УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 22-ц-586/11

Категорія 16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді Кашапової Л.М.

суддів Рафальської І.М.

ОСОБА_1

при секретарі Ганько Ю.І.

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 січня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив зобов”язати виконавчий комітет Глибочицької сільської ради Житомирського району виключити відомості про нього як батька дитини з актового запису №32 від 07.11.2008 року про народження ОСОБА_4, якого народила 09.10.2008 року його дружина ОСОБА_5

Посилався на те, що почав зустрічатися з відповідачкою з січня 2008 року, шлюб між ними було зареєстровано 10.05.2008 року, а дитина народилася через п”ять місяців після їх одруження.

В момент реєстрації народження дитини він не знав, що не є батьком дитини. Про це йому стало відомо пізніше: після розірвання шлюбу, яке

мало місце 03.06.2010 року, та після того, як відповідачка звернулася в суд з позовом про стягнення з нього аліментів на утримання дитини.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14.01.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з’ясував обставини справи, пов”язані з вчиненням актового запису про народження дитини, не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, безпідставно відхилив його клопотання про призначення повторної генетичної експертизи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з врахуванням наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст. 122, ст.133 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров”я про народження дружиною дитини. Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір”ю, а чоловік – батьком дитини.

Відповідно до ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст.122,124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред”явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Згідно вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружилися 10.05.2008 року, їх шлюб був розірваний згідно рішення Житомирського районного суду від 03.06.2010 року, що сторонами не оспорюється, а тому вищевказані обставини відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦК України не підлягають доказуванню.

09.10.2008 року в шлюбі народилася дитина – син ОСОБА_6, про що в Книзі реєстрації народжень 07.11.2008 року виконавчим комітетом Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області зроблено актовий запис №32, згідно якого батьком дитини записаний позивач ОСОБА_2, а матір”ю - відповідачка ОСОБА_5

Висновком судово-медичної експертизи Київського міського бюро судмедекспертизи №376 від 02.12.2010 року підтверджено біологічне батьківство позивача ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_4, оскільки молекулярно-генетичним дослідженням встановлено величину такої ймовірності не менше 99,999999%.

За вказаних обставин, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Доводи апелянта про те, що суд не дав належної оцінки тому факту, що позивач не подавав до органу РАЦС заяви про те, що він являється батьком дитини, як це передбачено ст.125 СК України, є безпідставними, оскільки вказана норма матеріального закону регламентує питання про визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, а отже вона не може бути застосована до спірних правовідносин.

Безпідставними є і посилання в апеляційній скарзі на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, пов”язані з вчиненням актового запису про народження дитини та не дав правового обґрунтування наданим позивачем доказам, що підтверджують наявність порушень, допущених органом РАЦС при внесенні запису про батьківство до свідоцтва про народження дитини, оскільки ні в позовній заяві, ні в процесі розгляду справи в суді позивач не зазначив і не надав будь-яких доказів, які б підтвердили його сумніви щодо батьківства чи вказували б на допущені порушення Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні при реєстрації народження дитини.

Крім того, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції позивач підтвердив, що він мав інтимні стосунки з відповідачкою ще до шлюбу, і тим самим спростував заперечення цього факту, висловлені ним в позовній заяві.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального закону, яке полягає у відмові в призначенні повторної генетичної експертизи є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції при вирішенні цього питання діяв в межах повноважень, визначених ст.168 ЦПК України, а позивач, всупереч вимогам ч.2 ст.150 ЦПК України, не подав мотивованого клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, не вказав, чому саме вважає висновок експерта необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви в його правильності, не визначив питань, на які потрібна відповідь експерта.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на неправильне застосування норм матеріального закону чи порушення норм процесуального закону, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді