Справа № 22- 11364/ 2006 p.          Головуючий у 1 інстанції Наумик О.О.

Категорія 21                                                  Доповідач Жданова B.C.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 грудня    2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі : Головуючго Кріглікової К.С, Суддів : Жданової B.C., Зінов"євої А.Г. При секретарі Пометун С.М. За участю сторін розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні у  м..Донецьку апеляційні  скаргу  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Микитівському районі м. Горлівки на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 27 жовтня 2006 р. по справі за позовом    ОСОБА_1до   Відділення   виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань   в Микитівському районі м. Горлівки   про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального срахування просить скасувати рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 27.10.2006 p., яким на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду у зв"язку з професійним захворюванням у розмірі 22000 грн.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що позивач не надав суду належних доказів того, що мав втрати немайнового характеру з причини моральних або фізичних страждань. Вважає, що суд не врахував вимоги ст. ст. 10,60 ЦПК України та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального закону. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивач довгий час працював на шахті в підземних умовах ,що призвело до професійного захворювання - вібраційна хвороба та хронічний обструктивний бронхіт . Висновком МСЕК 25.05.2001 р. вперше встановлено 20% втрати працездатності. При повторному огляді 31.03.2004 р. за сукупністю захворювань встановлено втрату 40% працездатності . У зв"язку з професійним захворюванням не може виконувати роботу по господарству, спілкуватися з друзями, вести звичний спосіб життя, що у сукупності призвело до моральних страждань та вимагає від нього додаткових зусиль для організації життєвих стосунків.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстаїці, пояснення позивача , дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Розглядаючи заявлений позов, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що позивач в зв"язку з професійним захворюванням відчував і продовжує відчувати фізичний біль та моральні страждання у зв"язку з чим не може реалізувати свої звички та бажання, що в сукупності призвело до порушення нормальних життєвих зв"язків та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

До такого висновку суд прийшов на підставі наданих медичних документів про стан здоров"я позивача та висновку МСЕК , в якому зазначені обмеження в зв"язку з хворобою та рекомендації щодо лікування.

За таких обставин висновок суду про наявність моральних страждань внаслідок змін умов життя є обгрунтованим.

Ухвалюючи рішення, суд 1 інстанції виходив з того, що вказане професійне захворювання вперше було встановлено позивачеві 21.05.2001 р. При таких обставинах відповідно до ст. 21 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд покладений зобов"язок у разі настання страхового випадку      своєчасно та в повному обсязі.

відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров"я, в тому числі і грошову суму за моральну шкоду.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку про те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального чи процесуального права, призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Однак з висновками суду щодо визначення розміру моральної шкоди 22000 грн, що підлягає стягненю на користь позивача погодитись не можна.

Відповідно до роз'яснень , викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди" від 31.03.1995 р. розмір відшкодування моральної / немайнової / шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуючи характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначивши розмір відшкодування моральної / немайнової / шкоди, суд повинен невести в рішенні відповідні мотиви.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь позивача 22000 грн на відшкодування моральної шкоди, суд не навів мотивів саме такого розміру відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнився з роботи за власним бажанням у зв"язку з виходом на пенсію , тобото не в зв"язку з хворобою, яка перешкоджає подальшій роботі. При визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції не врахував те, що позивач має ряд хронічних захворювань загального характеру у зв"язку з чим визнаний інвалідом 2 групи по загальному захворюванняю, що впливає на загальний стан самовідчуття.

З огляду на означене апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір стягнутої моральної шкоди до 12000 грн., що відповідає засадам виваженості, справедливості, розумності.

Оскільки судом неповно з"ясовані обставини , що мають значення для справи в частині розміру відшкодування моральної шкоди, рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі п.ічі ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309 , 313-315 ЦПК України , апеляційний суд,-

ВИРІШИВ   :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещастних випадків на виробництві та професійних захворювань України Микитівському районі м. Горлівки задовольнити частково.

Рішення   Микитівського районного суду м. Горлівки від 27.10. 2006 p.. р.змінити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вибробництві і професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1у відшкодування моральної шкоди 12000 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту ії проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.