Справа №11а-913/18 2007 р. Категорія: ст.ст.364 ч.З, 366 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції:Башинський С.Ф. Доповідач: Шенін П.О.

Ухвала Іменем України

16 січня 2007 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: суддів: з участю прокурора:

Романова О.В.

Єрещенка A.M., Шеніна П.О,

Воронухи Д.С.

розглянула у відкритому судовому засідання у залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Житомирського району на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимий,-

був засуджений:

·        за ч.З ст.3 64 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки без конфіскації майна;

·        за ч.2 ст.366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 рік.

Згідно до ч.І ст.7 0 КК України засудженому ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком 2 роки без конфіскації майна.

2

Відповідно   до   ст.ст. 75,76 КК України засудженого звільнено  від  відбуття  покарання  з  випробуванням: з іспитовим  строком    1  рік  та  покладеного  на  нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої  системи про зміну місця проживання і роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено підписку про невиїзд.

Як визнав суд, ОСОБА_1 будучи представником влади, працівником правоохоронного органу та службовою особою, маючи спеціальне звання-лейтенант міліції, займаючи посаду ІНФОРМАЦІЯ_2, вчинив злочин у сфері службової діяльності.

Наказом начальника УМВС України в Житомирській області НОМЕР_1 ОСОБА_1 був призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2, де працював до 18.01.2006 року.

З метою штучного створення високих показників в роботі щодо боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів ОСОБА_1, зловживаючи владою, всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 не вчиняв будь-якого злочину, в службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_3, порушуючи процесуальний порядок отримання доказів, склав завідомо неправдивий протокол огляду місця події від 09.10.05 р.. В протокол вніс відомості стосовно вилучення у ОСОБА_2 наркотичного засобу-макової соломи, що стало підставою для порушення відносно останнього кримінальної справи за ч.І ст.309 КК України. Порушуючи вимоги ст.191 КПК України, ОСОБА_1 вніс в протокол завідомо неправдиві відомості щодо прізвищ та анкетних даних понятих та підробив їх підписи.

В подальшому ОСОБА_1, на виконання доручення в порядку ст.118 КПК України по кримінальній справі відносно ОСОБА_2, з метою встановлення жінки, яка збула останньому наркотичну речовину, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, порушуючи процесуальний порядок отримання доказів, перебуваючи 20.10.2005 року в с. Короченки Чуднівського району Житомирської області,

3

провів огляд. В порушенні вимог ст.191 КПК України: огляд у будинку ОСОБА_3 був проведений в присутності лише одного понятого ОСОБА_4. При цьому ОСОБА_1 вніс в протокол огляду місця події завідомо неправдиві відомості щодо прізвища та анкетних даних іншого понятого та підробив його підписи в протоколі.

Далі, ОСОБА_1, виконуючи доручення в порядку ст.114 КПК України по вищевказаній кримінальній справі, з метою встановлення свідків та очевидців вчиненого ОСОБА_2 злочину, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, порушуючи процесуальний порядок отримання доказів, перебуваючи 19.11.2005 року в с. Висока Піч Житомирського району, склав протокол допиту свідка ОСОБА_5, куди вніс завідомо неправдиві відомості, що нібито останній 09.10.2005 року був запрошений в якості понятого при особистому огляді ОСОБА_2, у якого при цьому вилучено наркотичну речовину, підробивши у протоколі підписи ОСОБА_5.

У зв'язку з тим, що докази вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здобуті з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства 12.12.2005 року прокуратурою Житомирського району на підставі ст.227 КПК України постанови про притягнення як обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та постанови про обрання їм запобіжного заходу скасовані. 22.12.2005 року кримінальна справа №90410/05 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України була закрита.

ОСОБА_1, проводячи перевірку в порядку ст.97 КПК України з приводу крадіжки особистого майна з будинку ОСОБА_6, перебуваючи 28.11.2005 року в с.Дениші Житомирського району, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, порушуючи процесуальний порядок отримання доказів і вимоги ст.191 КПК України, провів огляд будинку ОСОБА_6 в присутності лише одного понятого ОСОБА_7. При цьому ОСОБА_1 вніс в протокол огляду місця події завідомо неправдиві відомості щодо прізвища та анкетних даних іншого понятого та підробив його підписи в протоколі.

В подальшому ОСОБА_1, перебуваючи у вищезгаданому місці, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, з метою приховування вчиненого злочину-крадіжки особистого майна з будинку ОСОБА_6, умисно склав завідомо неправдиве пояснення ОСОБА_6, що не є офіційним

4

документом, в якому зазначив, що останній знайшов більшість викрадених речей і на основі цього склав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.12.2005 року у зв'язку із малозначністю заподіяної шкоди.

Прокуратурою Житомирського району за фактом крадіжки, поєднаної з проникненням у житло ОСОБА_6 порушено кримінальну справу за ч.З ст.185 КК України.

Зазначені дії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 спричинили тяжкі наслідки державним інтересам, що виразилось в підриві авторитету та престижу держави, органів внутрішніх справ та грубо порушило конституційні права ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок змінити і застосувати до засудженого додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати атестовані посади в правоохоронних органах. Посилається на те, що суд застосовуючи до засудженого додаткове покарання, не в повній мірі врахував вимоги ст.55 КК України.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора щодо необхідності зміни вироку, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора  не підлягає задоволенню.

Рішення суду про позбавлення засудженого права обіймати посади в правоохоронних органах чітко сформульовано в резолютивній частині вироку і відповідає вимогам ст.55 КК України.

На винесення саме'такого судового рішення орієнтував суд прокурор, виступаючи у дебатах.

За змістом вироку суд першої інстанції, призначаючи додаткове покарання, позбавив ОСОБА_1 права займати будь--які посади в зазначених органах протягом 2-х років. Дане рішення не суперечить закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3 65,3 66 КПК України, колегія суддів,-

5

ухвалила:

Апеляцію прокурора Житомирського району залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду щодо ОСОБА_1 від 14 листопада 2 00 6 року -- без зміни.