Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

УХВАЛА

05 січня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.

суддів Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.

секретаря Юрків І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Долинського районного суду від 17 жовтня 2011 року,-

з участю апелянта – ОСОБА_1,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Долинського районного суду від 17 жовтня 2011 року частково задоволено заяву про забезпечення позову; з метою забезпечення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення боргу за договором позики вилучено предмет застави автомобіль "OPEL" OMEGA, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_1 та передано його на зберігання позивачу.

На дану ухвалу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість застосування засобу забезпечення позову ПАТ КБ "ПриватБанк". Апелянт вважає, що суд неповно встановив дійсні обставини справи, не врахував, що предметом спору у справі є звернення стягнення на заставне майно. Вилученням цього майна і передачею його позивачу у якості забезпечення позову, фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті. Крім того, банк є спеціалізованою установою, яка надає виключно фінансові послуги, до яких не відноситься зберігання майна, що належить третім особам, або його продаж. Вважаючи у зв’язку із наведеним оскаржену ухвалу незаконною і

________________________________________________________________________________

Справа № 22-ц- 40/2012р. Головуючий у І інстанції - Монташевич С.М.

Категорія 27 Доповідач - Девляшевський В.А.

необґрунтованою, ОСОБА_1 просить її скасувати.

В засідання Апеляційного суду представник ПАТ "ПриватБанк" не з'явився, хоч судове повідомлення вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у його відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 яка доводи скарги підтримала, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скаргу слід задоволити з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором та із заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК суд за заявою осіб які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Перелік заходів забезпечення позову визначено у ст. 152 ЦПК України, яка не передбачає передачу позивачу речі, що є предметом спору, до вирішення справи по суті.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, вжиті судом заходи полягають у передачі на зберігання ПАТ КБ "ПриватБанк" предмету застави автомобіля "OPEL" OMEGA, належного ОСОБА_1, оскільки на думку суду, позивач несе ризик щодо втрати предмету застави чи погіршення його технічного стану і не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

При вирішенні даного питання суд повинен був дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття саме такого заходу, з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Однак, ПАТ КБ "ПриватБанк" не надав доказів того, що він несе ризик щодо втрати автомобіля, який є предметом застави чи погіршення його технічного стану.

Згідно договору застави, укладеного 05.09.2008року між позивачем та ОСОБА_1, автомобіль "OPEL" OMEGA, державний номерний знак НОМЕР_1, буде зберігатись за місцем проживання заставодавця.

Суд першої інстанції, застосовуючи такий захід забезпечення позову про звернення стягнення на предмет застави, як передачу на зберігання ПАТ КБ "ПриватБанк" самого предмету застави – вказаного автомобіля, належного ОСОБА_1, не врахував, що це призведе до фактичного вирішення спору по суті. Звернення стягнення на рухоме майно передбачає застосування певних процедур, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", в тому числі і при вилученні автомобіля із володіння особи, якій він належить.

Суд, без порушення законних прав власника автомобіля ОСОБА_1, мав можливість застосувати інший вид забезпечення позову, не пов’язаний із позбавленням права власності чи обмежень у його здійсненні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про застосування заходу забезпечення позову підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заява ж ПАТ КБ "ПриватБанк" про вжиття заходів забезпечення позову вилучення у ОСОБА_1 предмету застави і передачі його банку – до задоволення з наведених вище підстав не підлягає.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Долинського районного суду від 17 жовтня 2011 року в даній справі скасувати. В задоволенні заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" про забезпечення позову шляхом вилучення предмету застави – автомашини у ОСОБА_1 та передачі її на зберігання позивачу відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: П.І. Проскурніцький

ОСОБА_2