Справа №8628 Головуючий у 1 інстанції Тарасенко С.Б.
Категорія 12 Доповідач Лукьянова С.В.____________
УХВАЛА Іменем України
22 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Зубової Л.М. суддів Лук'янової С.В., Соломахи Л.І.
при секретарі Андрусішиній М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 1 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, орган опіки і піклування, приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивачки, відповідачки ОСОБА_4 і представника відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_7. і представника третьої особи органу опіки і піклування, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
В апеляційній скарзі позивачка і її представник ставлять питання про скасування рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 1 червня 2006 року і ухвалення у справі нового рішення про задоволення позову через порушення судом норм матеріального і процесуального права. У порушення вимог ст.. 159 ЦПК України при розгляді справи суд безпосередньо не дослідив докази по справі; у порушення ст.. 197 ЦПК України не було задоволено клопотання представника позивачки про фіксування судового засідання технічними засобами. У порушення ст..215 ЦПК України в рішенні не викладені пояснення третьої особи ОСОБА_5 Свідоцтво про право на спадщину за законом викликає сумніви, але не було задоволене прохання представника позивачки про виклик до суду нотаріуса. Дії учасників угоди відносно дітей позивачки суперечать діючому законодавству. Угода укладена без дозволу органу опіки і піклування. Справа розглянута не у повному обсязі, не об"єктивно досліджені докази. Неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права призвело до неправильного вирішення справи (а.с.97-100).
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки підтримав доводи апеляційної скарги; представник органу опіки і піклування визнав апеляційну скаргу; відповідачка ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 не визнали апеляційну скаргу і просили залишити без зміни рішення суду першої інстанції; третя особа приватний нотаріус в судове засідання апеляційного суду не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і надав заяву, в якій просив залишити без зміни рішення суду першої інстанції.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 1 червня 2006 року позивачці відмовлено у задоволені вказаного позову. Цим рішенням встановлено, що спірна АДРЕСА_1Донецької області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 березня 2005 року належала відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 1/2 частині кожному (а.с.2, -22). 2 вересня 2005 року відповідачі уклали з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу спірної квартири і продали ОСОБА_5 спірну квартиру (а.с. 19). Неповнолітні ОСОБА_8, 1989 року народження, і ОСОБА_9, 1990 року народження, були зареєстровані у спірній квартирі, але права власності на цю квартиру не мали. Позивачка і вказані діти фактично проживають в АДРЕСА_2; позивачка зберігає за собою право користування цією квартирою. Договір купівлі-продажу спірної квартири відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.87-89).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.
Матеріали справи підтверджують, що рішенням виконкому Горлівської міської Ради народних депутатів НОМЕР_1 спірна АДРЕСА_1продана батьку відповідачів ОСОБА_10 (а.с.68). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер і кожен з відповідачів 23 березня 2005 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку спірної квартири кожний (а.с.21, 22). Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 12 січня 1998 року позивачка визнана такою, що втратила право користування спірною квартирою (а.с. 17). Неповнолітні діти відповідача ОСОБА_3: дочка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, і син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, зареєстровані в спірній квартирі з часу народження, що підтверджується довідкою (а. с. 6).
Договір купівлі-продажу спірної квартири від 2 вересня 2005 року підтверджує, що відповідачі продали спірну квартиру третій особі ОСОБА_5 (а.с. 19). Цей договір укладено з додержанням вимог законодавства, що діяло на час укладення договору. Стаття 17 Закону України „Про охорону дитинства" передбачає обов'язкове отримання дозволу органу опіки і піклування для укладення правочину, що підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, якщо укладається правочин стосовно належного дитині майна. Але спірна квартира не належала неповнолітнім дітям відповідача ОСОБА_3 і позивачки ОСОБА_1 на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири.
Закон України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", стаття 12 якого передбачає обов'язково наявність попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, набрав чинності 1 січня 2006 року, тобто після укладення договору купівлі-продажу спірної квартири і не має зворотної сили.
Довід апеляційної скарги про те, що свідоцтва про право власності на спадщину у апелянтів викликає сумніви, не заслуговує на увагу, оскільки позивачка оспорює лише договір купівлі-продажу спірної квартири.
Матеріали справи не підтверджують, що позивачка, її представник, або інша особа, яка брала участь у справі, в суді першої інстанції заявляли клопотання про фіксування судового засідання технічними засобами. Згідно п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі. Тому не заслуговує на увагу і довід апеляційної скарги про незадоволення клопотання представника позивачки про фіксування судового засідання технічними засобами, оскільки відсутні докази того, що вказане клопотання було заявлене в суді першої інстанції.
Та обставина, що покупець спірної квартири ОСОБА_5 залучена до участі у розгляді справи і приймала участь у її розгляді у якості третьої особи, а не відповідача, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відсутні передбачені законом підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири і тому права ОСОБА_5 не порушені.
Згідно ст..303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно вимогам ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 1 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.