Справа № 22- 11424 / 2006 р.                                 Головуючий у 1 інстанції Артеменко Л.І..

Категорія 21                                                              Доповідач Жданова B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 грудня      2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі : Головуючої Круглікової К.С. Суддів : Жданової B.C., Зінов"євої А.Г. При секретарі: Пометун С.М. За участю представника відповідача Трофімчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровське на рішення Кіровського міського суду від 7.11.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального срахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровське про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нащасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровське просить скасувати рішення Кіровського міського суду від 7.11. 2006 p., яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, на користь якого з відповідача у зв"язку з ушкодженням здоров"я стягнуто моральну шкоду у розмірі 6000 грн. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що позивач відповідно до ст. 60 ЦПК України не надав суду належних доказів того, що мав втрати немайнового характеру з причини моральних або фізичних страждань, розмір моральної шкоди, визначений судом, не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач продовж довгого часу працював на шахта в підземних умовах у зв"язку з чим отримав професійне захворювання - коніотуберкульоз : пневмоконіоз легенів . Висновком МСЕК від 13. 07.2006 р. встановлено втрату 20 % професійної працездатності безстроково.Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність професійного захворювання вимагає від позивача докладання додаткових зусиль для організації життєвих стосунків, що відповідно до ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатногсті „ є підставою для стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстаїці, пояснення пердставника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд 1 інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Суд 1 інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази , дав їм належну правову оцінку та прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Розглядаючи позов , суд правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами та прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позивач в чв"язку з професійним захворюванням відчував і продовжує відчувати моральні страждання внаслідок постійного відчуття фізичного болю , в зв"язку з професійним захворюванням були порушені нормальні життєві зв"язки прзивача , що вимагає від нього додаткових зусиль для організаціі свого життя.

До такого висновку суд прийшов на підставі медичних документів та висновку МСЕК про встановлення втрати працездатност безстроково та інвалідності, що свідчить про існуючі обмеження в житті позивача в зв"язку з професійним захворюванням.

Доводи апеляційної скарги про зменшення розміру моральної шкоди не є переконливими.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд 1 інстанції урахував стан здоров"я позивача, характер моральних страждань, їх тривалість та неможливість відновлення стану здоров"я, бо ступінь втрати працездатності визначена безстроково.

Розмір морального відшкодування визначений судом відповідно до п.Зст.34 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності".

Визначена судом сума моральної шкоди відповідає характеру моральних страждань позивача та характеру негативних наслідків, що настали для нього у зв"язку з професійним захворюванням, тому підстав для ії зменшення не вбачається.

Суд 1 інстанції не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо заявленного позову та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об"єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в ії сукупності, керуючись законом.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом 1 інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело обо могло призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Рішення суду 1 інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону і у суда апеляційної інстанції немає підстав для його зміни.

Керуючись ст. ст.307, 308 , 312-315 ЦПК України , апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещастних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровське  Донецької області відхилити.

Рішення Кіровського місього суду Донецької області від 7.11.2006 р. залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту ії проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею  законнної сили.

Головуючий                                                                  Судді :