березня 2009 року                                                                             м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області  у  складі:

                              головуючого -судді Хромець Н.С.

                            суддів -  Демченко Л.М., Горобець Т.В.

                            при секретарі -Вареник О.М.,

                              з участю -  відповідача  ОСОБА_1.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відновлення межі,

в с т а н о в и в :

            04 червня 2008 року ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1. про відновлення межі. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що їй на праві власності згідно договору дарування від 10.01.1996 року належить житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 785 кв.м.  Відповідач ОСОБА_1. є власником житлового будинку АДРЕСА_2, розташованого на земельній ділянці, яка межує з земельною ділянкою позивача. При оформленні права власності на нерухоме майно в лютому 2006 року їй стало відомо, що відповідач перемістив межу, що поділяє належні їм земельні ділянки. Позивачка запропонувала відповідачу відновити межу у  відповідності до генерального плану, але останній відмовився. Тому, ОСОБА_2. просила суд відновити межу, яка поділяє ділянки № 47 та № 49 по АДРЕСА_3, у відповідності з даними земельно-кадастрової документації.

                Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

               Не погоджуючись з даним судовим рішення ОСОБА_2. звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій  просить виключити із мотивувальної частини зазначеного рішення суду частину речення „...оскільки позивачка не довела правомірність користування нею надлишками, що перевищують земельну ділянку площею 600 кв.м. згідно рішення виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів від 17.09.1968 року №1486”, залишивши в іншій частині рішення без змін. Апелянт наполягає на тому, що інвентаризаційною справою на її домобудування та викопіюванням будівельного кварталу за 1963 рік, технічним паспортом за 2006 рік підтверджено, що розмір присадибної ділянки становить 785 кв.м., а тому суд не мав підстав вказувати в судовому рішенні про недоведеність правомірності її користування земельною ділянкою в розмірі 785 кв.м., оскільки такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи.

               В засіданні апеляційного суду відповідач просив апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

        Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення  відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, зважаючи на наступне.

      Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.          

                По справі  встановлено що  згідно договору дарування від 10.01.1996 року власником житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2. а згідно договору дарування від 01.04.2003 року власником житлового будинку по АДРЕСА_2є ОСОБА_1. / а.с. 5,25/. Земельні ділянки вищезазначених домоволодінь межують між собою.

        Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив з того, позивачка не довела правомірність користування нею надлишками, що перевищують земельну ділянку площею 600 кв.м. згідно рішення виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів від 17.09.1968 року №1486, а право власності відповідача на земельну ділянку площею 674 кв.м. підтверджено державним актом на право власності, який є чинним. Крім того, суд врахував, що у висновку судової експертизи та додатках до неї не зазначено, яка площа земельної ділянки позивачки зайнята відповідачем та межі цієї земельної ділянки.

       Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказах.            

               Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з договорів дарування  від 10 січня 1996 року та від 01.04.2003 року подарований ОСОБА_2. житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці розміром 600 кв.м., а житловий будинок ОСОБА_1. - на земельній ділянці площею 646,0 кв.м. / а.с. 84/. Згідно державного акту від 28.08.2008 року відповідач володіє земельною ділянкою площею 0,0674 га, що є дещо більшою ніж зазначено в договорі дарування,  але це пов'язано з більш точним способом зйомки при виготовленні технічної документації із складання державного акту на право власності на земельну ділянку. / а.с. 76-102/. Фактичне його користування земельною ділянкою площею 674 кв.м. підтверджується і висновком  судової будівельно-технічної експертизи. / а.с. 55/. 

                       Крім того, з пояснень відповідача ОСОБА_1. в засіданні апеляційного суду встановлено, що земельні ділянки сторін відокремлені між собою капітальним парканом, який був збудований ще при попередніх власниках будинків №47 та № 49 про АДРЕСА_3 -ОСОБА_3. та ОСОБА_4. ОСОБА_5.,  що підтверджується також технічною документацією із складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1., зокрема, доповненням до пояснювальної записки /а.с.79/.

              Посилання позивачки на те, що відповідач самовільно перемістив межу,  зменшивши її земельну ділянку, чим порушив її право користування даною земельною ділянкою,   належними доказами не підтверджено. Висновок судової будівельно-технічної експертизи №52-08 від 22.09.2008 року також не містить фактичних даних по кількість надлишків земельної ділянки №47, які знаходяться в користуванні власника земельної ділянки АДРЕСА_2. / а.с. 55/

              Також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що правомірність користування нею земельною ділянкою площею 785 кв.м. підтверджується інвентаризаційною справою на домоволодіння за 1963 рік, та технічним паспортом за 2006 рік, оскільки даний документ  погашений в 1987 році, а в матеріалах справи знаходиться інший генеральний план з внесеними змінами 12.06.2007 року,  з якого вбачається, що  загальна площа земельної ділянки ОСОБА_2. 660 кв.м. / а.с. 26/

     Викопіювання будівельного кварталу, на яке посилається позивачка, також не свідчить про користування нею земельною ділянкою площею 785 кв.м., оскільки конфігурація земельних ділянок як позивачки, так і відповідача змінювалась, що підтверджується додатком №7 до висновку судової будівельно-технічної експертизи №52-08 від 22.09.2008 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1. /а.с.59, 64/.

     Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність позивачкою заявлених нею позовних вимог.

     Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

               Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, ЦПК України, апеляційний суд, 

у х в а л и в:

               Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

               Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2009 року залишити без змін.

              Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

              Головуючий:                                           Судді :