Справа №22-11015/2006                    Головуючий у 1 інстанції Бабенко С.С.

Категорія 44                                          Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 грудня 2006 року                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Баранові В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі відповідач оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позов задоволено частково, і ставить питання про його скасування в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення процентів за користування його грошима у розмірі 14695 грн., а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн. та ухвалення нового про задоволення позову в цій частині - за неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

27.06.2006р. ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що постановою Дзержинського MB УМВС України в Донецькій області від 13.08.2005р. відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно відповідача у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Підчас перевірки вказаним органом дізнання було встановлено, що відповідач в період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 придбав у нього для своїх потреб запасні частини для автомобіля на суму 697 грн. 80 коп., визнає борг, але не зміг його погасити у зв'язку з відсутністю грошей.

Відповідач обіцяв погасити заборгованість у серпні-вересні 2005р., але до теперішнього часу відмовляється повернути борг.

У зв'язку з тим, що тривалий час-протягом 12 місяців у нього з обороту була виведена вказана сума, виникли труднощі в його діяльнсті, доводилось брати гроші в борг.

Вважає, що має право вимагати від відповідача сплати процентів за користування його грошовими коштами, і ця сума складає 14695 грн. 67 коп., з урахуванням торгової націнки 60%, банківського проценту за кредит- 2% на місяць, 24% річних, а також збір за оформлення кредиту- 9%.

Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість, але той відмовлявся, тому він засмутився і захворів, вважає, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду.

Тому він просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 14695 грн. 67 коп., у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., а також судові витрати- 176 грн.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2006р. позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 697 грн. 80 коп., судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн., а також ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний суд вважає, що позивач не надав суду доказів в обгрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у    власність    другій    стороні    (покупцеві),    а    покупець    приймає    або

зобов'язується прийняти майно ( товар ) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що відповідач в період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 купив у позивача запасні частини для автомобіля на суму 697 грн. 80 коп., при цьому продавцем ОСОБА_1. не був визначений конкретний строк виконання зобов'язання з оплати вказаного товару.

Оскільки запасні частини до автомобіля було передано за тієї умови, що покупець-відповідач сплатить за них вказану суму, коли будуть гроші, тому апеляційний суд вважає необгрунтованими доводи скарги щодо необхідності стягнення з нього на користь позивача-продавця, окрім суми оплати товару, і сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумі 14695 грн. 67 коп. при ціні проданого товару в 697 грн. 80 коп. не відповідають узгодженим між сторонами умовам договору.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності законних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій за договором купівлі-продажу.

Апеляційний суд вважає, що є правильним і висновок суду про недоведеність позовних вимог щодо заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачеві.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.