Комінтернівський районний суд м.Харкова

м. Харків, пров. Брянський, 5, 61068, (057) 771-46-62

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Колодяжної І.М.

при секретарі – Зубріхіній Ж.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства „УКРСИББАНК”, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2, про визнання недійсними договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, з урахуванням уточнень, до Публічного Акціонерного товариства „УКРСИББАНК”, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2, про визнання недійсними договіру про надання споживчого кредиту та договору іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18 травня 2007 року між нею та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №11154876001, відповідно до якого Банк надав Позивачеві кредитні кошти у розмірі 50 000 доларів США. В забезпечення цього договору між нею та відповідачем укладено договір іпотеки від 18.05.2007 р. нежитлових приміщень підвалу № 12, 12а,17, 17а, 17б,18,21, 21а,21б, 21в,22,22а,22б в літ «А-9» за адресою: проспект 50-річчя СРСР, б. 12 в м. Харкові, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 При укладенні договору про надання споживчого кредиту позивачеві потрібні були кошти у національній валюті України, а отримані були у доларах США, про що вона повідомила представника Банку, який пояснив, що грошові кошти Банк може надати у доларах, на що вона погодилася, оскільки перебувала у скрутному фінансовому становищі. Вважає, що відповідач, використовуючи у спірному договорі валютою платежу долари США, передав усі фінансові ризики при запозиченні ним валюти на позивача. Крім того, до позивача з боку Відповідача було застосовано нечесну та агресивну підприємницьку практику,

а саме до укладення договору позивача не було ознайомлено з орієнтовною сукупною вартістю кредиту, перевагами та недоліками схем кредитування, про що свідчить відсутність у банку письмового підтвердження про ознайомлення з цією інформацією.

Позивач вважає, що при укладенні договору іпотеки від 18.05.2007 р. не оприлюднено Відповідачем перед укладенням договору іпотеки обов’язкової інформації, передбаченої законодавством та неознайомлення Позивача з цією інформацією в будь- який інший спосіб перед укладенням цього договору іпотеки, а також укладення договору особою, яка не мала на це повноважень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що викладені в позовній заяві факти не відповідають дійсності з наступних підстав. ОСОБА_3 договору (п.п. 1.1. та 7.12) містить положення зі змісту яких випливає, що Позивачем свідомо та самостійно вибрано кредитування в іноземній валюті - доларах США. Крім того, згідно умов ОСОБА_3 договору (п.1.1) - кредит надавався Позивачу у вигляді поновлюваної кредитної лінії. Для отримання кредитних коштів Позивачем подано заяву до установи банку про надання кредитних кошти в доларах США в наступних сумах: 18.05.2007 р. - 15 000,00 доларів; 09.08.2007 р. -5 000,00 доларів; 31.10.2007 р. - 6 000,00 доларів; 03.12.2007 р. - 2 000,00 доларів та 13.12.2007 р. - 17000,00 доларів. Крім того, впродовж дії ОСОБА_3 договору Позивач не звертався до установи банку з будь-якими заявами щодо зміни валюти кредитування, чи відмови від отримання кредиту у доларах США. До підписання ОСОБА_3 договору на виконання вимог ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" Відповідачем Позивачу було надано інформаційного листа, в якому було зазначено, в тому числі, умови кредитування в іншій валюті, а також зазначено, що валютні ризики, в тому числі ризик коливання курсу національної валюти по відношенню до вибраної валюти кредитування несе позичальник, тобто Позивач, про що свідчить п. 7.12 ОСОБА_3 договору підписаного Позивачем. В цьому ж п. 7.12. ОСОБА_3 договору зазначено, що" підписанням цього договору Позивачем свідчить про те, що всі умови даного Договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього. 30.01.2009 р. між Позивачем та Відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до ОСОБА_3 договору, відповідно до якої Відповідач погодився перенести строки виконання зобов'язань Позивача з оплати процентів за ОСОБА_3 договором за грудень 2008 р., а також Додаткову угоду № 2 щодо заміни схеми погашення кредиту. ОСОБА_4 угодами сторони підтвердили свої взаємні зобов'язання за ОСОБА_3 договором. Таким чином, з боку Відповідача були здійснені всі необхідні дії, які передбачені чинним законодавством, щодо роз'яснення умов кредитування та надання достовірної інформації Позивачу.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18 травня 2007 року між ОСОБА_1 та Публічним Акціонерним товариством „УКРСИББАНК” було укладено договір про надання споживчого кредиту №11154876001 (далі по тексту кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1., п.1.5. кредитного договору Банк зобов'язується надати "Позичальникові" кредитні кошти шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № 26202053501201 у Банку і терміном погашення не пізніше „18” травня 2018 року у сумі 50 000 ( п’ятдесят тисяч) доларів США, що дорівнює еквіваленту 252 500 ( двісті п’ятдесят дві тисячі п’ятьсот) гривень зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13% ( тринадцять відсотків) річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом та зі сплатою комісії за обслуговування кредиту 0,00 доларів США, що сплачується щомісяця.

На підставі п. 1.1. кредитного договору Позивачем отримані кошти в розмірі 50 000 ( п’ятдесят тисяч) доларів США, що в еквіваленті на момент надання коштів за офіційним курсом НБУ складає 252 500 ( двісті п’ятдесят дві тисячі п’ятьсот) гривень, про що не заперечується представником позивача та представником відповідача в судовому засіданні.

Для отримання кредитних коштів Позивачем подано заяву до установи банку про надання кредитних коштів в доларах США в наступних сумах: 18.05.2007 р. - 15 000,00 доларів; 09.08.2007 р. -5 000,00 доларів; 31.10.2007 р. - 6 000,00 доларів; 03.12.2007 р. - 2 000,00 доларів та 13.12.2007 р. - 17000,00 доларів.

Крім того, впродовж дії ОСОБА_3 договору Позивач не звертався до установи банку з будь-якими заявами, щодо зміни валюти за кредитним договором.

Відповідно ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №16-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування можливе тільки на підставі індивідуальної та генеральної ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Банківською ліцензією № 75 від 24.12.2001р. та отриманим 24.12.2001 р. дозволом № 75-2 АКІБ "УкрСиббанк" надане право здійснювати банківські операції, визначені ч.1, п.п. 1-11 ч.2 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Згідно з додатком до дозволу № 75-2 від 19.11.2002 р. відповідач має право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, вести рахунки клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті, вести кореспондентські рахунки банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті, залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

3 урахуванням викладеного, суд вважає, що АКІБ "УкрСиббанк" мав достатні юридичні підстави та законне право укладати кредитний договір з позивачем ОСОБА_1 в іноземній валюті, а саме в доларах США.

Відповідно до ч.2 ст.548 Цивільного кодексу України недійсне зобов”язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов”язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України.

Оскільки судом не встановлено підстав для визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та Публічним Акціонерним товариством „УКРСИББАНК” договору про надання споживчого кредиту від 18 травня 2007 року, підстав для визнання договору іпотеки від 18.05.2007 р. нежитлових приміщень підвалу № 12, 12а,17, 17а, 17б,18,21, 21а,21б, 21в,22,22а,22б в літ «А-9» за адресою: проспект 50-річчя СРСР, б. 12 в м. Харкові, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 в порядку ст. 548 Цивільного кодексу України немає.

Таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 548, 1054 ЦК України, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №16-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя -