РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/364/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів.

за участю представників:

від позивача: не прибув.

від відповідача: Жорова Л.М., адвокат.

Від прокуратури: Кравченко А.А.

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача – Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області подано позов до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут” про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 110 464,83 грн. заборгованості, у якому прокурор просить суд:

-визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 12.02.2021 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41AB147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (код ЄДРПОУ 41822072) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385);

-визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 15.02.2021 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41AB147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (код ЄДРПОУ 41822072) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385);

-визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 16.02.2021 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41AB147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (код ЄДРПОУ 41822072) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385);

-визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 17.02.2021 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41AB147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (код ЄДРПОУ 41822072) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385);

-визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 24.02.2021 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41AB147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (код ЄДРПОУ 41822072) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385);

-визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 25.02.2021 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41AB147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (код ЄДРПОУ 41822072) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385);

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області безпідставно отримані кошти в сумі 110 464,83 грн.

Заявлені вимоги прокурор обґрунтовує тим, що при укладенні оскаржуваних додаткових угод не дотримано вимоги п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставно змінено істотні умови Договору, внаслідок чого відповідачем неправомірно збільшено ціну на газове паливо, а Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області переплачено кошти в сумі 110 464,83 грн., які підлягають поверненню до бюджету.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №927/364/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.07.2022. Встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому ухвала суду від 01.07.2022 відправлена учасникам справи та Чернігівській обласній прокуратурі 04.07.2022 на їх електронні адреси.

Засобами поштового зв`язку ухвала суду від 01.07.2022 направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією 20.07.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400054598671 від 20.07.2022 та відповідно отримана відповідачем 25.07.2022.

25.07.2022 від відповідача надійшло клопотання №157-юр від 25.07.2022 про відкладення розгляду справи у зв`язку з неотриманням ухвали суду про відкриття провадження у справі та наміром подати відзив на позов в межах визначених процесуальних строків.

У судове засідання 25.07.2022 прибув прокурор. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання 25.07.2022 не прибули.

Вирішення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи прокурор залишив на розсуд суду.

У судовому засіданні 25.07.2022 суд постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження та відкладення судового засідання на 13.09.2022, про що позивача та відповідача повідомлено ухвалою суду від 25.07.2022.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому ухвала суду від 25.07.2022 направлена позивачу на його електронну адресу, а представником відповідача отримана 28.07.2022 під розписку (а.с.138).

10.08.2022 від відповідача надійшов відзив на позов №196-юр від 09.08.2022, у якому  відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, а у разі розгляду справи по суті – відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.08.2022 від заступника керівника Корюківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №1729вих-22 від 12.08.2022, у якій прокурор вважає доводи відповідача, викладені у відзиві, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства та обставинам справи.

22.08.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив №219-юр від 18.08.2022 з аналогічних підстав, що наведені у відзиві на позов.

У судове засідання 13.09.2022 прибув прокурор. У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги по Чернігівській області об 09:09 год судове засідання розпочалося із запізненням. Під час розгляду справи в судове засідання прибув представник відповідача. Представник позивача у судове засідання 13.09.2022 не прибув.

У судовому засіданні 13.09.2022 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.10.2022, про що позивача повідомлено ухвалою суду від 13.09.2022.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому ухвала суду від 13.09.2022 направлена позивачу на його електронну адресу, а представниками прокуратури та відповідача отримана 13.09.2022 під розписку (а.с.201,202).

30.09.2022 від позивача, на електронну адресу суду, надійшов лист №01-15/295 від 30.09.2022, у якому позивач просить суд розглядати справу без участі представника,  підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить позов задовольнити. Зазначений лист не підписаний ЕЦП, а тому був залишений без розгляду у зв`язку з недотриманням вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, ч.8 ст.42, ст.91 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 03.10.2022 прибули прокурор та уповноважений представник відповідача. Представник позивача у судове засідання 03.10.2022 не прибув. Наявність клопотання позивача підтверджує належне його повідомлення про дату та час розгляду справи.

У судовому засіданні 03.10.2022 суд постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні на 18.07.2022, про що позивача повідомлено ухвалою суду від 03.10.2022.

Ухвала суду від 03.10.2022 отримана позивачем 06.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400054592959 від 04.10.2022, а представниками прокуратури та відповідача – 03.10.2022 під розписку (а.с.212,213).

У судове засідання 03.11.2022 прибули прокурор та уповноважений представник відповідача. Позивач у судове засідання 03.11.2022 не прибув.

Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

У судовому засіданні 03.11.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнені позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Корюківської окружної прокуратури посилається на те, що відповідачем всупереч інтересів держави та положень укладеного Договору, у порушення норм Закону України “Про публічні закупівлі”, укладено додаткові угоди, згідно з якими збільшено ціну за 1 куб. м газового палива з 5,45 грн. до 9,64975 грн., тобто на 4,19975 грн. або на 77,1% від ціни, визначеної у Договорі, у зв`язку з чим обсяг постачання природного газу зменшено із 67 000 куб.м. до 37 028,87 куб.м., тобто на 29 971,13 куб.м. або на 44,7%. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на газове паливо шляхом укладення спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата позивачем відповідачу коштів у сумі 110 464,81 грн. За доводами прокурора, внесення змін до Договору № 41AB147-238-21 від 09.02.2021 вчинено з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, тобто належним чином не обґрунтовано та суперечить інтересам суспільства в особі територіальної громади Сосницької селищної ради та держави, у зв`язку з чим прокурором заявлено вимоги про визнання додаткових угод №1-6 до спірного Договору недійсними та стягнення з відповідача 110 464,81 грн. на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідач у поданому відзиві на позов №196-юр від 09.08.2022 зазначає:

- про відсутність правових підстав для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави з огляду на те, що визначений прокурором позивач – Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області є самостійним суб`єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді. Прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді та не надано доказів, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави;

-щодо визнання додаткових угод недійсними відповідач заперечує та зазначає про відсутність порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” під час їх укладення. Зазначені зміни ціни за одиницю товару не призвели до збільшення суми, визначеної в цьому договорі. Сума договору протягом 2021 року не була збільшена, а відтак, відповідачем та позивачем внесені зміни до умов договору з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі”, яким передбачена можливість зміни істотних умов Договору до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю. Діючим законодавством не визначено форму та зміст документа про коливання ціни природного газу на ринку. Визначення ринкової ціни ні на момент укладення договору від 09.02.2021, ні у зв`язку зі зміною ціни договору, ні умовами договору розділу IX не передбачено та не вимагається законодавчо. Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати є належними та допустимими доказами;

- прокурором не доведено наявності протиправних наслідків цих угод, а також вину сторін у формі умислу, а також не доведено, що дії сторін при укладенні спірних додаткових угод були спрямовані на заподіяння шкоди суспільним, економічним та соціальним інтересам держави. Підписання сторонами спірних додаткових угод не завдало збитків у розумінні чинного законодавства України;

- відсутність підстав для повернення коштів на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України та застосування зазначеної норми до спірних правовідносин (а.с.140-154).

Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури у відповіді на відзив №1729вих-22 від 12.08.2022 вважає, що позиція відповідача, викладена у відзиві, є необґрунтованою та надуманою, прокуратурою  обрано вірний спосіб захисту інтересів держави. Відповідачем належно не аргументовано необхідності укладення спірних додаткових угод протягом менше ніж місяць (з 12.02.2021 по 25.02.2021). Жодна із наданих відповідачем довідок не містить даних щодо коливання ціни на природний газ на ринку у бік збільшення на дату укладення оспорюваних додаткових угод. Збільшення ціни на природний газ та зменшення обсягу постачання природного газу підтверджує недоотримання позивачем товару в обсязі, який було заплановано отримати за суму та на умовах, які було узгоджено при проведенні закупівлі та укладені за її результатами Договору в первинній редакції. Стягнення надміру сплачених позивачем коштів за природний газ є наслідком визнання недійсними додаткових угод, які підписані з порушенням вимог закону.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив №219-юр від 18.08.2022 вказує на те, що підстави для представництва інтересів держави в суді суперечать ст.1311 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру». Щодо правомірності укладення додаткових угод наводить аналогічні доводи, викладені у відзиві на позов та вважає свою позицію незмінною. Щодо повернення коштів на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України, за поставлений природний газ у 2021 року заперечує, оскільки такі підстави виникають у споживача лише у випадку, якщо він сплатив за кількість товару, передбачену договором, а отримав при цьому меншу кількість товару.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (позивач) 25.11.2020, на веб-порталі публічних закупівель “Prozorro” розміщено оголошення UA-2020-11-25-010990-с про проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу обсягом 67000 куб.м. за кошти місцевого бюджету на суму 636500 грн. та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі (а.с.105-106).

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2020-11-25-010990-с та звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-11-25-010990-с від 09.02.2021 переможцем відкритих торгів стало Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернігівгаз Збут” з пропозицією закупівлі 365150,00 грн. (з ПДВ) (а.с.107-111).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівгаз збут” є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (а.с.103-104).

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернігівгаз Збут” (постачальником) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (споживачем) укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-238-21 з додатками (далі – Договір) (а.с.20-30), за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати в власність споживачу у 202_ році природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу – до 67000 куб. м.

Передача газу за цим договором здійснюється в межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний у додатку 2, що є невід`ємною частиною цього договору (п.1.4. Договору).

Згідно з п.3.1. Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

За умовами п.3.2., 3.3., 3.6. Договору ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу складає 5,45 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 365 150,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.9.1., п.9.2. Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ “Чернігівгаз Збут” в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01.01.2021 по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі, якщо видатки для досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Пунктами 9.5., 9.6. Договору сторони узгодили, що будь-які зміни та доповнення до договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Сторони в п.9.7. Договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

На підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України матеріали справи містять копії цінових довідок Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021, №393/21 від 17.02.2021 (а.с.43-56).

12.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №1 до Договору, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу – до 60914,57 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 складає 5,99446 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6 договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором і складає 365149,95 грн, в т.ч. ПДВ 20%. (а.с. 31-32).

15.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №2 до Договору, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу – до 55381,88 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 6,59331 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено у наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 365149,90 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (а.с.33-34).

16.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №3 до Договору, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу – до 50351,75 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 7,25198 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором і складає 365149,88 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (а.с.35-36).

17.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №4 до Договору, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу – до 45778,49 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 7,97645 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором і складає 365149,84 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (а.с.37-38).

24.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №5 до Договору, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу – до 42434,67 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.02.2021 складає 8,77330 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором і складає 365149,76 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (а.с.39-40).

25.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №6 до Договору, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу – до 39394,58 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.02.2021 складає 9,64975 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором і складає 365149,73 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (а.с.40-41).

З матеріалів справи вбачається, що за актами приймання-передачі природного газу до договору, складеними сторонами в двосторонньому порядку в період з січня по квітень 2021 року, відповідач передав, а позивач прийняв природний газ обсягом 29873,91 куб.м. загальною вартістю 273277,64 грн., у тому числі по місяцях:

- у січні 2021 року природний газ обсягом 8963,2 куб.м., загальною вартістю 71494,52 грн. (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81001106 від 22.02.2021) (а.с.57);

- у лютому 2021 року природний газ обсягом 9080,5 куб.м., загальною вартістю 87624,55 грн. (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81002191 від 18.03.2021) (а.с.61);

- у березні 2021 року природний газ обсягом 8947,84 куб.м., загальною вартістю 86344,42 грн (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81003463 від 14.04.2021) (а.с. 66);

- у квітні 2021 року природний газ обсягом 2882,37 куб.м., загальною вартістю 27814,15 грн (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81004595 від 31.05.2021) (а.с. 70).

Позивач повністю розрахувався за природний газ, поставлений на підставі перерахованих вище актів, за цінами погодженими оскаржуваними додатковими угодами, про що свідчать наступні платіжні доручення: №22 від 24.02.2021 на суму 17983,78 грн., №48 від 24.02.2021 на суму 42184,42 грн., №36 від 24.02.2021 на суму 11326,32 грн., №302 від 14.05.2021 на суму 2737,75 грн., №47 від 27.05.2021 на суму 56743,66 грн., №46 від 27.05.2021 на суму 19432,02 грн., №45 від 27.05.2021 на суму 8711,12 грн., №59 від 16.06.2021 на суму 6276,38 грн., №67 від 16.06.2021 на суму 24120,91 грн., №92 від 17.06.2021 на суму 55947,13 грн., №95 від 09.08.2021 на суму 10091,90 грн., №96 від 09.08.2021 на суму 17722,26 грн. (а.с.58-60, 62-65, 67-69, 71,72).

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4,7 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі “Трегубенко проти України” від 02.11.2004 категорично ствердив, що “правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес”.

Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури у позові зазначив, що порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері.

Таким чином, у зазначеному випадку, за доводами заступник керівника Корюківської окружної прокуратури, наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Даний позов подано заступником керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Положення про Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (нова редакція), затвердженого рішенням Сосницької селищної ради від 16.12.2020 №2-33-VІІІ (далі – Положення), Відділ освіти, культури, молоді та спорту є структурним підрозділом Сосницької селищної ради. Відділ є юридичною особою, неприбутковою організацією, розпорядником бюджетних коштів першого рівня, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власний бланк.

Згідно з п.6.1., 6.2. Положення Відділ фінансується за рахунок коштів селищного бюджету, які виділені на його утримання. Джерелами фінансування Відділу є кошти селищного бюджету; інші кошти, передані Відділу згідно з чинним законодавством.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19 та від 07.04.2021 у справі №917/273/20.

За твердженнями прокурора, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради, як виконавчий орган селищної ради, виходячи з приписів ст. 22 Бюджетного кодексу України, є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Натомість, укладаючи оспорювані додаткові угоди до Договору, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради сприяв порушенню інтересів держави, що свідчить про нездійснення ним належно своїх обов`язків, визначених на законодавчому рівні, що  призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Наведене вказує про порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок порушення вимог Закону з боку відповідача та бездіяльності уповноваженого (компетентного) органу – Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради (як виконавчого органу місцевого самоврядування), до функцій якого належить захист інтересів у цій сфері та яким перераховано на підставі додаткових угод бюджетні кошти у надмірному розмірі.

Приймаючи до уваги, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради, який забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, здійснює фінансове, матеріально-технічне забезпечення підпорядкованих навчальних закладів, був замовником закупівлі, а також стороною Договору, за яким за бюджетні кошти закуплено товар згідно оспорюваних додаткових угод та з його рахунків виділено кошти на оплату за Договором, права та охоронювані законом інтереси якого порушено внаслідок укладення додаткових угод та на рахунок якого повинні бути повернуті безпідставно (надмірно) сплачені грошові кошти, має повноваження контролю за використанням виділених йому бюджетних коштів та звернення до суду, а тому є належним позивачем у даних спірних правовідносинах.

Корюківською окружною прокуратурою надіслано до Сосницької селищної ради лист №981вих-22 від 13.06.2022 про надання інформації чи вживались заходи щодо стягнення надміру сплачених коштів за Договором №41АВ147-238-21 від 09.02.2021 та додатковими угодами до нього, чи направлялись відповідні листи до ТОВ «Чернігівгаз Збут», пред`являлися позови та чи будуть вживатися такі заходи самостійно, зокрема, шляхом звернення до суду з позовною заявою (а.с.79-80).

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради у листі №01-15/163 від 15.06.2022 повідомив Корюківську окружну прокуратуру, що заходи щодо стягнення надміру сплачених коштів за Договором №41АВ147-238-21 від 09.02.2021 та додатковими угодами до нього не вживалися, відповідні листи до ТОВ «Чернігівгаз Збут» не направлялись, заходи щодо звернення до суду з позовною заявою самостійно вживатися не будуть (а.с.81).

За таких обставин вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради та звернення до суду із вказаним позовом у даній справі з огляду на незаконне укладення додаткових угод, на підставі яких сплачено бюджетні кошти у надмірній сумі, і невжиттям самостійно уповноваженим органом у спірних правовідносинах ефективних заходів щодо усунення таких порушень.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що прокурор правильно визначив позивача у даній справі, а підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради щодо захисту порушених інтересів держави.

23.06.2022 заступником керівника Корюківської окружної прокуратури направлено Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області Повідомлення в порядку ч.4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, а саме про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді (а.с.112-113).

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача – Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді. Відтак заперечення відповідача в цій частині не знайшли підтвердження, а тому судом відхилені.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Щодо визнання недійсними оспорюваних Додаткових угод № 1-6.  

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України “Про публічні закупівлі”.

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”).

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”: договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники – суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 вказаного Закону України “Про публічні закупівлі”, у чинній на час спірних правовідносин редакції,  умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, у чинній на час спірних правовідносин редакції, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми – у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як встановив суд, позивач та відповідач уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, а на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови – предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”.

Так, відповідно до пунктів 1.2, 3.2., 3.6. Договору річний плановий обсяг постачання газу складав до 67000 куб.м.; ціна газу на момент укладання Договору становила 5,45 грн. за 1 куб.м., в т. ч. ПДВ 20%; загальна сума Договору – 365 150,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Водночас згідно з оспорюваними додатковими угодами №1-6 шість разів змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 5,45 грн. до 9,64975 грн. за 1 куб. м. та зменшено кількість товару до 37 028,87 куб.м. Фактично ціна за 1 куб.м. (одиницю товару) збільшилася на 77,1%, а об`єм газу, який підлягав поставці, було зменшено майже на 44,7%, порівняно з погодженим під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №1-6 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021, №393/21 від 17.02.2021.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Проте, як вбачається з вказаних цінових довідок Харківської торгово-промислової палати, які стали підставою для укладення спірних додаткових угод №1-6, довідки №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021 були видані ще до укладення Договору від 09.02.2021.

Довідка Харківської торгово-промислової палати №393/21 від 17.02.2021 видана після укладення Договору від 09.02.2021, проте за своїм змістом зазначена довідка Харківської торгово-промислової палати є документом довідково-інформаційного характеру, що демонструє діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку, середньозважену ціну газу місячного ресурсу, яка розраховувалась на підставі даних, опублікованих на офіційному сайті  ТБ “Українська енергетична біржа” та згідно з інформацією з офіційних сайтів суб`єктів ринку природного газу. Довідка містить інформацію  про вартість приробного газу  з 01.02.2021, січня 2021 (станом на 05.01.2021) лютого 2021 ( станом на 21.01.2021). Вказана цінова довідка не містять інформації про ціну природного газу станом на дату розкриття тендерної пропозиції – 14.12.2020 та на дату укладення Договору – 09.02.2021.

Таким чином, суд доходить висновку, що довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021, №393/21 від 17.02.2021 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період від дати укладення договору (09.02.2021) до дати підписання додаткових угод № 1-6 (12.02.2021, 15.02.2021, 16.02.2021, 17.02.2021, 24.02.2021, 25.02.2021), а отже при укладенні додаткових угод №1-6 щодо зміни ціни товару, така зміна здійснена без належного підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення за відповідні періоди.

Також слід зазначити, що метою вказаного Закону України “Про публічні закупівлі” є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 ЗУ “Про публічні закупівлі”, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення “каскадних” додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який суб?єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

Крім того, суд вважає, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Також матеріали справи не містять жодних доказів, що відповідач у розглядуваний період застосування спірних додаткових угод №1-6 дійсно змушений був придбавати природний газ для його подальшої передачі позивачу на виконання обов?язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних цінових довідках.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 куб.м. газу збільшилась, а обсяг поставки газу за Договором зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України “Про публічні закупівлі” підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач (Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області) як сторона Договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), з огляду на що, додаткові угоди від 12.02.2021, 15.02.2021, 16.02.2021, 17.02.2021, 24.02.2021, 25.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-238-21 від 09.02.2021 підлягають визнанню недійсними.

Щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 110 464,83 грн.

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка газу, і його оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції укладеного Договору.

Відповідно до умов Договору відповідач повинен був поставити позивачу до 67000 куб.м. газу за ціною 5,45 грн. за куб.м.

Як встановив суд, відповідачем у січні-квітні 2021 року поставлено позивачу природний газ загальним об`ємом 29873,91 куб.м. за який останній сплатив кошти у розмірі 273 277,64 грн.

Суд встановив, що враховуючи ціну, обумовлену позивачем та відповідачем у п. 3.2. Договору, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожитий у січні-квітні 2021 року природний газ кошти у розмірі 162 812,81 грн., а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 110 464,83 грн. (273277,64 – 162 812,81).

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 110 464,83 грн. за товар, який не був поставлений відповідачем, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої статті 670 ЦК України.   

За змістом пункту 9.1. Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю   «Чернігівгаз Збут»   в інформаційній платформі Оператора ГТС, з 01.01.2021 по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків   до їх повного здійснення.

Оскільки між сторонами існують договірні відносини,   то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21,  від 07.09.2022 у справі №927/1058/21. Зазначене спростовує твердження відповідача про відсутність підстав вимагати повернення коштів на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача коштів у розмірі 110 464,83 грн. підлягають задоволенню.          

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", “Серявін та інші проти України” обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати у справі, які складаються із сплаченого прокурором судового збору, покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 12.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів  №41АВ147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів  №41АВ147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 16.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів  №41АВ147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 17.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів  №41АВ147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 24.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів  №41АВ147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 25.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів  №41АВ147-238-21 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 39576385, на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Чернігівської області, вул. Лесі Українки,3, смт Сосниця, 16100, код ЄДРПОУ 41822072,  кошти в сумі 110  464,83 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 39576385, на користь  Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, ідентифікаційний код 02910114, отримувач – Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача – Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача – UA248201720343140001000006008) 17 367 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 09.11.2022.

Суддя                                                     Ю.В. Федоренко