Справа № 22-11176/2006р.                                               Головуючий в 1 інстанції Бухтіярова І.О.

Категорія 44                                                                     Доповідач Стельмах Н.С.

       УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І., при секретарі Баранові В.В.., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_ 2 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким частково задоволено вказаний позов, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, оскільки вважає, що справу розглянуто судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3. підтримали доводи апеляцйної скарги і просили про її задоволення, скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, а представник позивачкиОСОБА_4 та ОСОБА_5. заперечували проти доводів скарги,просили її відхилити та залишити рішення суду без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Зазначала, що є власником автомашини „Фольксваген-Пассат", 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

19 березня 2005 року з вини відповідача, який керував автомашиною ВАЗ-2107, державний номерНОМЕР_2, сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, внаслідок якого її машину було розбито.

Просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 23641 грн. та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй та її малолітній доньці, що знаходилася при зіткненні транспортних засобів рядом з нею в салоні їх машини і дуже злякалася.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2006 року  позов   задоволено  частково,   з  ОСОБА_2 стягнуто  на  користь

ОСОБА_1. 11588 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати в загальній сумі 99,37 грн.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. ст. 1167, 1188 ЦК України спричинена особі джерелом підвищеної небезпеки моральна та матеріальна шкода відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом.

При розгляді цієї справи судом встановлено, що вказана ДТП сталася саме з вини відповідача, якого притягнуто до адміністративної відповідальності постановою суду від 4 травня 2005 року (а.с. 117).

Постановою голови Апеляційного суду Донецької області від 21 грудня 2006 року вказану судову постанову залишено без зміни.

Розмір матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню, встановлено судом відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи (а.с. 70-77).

Розмір моральної шкоди встановлено судом з врахування характеру та обсягу моральних страждань, спричинених позивачці внаслідок порушення відповідачем правил дорожнього руху.

Крім того, з висновку судової автотехнічної експертизи (а.с.66-69) всупереч доводам апеляційної скарги, вбачається, що водій позивачки ОСОБА_5. рухався по головній дорозі і не мав технічної можливості запобігти зіткненню машин.

Вказаний висновок є ясним і зрозумілим, складеним відповідно до встановленого законом порядку.

Тому у суду всупереч доводам скарги, не було підстав для призначення додаткової чи повторної експертизи.

Більше того, відповідно до ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки вину відповідача в порушенні правил дорожнього руху, внаслідок якого сталася вказана ДТП і було спричинено матеріальну та моральну шкоду позивачці, встановлено судовою постановою від 4 травня 2005 року, то не можна

визнати спроможними доводи алеляцінйої скарги щодо невідповідності викладенихв рішенні висновків суду обставинам цієї справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і зміни судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

^{ухвалив:}

апеляційну скаргу ОСОБА_2. відхилити, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.