УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА Іменем України
18 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Головчук С.В.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
при секретарі судового
засідання Калинець Т.Л.
з участю: сторін
розглянувши у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві про перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням довідки про заробіток від 12 жовтня 2004 року та відшкодувати моральну шкоду. Він зазначав, що в жовтні 2004 року подав всі необхідні документи для перерахунку пенсії із заробітку за період з 1986 р. по 1990р. Однак, відповідач пенсію не перерахував, чим заподіяв йому моральні страждання.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з жовтня 2004 року відповідно до довідки НОМЕР_1. В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову в частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині. Апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин справи щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.
Розглянувши справу в межах визначених ст. 195 КАС України,
Справа №22а/68 Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко М.М
Категорія 36 Суддя-доповідач Павицька Т.М.
2
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що в жовтні 2004
року ОСОБА_1 мав право на перерахунок пенсії і відповідач з цією метою за
своєю ініціативою витребував довідки про заробіток позивача. Та обставина,
що позивач не подав заяви про перерахунок пенсії є формольною, тому
відповідач зобов'язаний провести перерахунок пенсії позивача з жовтня 2004
року за довідкою НОМЕР_1. Проте з таким висновком погодитись неможливо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» перерахунок пенсії проводиться на підставі заяви зацікаленої особи та необхідних документів,які подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду.
При розгляді справи ОСОБА_1 не надано доказів про те, що він у жовтні 2004 року подавав до управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві заяву про перерахунок пенсії та довідку про заробіток за період роботи з 1986р. по 1990 р.
Крім того, як видно з журналу вхідної кореспонденції відповідача, наказу НОМЕР_2 про результати службового розслідування та акту перевірки управління Пенсійного фонду в Житомирській області, заява ОСОБА_1 разом із довідкою про заробітну плату до відповідача не надходили.
Довідка НОМЕР_1 про заробіток ОСОБА_1 за період роботи з 1986 р. по 1990 р. в Центрі рефрижераторних перевезень «Укррефтрас» на підставі, якої суд зобов'язав відповідача зробити позивачу перерахунок пенсії з жовтня 2004 року, видана 26.09.2005 року.
Оскільки позивач в жовтні 2004 рокудо відповідача не подавав заяву про перерахунок пенсії та довідку про заробіток, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач повинен зробити йому перерахунок пенсії з жовтня 2004 року за довідкою НОМЕР_1 від 26.09. 2005 року.
З матеріалів справи видно, що після подання позивачем заяви про перерахунок пенсії та відповідної довідки про заробіток, відповідачем йому проведений перерахунок пенсії з 01.07.2006 року. Розмір перерахунку пенсії ОСОБА_1 не оспорюється.
Відповідно до вимог ч.І ст.195 КАС України апеляційний суд може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, коли рішення суду в цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального права, апеляційний суд з врахуванням вимог ч. 1 ст. 195 КАС України скасовує його та постановляє нову - про відмову у задоволенні позову про перерахунок пенсії.
3
Згідно з ч.І ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № від «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки позивачем не доведена протиправність дій відповідача з питання перерахунку його пенсії, то суд дійшов обгрунованого висновку про безпідставність вимог про відшкодування моральної шкоди.
Постанова суду в цій частині відповідає обставинам справи, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195,196,198, 202,207 КАС України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 жовтня 2006 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві про перерахунок пенсії скасувати, ухваливши в цій частині нову постанову.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві про перерахунок пенсії за безпідставністю.
В решті постанову залишити без зміни.
Постанова набирає законної чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення повної постанови.