Справа № 22-11378                   головуючий у 1 інстанції Угорчук В.В.

Доповідач Шевченко В.Ю. Категорія №21

  РІШЕННЯ

іменем     України

21 грудня 2006 року

Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого Турової О.М. суддів Шевченко В.Ю., Могутової Н.Г. при секретарі Миснянко М.П. з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2006р. за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька на рішення Шахтарського міськрайонного суду від 23 жовтня 2006р., яким позов ОСОБА_1 задоволено частково, на його користь з відповідача стягнуто моральну шкоду внаслідок ушкодження здоров"я на виробництві у розмірі б0000грв.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що позивачем не було надано належних доказів щодо підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди, цей факт не підтверджено відповідним висновком МСЕК. Задовольняючи позовні вимоги, суд не прийняв до уваги вині позивача у нещасному випадку, Крім того, суд не врахував, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006р." дія окремих статей Закону України„Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105 , в тому числі відносно відшкодування моральної шкоди, зупинено.

Представник відповідача в засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 травня 2005р. з позивачем при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму хребта, грудної клітини і лівої руки, що підтверджується актом по формі Н-1. Згідно висновку МСЕК від 09.09.2005р. позивачу вперше встановлено 100% втрати професійної працездатності у зв'Язку з трудовим каліцтвом з переоглядом 09.09.2007р. Він визнаний інвалідом 1 групи. Враховуючи, що внаслідок виробничої травми позивачу завдано моральної шкоди, а також з урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань , суд визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, у сумі б0000грв.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно змісту вимог ст.ст. 1,21,28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р.'№1105 (зі змінами та доповненнями) у разі настання страхового випадку на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок у встановленому законом порядку своєчасно і в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну робітникові внаслідок ушкодження здоров"я, у тому числі і моральну шкоду при наявності підстав факту спричинення цієї шкоди потерпілому. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2001р. з позивачем при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму грудиного відділу хребта, компресійний перелам ТН 9 хребця без ушкодження спинного мозку, що підтверджується актом по формі Н-1 від 15.10.2001р. Згідно висновку МСЕК від 24.04.2002р. позивачу вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв"язку з трудовим каліцтвом з переоглядом 24.04.2004р. Він визнаний інвалідом 3 групи. При повторному огляді на МСЕК 29.08.2006р. втрата професійної працездатності позивача встановлена у розмірі 25% з переоглядом 29.08.2008р.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування моральної шкоди, заподіяною внаслідок ушкодження здоров"я за нормами Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. № 1105-X1V. Згідно змісту вимог ст.34 вказаного Закону України висновок МСЕК про наявність моральної шкоди передбачено у випадку заподіяння шкоди умовами виробництва, яка не спричинила стійкої втрати потерпілим працездатності. Із матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, тому апеляційний суд вважає непереконливими доводи апеляційної скарги про необхідність підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004р. № 1-рп\2 ушкодження здоров'я, спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеню втрати професійної працездатності спричиняє йому моральні і фізичні страждання. Обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.

Доводи відповідача про те, що Законом України "Про державний бюджет на 2006

рік   вказані виплати зупинено, суд не може прийняти до уваги, оскільки це суперечить положенням ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності", де зазначено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках  ліквідації страхувальників, прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках, коштів одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів з підприємств...,

Проте визначену судом суму на відшкодування моральної шкоди апеляційний суд вважає надмірною, оскільки вказана моральна шкода частково компенсована чітким виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо сплати тих виплат, які передбачені ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до роз"яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" від 31 березня 1995р. розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи конкретні обставини справи, вину позивача у нещасному випадку, що стався з ним при виконанні службових обов'язків, ступінь порушення життєвих стосунків позивача, потребу у додаткових зусиллях для організації життя та виходячи із засад справедливості і розумності, апеляційний суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000грв.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з ухваленням нового рішення про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50000грв. відповідно до вимог п.Зч.Іст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.304,ст.307,309,313,316 ЦПК України,   апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2006р. змінити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька на користь ОСОБА_1моральну шкоду у розмірі 50000( п'ятидесяти тисяч) грв.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.