Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а-673/11
Категорія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кашапової Л.М.
суддів Зарицької Г.В.
ОСОБА_1
при секретарі Ганько Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“
за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 18 травня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
В січні 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з вказаним позовом, в якому, посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо нарахування коштів, передбачених ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, у меншому розмірі, ніж визначено Законом, просили стягнути з відповідача доплату, як працюючим на території радіоактивного забруднення, на користь ОСОБА_2 в розмірі 14493грн. 39коп. за періоди з 02.02.1998 року по 30.06.2002 року та з 01.08.2005 року по 31.12.2007 року; на користь ОСОБА_3 в розмірі 25502грн. 60коп. за період з 01.01.1998 року по 31.12.2007 року; на користь ОСОБА_4 в розмірі 27078грн. 23коп. за період з 01.02.1998 року по 31.12.2007 року.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 18 травня 2009 року позов задоволено частково.
_______________________________________________________________
Справа № 22а/0690/673/11Головуючий у суді І інст. ОСОБА_5
Категорія 10.3.2 Доповідач – суддя Кашапова Л.М.
Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира по застосуванню постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 в частині визначення розміру доплати за ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 неправомірними.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира на користь ОСОБА_2 доплату до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 01.02.1998 року по 31.12.1998 року, з 01.02.1999 року по 30.06.2002 року, з 01.08.2005 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 13722грн. 25коп.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира на користь ОСОБА_3 доплату до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 01.01.1998 року по 30.11.2005 року, з 01.08.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 26351грн. 98коп.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира на користь ОСОБА_4 доплату до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 01.02.1998 року по 01.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 27490грн. 89коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неналежну оцінку зібраних по справі доказів.
Зазначає, що суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідні роки щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофию. На думку апелянта, суд не звернув увагу на порушення позивачами строку звернення до суду, а також на те, що спірні кошти не являються заробітною платою.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
-у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Встановлено, що позивачі працювали і працюють на даний час в Овруцькій філії ДП „Житомирський облавтодор”, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 віднесені до 2 категорії, а ОСОБА_4 до 3 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке згідно Переліку населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а тому вона мають право на отримання спірних щомісячних компенсацій.
Позивачі перебувають на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира і отримували за спірний період доплату за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ в сумі від 2грн. 20коп. до 10грн. 50коп. щомісячно, тобто, у меншому розмірі, ніж визначено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Разом з тим, при вирішенні спору між позивачами та управлінням праці та соціального захисту населення судом не враховано, що відповідно до змісту ст.2 Закону України „Про оплату праці” доплата, передбачена ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не є складовою частиною заробітної плати. А тому на спірні правовідносини положення ст.233 КЗпП України не поширюються.
В зв”язку з вищезазначеним та врахувуючи визначений ст.99 КАС України (в порядку якого було розглянуто справу) строк звернення до суду, на застосуванні якого наполягав відповідач, колегія суддів вважає, що в даному випадку позовні вимоги задоволенню не підлягали за весь спірний період, проте суд першої інстанції на це уваги не звернув.
За даних обставин, коли судом неправильно застосовані норми матеріального закону та порушено норми процесуального закону, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання неправомірними дій та стягнення з відповідача коштів за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, а саме: на користь ОСОБА_2 доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 01.02.1998 року по 31.12.1998 року, з 01.02.1999 року по 30.06.2002 року, з 01.08.2005 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 13722грн. 25коп.; на користь ОСОБА_3 доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 01.01.1998 року по 30.11.2005 року, з 01.08.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 26351грн. 98коп.; на користь ОСОБА_4 доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 01.02.1998 року по 01.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 27490грн. 89коп., з ухваленням нової про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира задовольнити.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 18 травня 2009 року скасувати в частині визнання неправомірними дій управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира та стягнення на користь ОСОБА_2 доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 01.02.1998 року по 31.12.1998 року, з 01.02.1999 року по 30.06.2002 року, з 01.08.2005 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 13722грн. 25коп.; на користь ОСОБА_3 доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 01.01.1998 року по 30.11.2005 року, з 01.08.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 26351грн. 98коп.; на користь ОСОБА_4 доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 01.02.1998 року по 01.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 27490грн. 89коп.
Ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили.
Головуючий Судді