Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року. м. Івано-Франківськ.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Девляшевського В.А.

Суддів: Меленко О.Є, ОСОБА_1

З участю секретаря: Балагури М.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради про визнання неправомірними дій щодо нарахування і виплати сум соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради на постанову Коломийського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року з участю позивачки – ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона здійснює догляд за своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з урахуванням положень Законів України «Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки». Обмеження розміру вказаної допомоги встановлені законами про державний бюджет України на 2007 та 2008 рік, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, визнані неконституційними. Її звернення до відповідача з проханням провести перерахунок допомоги у відповідності з діючим законодавством, у розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за кожен місяць, залишено без

_______________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-2600/2010рік. Головуючий у 1 інстанції: Димашок В.П. Категорія 57 Суддя-доповідач: ОСОБА_5

задоволення. Просила, визнати неправомірними дії відповідача і зобов’язати його перерахувати їй допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» до рівня не менше прожиткового мінімуму за місяць та виплатити їй недоотриману суму.

Постановою Коломийського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року позов задоволено частково. Управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради зобов’язано провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату допомоги по догляду за дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним трирічного віку за період з 24 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року; та за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з розрахунку встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та з урахуванням фактично отриманої суми допомоги за названі періоди. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради подало апеляційну скаргу, у якій посилається на неповне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Судом не враховано того, що виплата допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Така субвенція, згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, та сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, для незастрахованих осіб. Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між; з 01 січня 2008 року 50%, з 01 січня 2009 р. – 75%, з 01 січня 2010 р.- 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї , з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень. Закони України «Про державний бюджет України» не передбачали витрати, пов’язані із задоволенням позовів одержувачам зазначеної допомоги, просить постанову суду першої скасувати і ухвалити рішення про відмову у позові.

Колегія суддів, вислухавши доповідача,пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено, що позивачка, народивши дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, має право на призначення допомоги відповідно до вимог Законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Обмеження виплат, передбачених зазначеними законами, в Законах України «Про державний бюджет на 2007 та 2008 роки», рішеннями Конституційного Суду України визнані неконституційними, а тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги. Судом також правильно визначено періоди, за які позивачці слід нараховувати допомогу з урахуванням діючого законодавства та в межах строків звернення до суду.

Відповідно до вимог ч.2. ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна ж скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що постанова судом першої інстанції ухвалена з додержанням вимог процесуального законодавства і правильно застосовані норми матеріального права. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307; 308; 314; 315; 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради відхилити.

Постанову Коломийського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.

Головуючий: В.А.Девляшевський

Судді: О.Є.Меленко

ОСОБА_1