Справа №11-62/2005                                                               Головуючий у І інстанції Сергійко В.В.

                                                                                      Доповідач у 2 інстанції Велидчук

УХВАЛА

Іменем  України

23 січня 2007року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої                  Мельничук Н.М.

суддів                           Велидчука В.М., Шеніна П.О.

з участю

прокурора                    Турської В.В.

засудженого                 ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок від 14 листопада 2006 року яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

несудимий, засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі. Запобіжний захід - тримання під вартою.

Стягнуто із засудженого на користь потерпілої 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 1 січня 2006 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку , який належить ОСОБА_2 на грунті неприязних стосунків, заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження від яких настала смерть останнього.

В апеляції засуджено ставиться питання про скасування вироку та закриття провадження у справі. Посилається засуджений  на те, що він не причетний до вчинення злочину, судом допущена неповнота судового слідства, а саме не допитані свідки ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4, йому не надано можливості скористатись послугами захисника, потерпілому він наніс декілька ударів в область сідниць, не досліджена версія про причетність до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншими особами.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора та потерпілої про залишення апеляції без задоволення, думку засудженого , який підтримав доводи апеляції, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнала, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

2

Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені наведеними у вироку доказами.

За даними матеріалів справи, під час досудового слідства(а.с.22 протокол про відмову від адвоката від 05.01. 06 року) ОСОБА_1 відмовився від послуг захисника. В подальшому - 12 січня 2006 року також відмовився від послуг захисника, про що у справі наявний відповідний протокол. Однак з 17 січня 2006 року, при провадженні у справі, для захисту інтересів ОСОБА_1 допущено адвоката з участю якого проводились всі необхідні процесуальні дії. За таких обставин, немає підстав вважати, що при проваджені у справі було порушено право засудженого на захист.

Із показань свідків - очевидців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видно , що 1 січня 2006 року, біля 16 години, в будинок останнього , засуджений затягнув потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп'яніння і поклав його на підлогу біля плити. Потерпілий висловлювався нецензурною лайкою. У відповідь на це, засуджений наніс потерпілому численну кількість ударів руками та ногами у різні частини тіла в тому числі по тулубу та голові.

З медичного висновку та показань експерта ОСОБА_7 видно , що потерпілому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії тупих твердих предметів, якими могли бути рука зжата у кулак, нога із взуттям. Смерть потерпілого настала десь за 6 годин після заподіяння йому тілесних ушкоджень. Вказане об'єктивно узгоджується з показаннями свідків - очевидців щодо часу та механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, причини та часу настанням його смерті.

Необгрунтованим є посилання засудженого на те, що суд не дослідив його версію про причетність до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншими особами , зокрема гр. ОСОБА_8 , і з цього приводу не допитав свідків ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_4. За даними протоколу судового засідання, вказані особи допитані і дали показання про те , що їм нічого невідомо про обставини вчинення злочину щодо потерпілого. Даних про те, що ОСОБА_8( як і будь - хто інший ) причетний до вчинення злочину щодо потерпілого, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені злочину за який його засуджено.

Дії засудженого судом першої інстанції кваліфіковані правильно, а покарання йому обрано відповідно до вимог ст.65 КК України.

Керуючись ст.ст.365, 366, КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2006 року щодо нього , без зміни.