УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
23 січня 2007 року апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Романова О.В.,
суддів: Єрещенка A.M. та Широкопояса Ю.В.,
з участю: прокурора Турської В.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 на вирок Чуднівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2006 року,
встановив:
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого, -
засуджено за ч.2 ст.286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
Вирішено стягнути з засудженого на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 329,54 грн. судових витрат за проведення експертиз.
Згідно вироку, 2 серпня 2006 року, близько 17 години 50 хвилин на 57,52 км. автодороги „Житомир - Чернівці" між смт. Чуднів та с Красносілка Чуднівського району Житомирської області ОСОБА_2, керуючи автомобілем „Опель - Аскона" НОМЕР_1, під час здійснення обгону попутного транспортного засобу грубо порушив п. п. 12.1, 12.3, 13.1, 13.3, 14.2 "б" Правил дорожнього руху, - не врахував дорожню обстановку (обмежену видимість при сильному дощі), не переконався, що зустрічна смуга руху є вільною від інших засобів, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості або безпечного об'їзду перешкоди, - внаслідок чого при виїзді на зустрічну смугу зіткнувся із автомобілем „Мерседес - Бенц
Справа № 11-50/2007 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Мельничук О.О.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Суддя-доповідач: Широкополе Ю.В.
2
Віто" НОМЕР_2, в зв'язку з чим пасажир його автомобіля ОСОБА_5 отримав внаслідок ДТП тяжкі тілесні ушкодження та помер через тупу поєднану травму голови, тулуба та кінцівок, що ускладнилася травматичним шоком, а пасажири автомобіля „Мерседес - Берн Віто" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, як і пасажир автомобіля "Опель - Аскона" ОСОБА_1.
В апеляціях засуджений та потерпіла ОСОБА_1, просять змінити вирок в частині призначення покарання та призначити ОСОБА_2 покарання без позбавлення волі. Посилаються на несправедливу суворість призначеного засудженому покарання. Вказують на недостатнє врахування судом тих обставин, що ОСОБА_2 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував потерпілим завдані злочином збитки, активно сприяв розкриттю злочину та відшкодував збитки, вперше скоїв злочин з необережності, характеризується за місцем проживання виключно позитивно, що потерпіла ОСОБА_1 наполягала на призначенні йому покарання без позбавлення волі,
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та потерпілої ОСОБА_1 в підтримання апеляцій, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши справу, апеляційний суд визнає апеляції обґрунтованими з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які правильно оцінені, обгрунтовано покладені судом в основу вироку, не оспорюється в апеляціях.
Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції обґрунтовано послався у вироку на те, що вчинений ним необережний злочин є тяжким, що він сам одержав середньої тяжкості тілесні ушкодження, раніше не судився, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, що потерпілі не мають до нього претензій.
Разом із тим, суд не врахував належно вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а також залишено без уваги ті обставини, що внаслідок вчинення засудженим необережного злочину загинув його родич - ОСОБА_5 і ОСОБА_2, щиро розкаявшись, добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_1 всі збитки, повністю матеріально утримує її сім'ю, - її та двох її неповнолітніх дітей, займається вихованням її дітей. В разі реального позбавлення волі ОСОБА_2 її сім'я буде позбавлена необхідної допомоги з його боку. У зв'язку з цим потерпіла ОСОБА_1 просила суд першої інстанції та просить апеляційний суд не позбавляти волі засудженого.
3
Засуджений ОСОБА_2 притягується до кримінальної відповідальності вперше, працює слюсарем-ремонтником у приватного підприємця ОСОБА_8. Характеризується за місцем роботи позитивно, як добрий, чесний, морально стійкий, сумлінний та старанний працівник, що користується авторитетом у колективі. Позитивно характеризується релігійною громадою Кременецької Хресто-Воздвиженської церкви Тернопільської області УПЦ-КП, парафіяном якої він є.
З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, тому його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляції засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Чуднівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, призначеного йому судом першої інстанції, з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю два роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В решті вирок залишити без зміни.