Справа №11-912/17,2007 p. Категорія: ч.2 ст.121 КК України
Головуючий у 1 інстанції:Кузьменко В.В.
Доповідач: Шенін П.О.
Ухвала Іменем України
16 січня 2007 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого: суддів: з участю прокурора: засудженого:
Романова О.В.
Захарчука С.В., Шеніна П.О,
Воронухи Д.С. ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі, кримінальну, справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2 і засудженого ОСОБА_1 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від ЗО травня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий:
-13.05.1981 р. Новоград-Волинським райсудом за ст.ст. 206 ч.2, 25-1 КК України на 3 роки позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці в місцях, що відають виконанням покарання;
"е",206
-11.11.1981 р. Яворівським райсудом Львівської області за ст.ст.206 ч.З 101 ч.І, 42,43 КК України на 7 р. позбавлення волі; -23.11.1989 р. Житомирським обл-
судом за ст.ст. 93 п.п,
ч.З України на 15 років позбавлення
волі;
-16.07.2004 p. звільнений з Райківецької ВК №78 по відбуттю покарання,-
засуджений за ч.2 позбавлення волі.
ст.121 КК України на 8 років
2
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислено з ІНФОРМАЦІЯ_3.
Цивільний позов про відшкодування шкоди задоволено і стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 5800 грн. матеріальної шкоди і моральної шкоди - 8000
грн. .
Запобіжний захід засудженому залишено утримання під
вартою.
Як визнав суд, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 і ОСОБА_4, перебуваючи у станні алкогольного сп'яніння, знаходились ІНФОРМАЦІЯ_2. На грунті особистих неприязних відносин між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 дістав з внутрішнього кишені куртки кухонний ніж, і/тримаючи його в руці, почав йти на ОСОБА_4. Той почав відходити назад від ОСОБА_1 за тильну сторону магазину ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_4 і умисно ножем наніс йому удар в живіт. Спричинив тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, внаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_3 наступила смерть ОСОБА_4.
В апеляціях засудженого ОСОБА_1 і його адвоката ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку суду першої інстанції з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства, невідповідності висновків суду обставинам справи і направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування. Свої апеляції засуджений і його адвокат обґрунтовують тим, що при проведенні досудового слідства не були вжиті всі заходи для всебічного дослідження обставин справи, не проведено відтворення обставин події з усіма учасниками події, в показах яких є суттєві відмінності. Також покази свідка ОСОБА_5 не взяті до уваги і їм не даний аналіз.
Крім цього засуджений, доповнюючи свою апеляцію, звертає увагу на те, що покази свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є ідентичні і неправдиві, з дня затримання слідчим по справі ніякі слідчі дії з його участю не проводилися, не було проведено очних ставок. Деякі свідки, даючи покази у судовому засіданні,нічого не могли пояснити, так як не були очевидцями даної події.
Під час судового розгляду ним та його адвокатом було заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, в задоволенні якого судом було відмовлено.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 щодо необхідності скасування даного вироку, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в апеляціях, колегія суддів не знайшла підстав для їх задоволення.
Висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.121 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, обгрунтовані зібраними у справі доказами, що всебічно й об'єктивно досліджені та правильно оцінені судом.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання засудженого на те, що вирок суду грунтується на неповно досліджених та суперечливих доказах.
Особисто ОСОБА_1 не заперечував, що удар ОСОБА_4 ножем наніс саме він. Він стверджує, що діяв . в той час, знаходячись у стані необхідної оборони. Однак його версія подій спростована доказами по справі, на які послався суд у вироку. Ніхто із очевидців не підтвердив пояснення ОСОБА_1 про напад на нього з боку ОСОБА_4 або інших осіб. Навпаки, за матеріалами справи, саме засуджений, проходячи поблизу буд. АДРЕСА_1, втрутився в події, які відбувалися між громадянами, серед яких починалася сварка. Через деякий час він дістав з кишені ніж і почав рухатись в бік потерпілого, який відходив назад. Тобто засуджений не захищався, а діяв активно. Інші особи наносили удари штахетами з метою саме вибити з його рук ніж. Ці обставини підтвердили допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші. Покази свідка ОСОБА_5 суд виклав у вироку разом з показами свідка ОСОБА_6, дав їм оцінку і спростував версію засудженого, нібито він діяв через необережність або перевищуючи межі необхідної оборони. При цьому суд послався на висновок судово-медицинської експертизи про механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілого від дії ножа з лезом довжиною не менш 13 см.
Посилання засудженого, що під час проведення досудового слідства не було проведено очних ставок між ним та очевидцями подій, спростовується матеріалами кримінальної справи, а саме протоколом очної ставки від 09.01.2006 р. (а.с.132-133) між ним та свідком ОСОБА_7, під час якого ОСОБА_7 підтвердив свої покази про обставини заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_4.
Тому колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України, а міру покарання йому обрав з дотриманням вимог ст.65 КК України. Раніше ОСОБА_1 неодноразово засуджувався за хуліганство і злочини проти життя та здоров'я людини. Тому суд обгрунтовано позбавив його волі на тривалий строк.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляції адвоката ОСОБА_2 і засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від ЗО травня 2006 року щодо ОСОБА_1 -- без зміни.