Справа № 1-24-2009р.

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року Староміський районний суд міста Вінниці

в складі :

  головуючого судді Татаурової І.М.,

  при секретарі Голубенко Т.В., Швець Т.М., Сускові А.О., 

з участю:

прокурора Гоменюка О.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Вінниці, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючої, розлученої, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

 22.12.2001р., приблизно о 04.00 год. ранку, ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні власного будинку, розташованого по АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин вступила в суперечку із своїм співмешканцем ОСОБА_5 В ході суперечки, ОСОБА_1, маючи намір на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, з метою реалізації злочинного умислу, взяла в руки кухонного ножа, який знаходився в приміщенні вказаного будинку та завершуючи злочин до кінця в приміщенні кухні вказаного будинку, нанесла останньому удар лезом ножа в черевну порожнину спричинивши йому тілесні ушкодження у виді сліпого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки, підшлункової залози та лівої ниркової артерії, яке ускладнилось гострою кровотечею і масивною крововтратою та згідно висновку судово-медичної експертизи №1189/1 Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз від 14.03.2002 р. відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння та стоїть у причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого ОСОБА_5, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року, 05 год. 50 хв.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1, свою винність в інкримінованому їй діянні, передбаченому ст. 121 ч. 2 КК України та цивільний позов не визнала, суду показала, що до неї на роботу в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4», де вона працювала офіціанткою, прийшов ОСОБА_5, аби помиритися, тому вони разом випили пива, після чого ОСОБА_5 побився з охоронцем. Після роботи близько 02-03 год. ночі вона на таксі приїхала до себе додому. ОСОБА_5 вже був вдома, у нього був синець під оком та розбита губа. Крові на співмешканці підсудна не бачила. Між нею та ОСОБА_5 розпочалася сварка в ході якої ОСОБА_5 схопив ніж і пішов на неї, а вона відштовхнула його, аби уникнути удару ножем. Після чого він присів, потім вскочив та побіг на подвір'я. Через деякий час вона вийшла слідом за ним. Потерпілий лежав на подвір'ї біля хвіртки. Вона покликала на допомогу мати та сестру, які були вдома і вони всі разом занесли ОСОБА_5 додому і поклали на диван. Вважаючи, що ОСОБА_5 п'яний, підсудна почала його роздягати, щоб покласти його спати і побачила на його футболці в області живота кров, тому вона викликала швидку допомогу. Підсудна наголосила, що вона намагалася захиститися від ОСОБА_5, а не нанести йому удар. Крім того, зазначила, що між ними часто виникали сварки, ОСОБА_5 неодноразово бив її, однак вона не зверталася з цього приводу в міліцію.

Не зважаючи на не визнання підсудною ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, її вина повністю доводиться зібраними по справі доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, суду показав, що померлий ОСОБА_5 є його сином. ОСОБА_1 була співмешканкою його сина, який познайомився з підсудною влітку 1999 року і повідомив їм про наміри одружитися з нею. Однак згодом, відносини між його сином та ОСОБА_1 не складалися, в зв'язку з тим, що вона часто вживала алкоголь, внаслідок чого між ними постійно виникали сварки. За тиждень до своєї смерті, він сказав, що має намір покинути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року вранці до них приїхала ОСОБА_1 і повідомила, що сина зарізали троє невідомих, які підійшли до них біля хвіртки їхнього будинку коли вони поверталися з роботи і в ході суперечки ОСОБА_5 отримав ножове поранення. Після чого, вона визвала карету швидкої допомоги і поїхала разом з ним до лікарні, де ОСОБА_5 помер від великої втрати крові. Після розповіді про смерть сина, вона повідомила, що їм потрібно поїхати до слідчого прокуратури та дати пояснення, на що вони погодилися і разом з нею поїхали, де дали свої пояснення. Коли вони забрали тіло сина додому, у цей день, ОСОБА_1 приїжджала до них з другом сина, вона була в стані алкогольного сп'яніння і просила показати їй поранення на животі ОСОБА_5 В день похорону сина, ОСОБА_1 не приїхала, а через деякий час з газети «33 Канал» вони дізналася, що саме ОСОБА_1 нанесла їх сину ножове поранення. Потерпілий охарактеризував ОСОБА_5 з позитивної сторони, як спокійну, врівноважену та добру людину. Померлий добре вчився, був спортсменом, не зловживав алкогольними напоями та завжди намагався працювати, щоб утримувати свою родину, виховував та приділяв увагу дочці підсудної. Вважає підсудну небезпечною для суспільства, та просить покарати її суворо за вчинений нею злочин.

Свідок ОСОБА_6., суду показала, що потерпілий ОСОБА_5 є її сином, а підсудна ОСОБА_1 є співмешканкою її сина з якою вона познайомилася в кінці 1999 року. Відносини між її сином та ОСОБА_1 не складалися, тому син сказав, що має намір піти від ОСОБА_1 та зняти окрему квартиру в районі «Тяжилова». ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно об 11.00 - 12.00 год. до них додому приїхала ОСОБА_1 і повідомила, що сина зарізали невідомі хлопці, яких було четверо і які затіяли бійку в ході якої ОСОБА_5 отримав ножове поранення. Після чого, вона визвала карету швидкої допомоги і поїхала разом з ним до лікарні, де ОСОБА_5 помер від великої втрати крові. Разом з підсудною вона з чоловіком поїхали до слідчого, а наступного дня забрали тіло сина додому. Перед похороном ОСОБА_1 прихала до них додому і просила показати їй поранення на животі ОСОБА_5, однак на похорон сина, ОСОБА_1 не приїхала. Через деякий час вона поїхала додому до матері ОСОБА_1, щоб забрати речі сина, остання сказала, що якби не бійка, яку ОСОБА_5 затіяв у кафе, то нічого б не було, а її дочка ОСОБА_1 в день смерті ОСОБА_5 прийшла додому п'яна. Речі її сина, ОСОБА_1 не хотіла віддавати.

Свідок зазначила, що ОСОБА_5 був доброю та вихованою дитиною, завжди допомагав батькам в роботі, добре вчився, робив, щоб утримувати свою сім'ю, займався вихованням дитини ОСОБА_1, водив її до школи, ходив на батьківські збори і ніколи не зловживав спиртними напоями.

З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що підсудна ОСОБА_1 є її донька. На початку 2000 року ОСОБА_1 почала проживати разом із ОСОБА_5 в своєму будинку АДРЕСА_2, з ними також разом проживала і дочка підсудної - ОСОБА_18. Особисто вона була проти того, щоб ОСОБА_1 жила із ОСОБА_5, так як він їй відразу не сподобався. Відносини які були між її донькою і ОСОБА_5 не складалися, тому що вони часто сварилися і ОСОБА_5 коли перебував у нетверезому стані бив підсудну. Сварки у них весь час були через те, що ОСОБА_5 покинув навчання в інституті, на роботу йти не хотів та почав пити. ОСОБА_1 влаштувалась на роботу кафе адміністратором і вони жили на ті гроші, які вона заробляла. Одного разу вони так сильно посварились, що ОСОБА_5 кинувся на ОСОБА_1 з сокирою. Вони тоді були на вулиці і він кричав, що вб'є її. Також декілька разів ОСОБА_5 в ході сварок погрожував ОСОБА_1 ножем. Вона хотіла поговорити з ОСОБА_5, але ОСОБА_1 сказала їй не вмішуватись, так як вона вирішить сама всі питання. Сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вже були постійно, тому ОСОБА_1 була змушена поїхати до матері ОСОБА_5 в м. Хмільник і розповісти їй все. Мати ОСОБА_5 приїжджала до них і говорила з ОСОБА_5, але ОСОБА_5 все одно продовжував бити ОСОБА_1. До того ж, згодом вияснилось, що ОСОБА_5 позичав у сусідів гроші нібито на лікування ОСОБА_1, а куди дівав гроші - невідомо. Свідок була змушена віддавати борги ОСОБА_5. Дійшло вже навіть до того, що ОСОБА_5 почав ображати доньку ОСОБА_1 -ОСОБА_18.

22.12.2001р. вона прокинулась близько 02.00 години ночі від того, що ОСОБА_5 вештався по хаті і гримав дверима. ОСОБА_1 вдома не було, так як вона працювала в кафе допізна. Вона прокинулась і побачила, що ОСОБА_5 був напідпитку. Вона накричала на нього, щоб він йшов спати, та не гримав дверима. Після цього він пішов на кухню, а вона заснула. Вона прокинулась вже близько 04.00 години від сильного шуму. Вона почула, як закричала ОСОБА_1, а потім гримнули вхідні двері. Вона вийшла в коридор і зайшла на кухню. На кухні горіло світло, все було розкидано і нікого не було. Вона вийшла на двір і побачила біля хвіртки ОСОБА_1, біля якої лежав ОСОБА_5 на снігу. Вона подумала, що ОСОБА_5 знову напився і вони зараз будуть сваритись. Вона повернулась в будинок і зайшла в кімнату. ОСОБА_8 спала. В цей час зайшла ОСОБА_1 і попросила її допомогти занести ОСОБА_5 в будинок, так як він напився і вже не може сам йти. Вона розбудила ОСОБА_8 і вони всі пішли на вулицю до ОСОБА_5. Коли вони занесли ОСОБА_5 в кімнату і положили його на диван, вона побачила, що в нього розбита брова. Вона взяла рушник та почала протирати йому брову і в цей час звернула увагу на те, що ОСОБА_5 тримається руками за живіт Він нічого не говорив, а лише стогнав. Вона подивилась йому під светр і побачила, що в нього вся сорочка в крові, а на животі рана. Вона почала кричати ОСОБА_1, щоб вона викликала швидку. ОСОБА_1 побігла до сусідів викликати швидку, а вона залишилась із ОСОБА_5. Швидкої дуже довго не було, а потім, коли приїхали лікарі, то вони забрали ОСОБА_5, а ОСОБА_1 також поїхала з ними. ОСОБА_1 повернулась вранці і повідомила, що ОСОБА_5 в лікарні помер. На її запитання, що трапилось, ОСОБА_1 розповіла, що коли вона із ОСОБА_5 повертались додому, на нього напали невідомі хлопці та підрізали його. Вже пізніше ОСОБА_1 зізналась, що в той вечір між нею та ОСОБА_5 знову виникла сварка через ревнощі ОСОБА_5 приїжджав до неї в кафе і вимагав, аби вона покинула цю роботу. Там же на роботі в ОСОБА_1 ОСОБА_5 побився з барменом. Потім ОСОБА_5 поїхав додому сам, а ОСОБА_1 приїхала пізніше. Коли ОСОБА_1 приїхала, то ОСОБА_5 чекав на кухні і між ними знову виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 почав її бити. А потім кинувся на неї з ножем. Далі ОСОБА_1 нічого зрозумілого не могла пояснити. Вона казала, що все сталось дуже швидко, ОСОБА_5 накинувся на неї з ножем, вона злякалась і хотіла його відштовхнути, спробувала відбити його руку і він впав. А потім піднявся і вибіг на вулицю. Коли вона запитала, чи вона його вдарила ножем, ОСОБА_1 відповіла, що не пам'ятає, так як все було дуже швидко і вона була злякана, не могла нічого зрозуміти.

 Свідок ОСОБА_8, яка являється рідною сестрою підсудної ОСОБА_1 16.01.2009 р. відмовилася від дачі показань відповідно до ст. 63 Конституції України. З показань свідка ОСОБА_8, які вона давала під час досудового слідства вбачається, що вона з матір'ю жили раніше в АДРЕСА_3, але в 2001 році мати продала цю квартиру і вони з нею переїхали тимчасово до ОСОБА_1, на АДРЕСА_2 За цією адресою в ОСОБА_1 був свій будинок, який вона отримала у спадок від їхньої бабусі. Проживала ОСОБА_1 на той час в даному будинку зі своєю донькою від першого шлюбу ОСОБА_18 та співмешканцем ОСОБА_5.

Із ОСОБА_5 ОСОБА_1 проживала на той час вже близько року, але розписані вони не були. Коли вони з матір'ю проживали ще на АДРЕСА_3, ОСОБА_1 часто приходила і розповідала, що ОСОБА_5 покинув навчання, на роботу йти не хоче, почав її бити.

За ті чотири місяці, що вони проживали разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по АДРЕСА_2, ОСОБА_5 ніде не працював. Сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були часто, але до неї та матері він відносився добре і їх не чіпав. Сварились ОСОБА_1 із ОСОБА_5 через те, що ОСОБА_5 не хотів йти на роботу, інститут покинув, почав пити та бити ОСОБА_1, також ОСОБА_5 почав кудись зникати на цілий день і повертався пізно ввечері випивши. Згодом ОСОБА_5 почав вже кричати на доньку ОСОБА_1 - ОСОБА_18. ОСОБА_1 одного разу розповіла свідку, що ОСОБА_5 погрожував їй сокирою і вона хоче з ним розійтись. ОСОБА_1 тоді лише влаштувалась в кафе адміністратором і робочий день в неї був з 12.00 години дня до ночі. Коли вона вночі поверталась з роботи, ОСОБА_5 влаштовував їй скандали, вимагав, щоб вона покинула роботу. ОСОБА_5 дуже ревнував ОСОБА_1. Але ОСОБА_1 не хотіла покидати роботу, так як потрібно було утримувати сім'ю, а ОСОБА_5 на роботу йти не хотів.

21.12.2001р. ОСОБА_1 зранку пішла на роботу. Вона з матір'ю та ОСОБА_18 знаходились дома. ОСОБА_5 зранку кудись пішов, їм він не говорив куди йде. На протязі дня ОСОБА_5 додому не повертався. Вони всі лягли спати десь приблизно в 22.00 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 дома ще не було. Вона, мати та ОСОБА_18 спали в одній кімнаті.

Вночі, приблизно в годин 3-4, мати її розбудила і сказала, що ОСОБА_5 п'яний і знову свариться з ОСОБА_1. Також мати їй повідомила, що потрібно занести ОСОБА_5 в будинок, так як він лежить на вулиці і вже не може сам піднятись, оскільки п'яний. Вона вийшла з матір'ю на вулицю і побачила, що ОСОБА_5 лежить біля хвіртки. Він був без куртки, лише в светрі та штанах. ОСОБА_1 в цей час стояла біля нього і кричала на нього, що він знову напився і не може піднятись. Також ОСОБА_1 била його долонею по обличчю щоб привести його до тями. ОСОБА_5 щось буркав у відповідь. ОСОБА_1 їй показалась якоюсь знервованою і була сама на себе не схожа. Вона взяла ОСОБА_5 під руки, мати за ноги і вони занесли його в кімнату, де вони з ОСОБА_1 спали. ОСОБА_1 не допомагала їм заносити ОСОБА_5, так як їй за місяць до того зробили операцію і їй не можна було піднімати важкого. Вони поклали ОСОБА_5 на диван. Вона побачила, що у нього розбита брова. Мати взяла якийсь рушник і почала витирати йому обличчя. Потім мати хотіла зняти з нього светр і коли підняла светр, побачила в нього на животі кров. Мати відразу почала кричати до ОСОБА_1, щоб вона викликала швидку, так як в ОСОБА_5 на животі якась рана. ОСОБА_1 відразу побігла до сусідів викликати швидку. Потім прибігла ОСОБА_1 і зайшла в хату, а вона залишилась чекати на вулиці лікарів. Коли приїхала «Швидка допомога», вона завела лікарів в хату, а сама пішла з матір'ю до себе в кімнату.

Через деякий час до них в кімнату зайшла ОСОБА_1 і повідомила їм, що ОСОБА_5 забирають в лікарню і вона іде з ним. Після того, як автомобіль «швидкої допомоги» поїхав з ОСОБА_5 та ОСОБА_1, вони вже з матір'ю не спали і чекали ОСОБА_1. Вранці прийшла ОСОБА_1 і повідомила їм, що ОСОБА_5 помер в лікарні. Також ОСОБА_1 сказала, що ОСОБА_5 підрізали якісь хлопці, коли вона з ним поверталась додому.

 В той же день ОСОБА_1 розповіла матері, що вночі між нею та ОСОБА_5 виникла сварка на кухні через те, що ввечері ОСОБА_5 приїжджав до неї на роботу і через ревнощі побився з барменом. В ході сварки ОСОБА_5 почав її бити, а потім накинувся з ножем. Далі ОСОБА_1 сказала, що не знає, як це трапилось, але вийшло так, що чи то вона, вириваючи у нього ніж штрикнула його ножем, чи то він впав на ніж, коли вона його відштовхувала, а ніж був у нього в руках. Коли працівники міліції допитували ОСОБА_1, вона спочатку говорила, що ОСОБА_5 підрізали невідомі хлопці на вулиці, так як вона була налякана. Але потім, коли ОСОБА_1 трохи заспокоїлась, вона розповіла працівникам міліції про сварку із ОСОБА_5 в ту ніч і про те, що між ними сталось.

 З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що він разом з ОСОБА_1 працював в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4», яке розташоване в АДРЕСА_4. Кафе працює з 12.00 до 24.00 год. 21.12.2001р. він прийшов на роботу о 13.30 год., на роботі була офіціантка ОСОБА_1, та син господарки кафе - ОСОБА_19. Приблизно біля 18.30 год. до ОСОБА_1 прийшов її знайомий хлопець, вона з ним піднялась на 2-й поверх. Приблизно біля 21.00-22.00 год. до свідка в бар прийшли його знайомі ОСОБА_20 та ОСОБА_21, вони принесли з собою пляшку горілки. Вони всі знаходились на першому поверсі. ОСОБА_1 декілька разів приходила та замовляла для свого знайомого пиво. Всього вона взяла 7-8 пляшок пива. Біля 23.00 год. хлопець ОСОБА_1 вийшов з бару, і через 10-15 хвилин повернувся. ОСОБА_1 знову взяла для нього дві пляшки пива. В цей час до нього приїхали його кума ОСОБА_22, ОСОБА_23 та його сестра. Господарка кафе пішла відпочивати, а її син став за стойкою бару, а він зі своїми знайомими піднялись на другий поверх, та почали відпочивати. За сусіднім столиком сиділи ОСОБА_1 та її знайомий вони пили пиво, та розмовляли. Про що розмовляли він не чув. Під час відпочинку вони випили дві пляшки горілки. Його друг ОСОБА_5 замітив, що ОСОБА_1 зі своїм знайомим сваряться і між ними виникла конфліктна ситуація. ОСОБА_5 вивів знайомого ОСОБА_1 на вулицю, та намагався відвести в сторону вул. Юності, але між ними виник також конфлікт, і він разом з сином господарки кафе Євгеном вийшли на вулицю. Він намагався знайомому ОСОБА_1 пояснити, що так вести себе не треба, знайомий ОСОБА_1 начав висловлюватись нецензурною лайкою, це його збентежило і він наніс йому удар в область челюсті. Від нанесеного удару він впав. Після цього він зайшов в бар, а ОСОБА_5 з знайомим ОСОБА_1 повів останнього в сторону вул. Юності. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_5 зайшов в бар, а на вулиці стояв знайомий ОСОБА_1. До цього ОСОБА_1 йому повідомила, що її знайомий їй постійно погрожує розправою, і також погрожую її доньці. Після цього він зі своїми друзями та ОСОБА_1 вийшли на вулицю і знову кулаком правої руки вдарив в область обличчя, при цьому розсік брову знайомому ОСОБА_1, від нанесеного удару він впав, і в нього з голови впала шапка, коли його почали підіймати то відірвали комірець куртки, яка кріпилась до куртки за допомогою кнопок. Знайомий ОСОБА_1 пішов в сторону зупинки Електромережа, а він разом з ОСОБА_1 зайшли в бар та стали прибирати. З бару вони вийшли біля 3-х годин ранку, він провів ОСОБА_1 на зупинку тролейбусу, що по вул. Келецькій в районі ринку «Юність» посадив в таксі ОСОБА_1, і після цього сам також направився додому.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що раніше він проживав по АДРЕСА_2 зі своїми батьками. Будинок по АДРЕСА_2, поділений на дві половини. В одній половині проживав він зі своїми батьками, а в другій половині проживала ОСОБА_1 зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 та донька ОСОБА_1 від першого шлюбу ОСОБА_18. Він підтримував дружні стосунки з ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Вони часто ходили один до одного в гості і спілкувались. Спочатку ОСОБА_1 і ОСОБА_5 жили добре. ОСОБА_5 навчався в інституті. ОСОБА_1 працювала. А потім, десь приблизно через півроку їх спільного життя, ОСОБА_1 захворіла і в них в сім'ї почались якісь проблеми. Декілька разів ОСОБА_1 прибігала до нього то з розбитою губою, то з синцем під оком і скаржилась, що ОСОБА_5 її б'є. Він приходив до ОСОБА_5 і говорив з ним про це. Але все було марно. ОСОБА_5 почав пити і продовжував бити ОСОБА_1. Потім навіть почав кричати на ОСОБА_18, доньку ОСОБА_1. Він знову пішов до ОСОБА_5 і посварився з ним. Він сказав ОСОБА_5, що якщо він буде продовжувати так себе вести, то він буде змушений поговорити з ним вже по-іншому. Згодом він одружився і переїхав жити до дружини, де проживає і по цей час. Що було після його переїзду в ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не знає. Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_5 помер, так як його підрізали якісь невідомі на вулиці.

З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_1 він знає вже 18 років. В свій час дружив з її братом, так познайомився і з ОСОБА_1. Він часто приїжджав до них в гості, вона зі своєю матір'ю приїжджала до нього. Вони підтримували дружні стосунки. В 1999 році ОСОБА_1 почала проживати разом з ОСОБА_5. ОСОБА_1 на той час лише розлучилась зі своїм чоловіком і виховувала одна доньку ОСОБА_18. Він можливо, і не знав би ніколи ОСОБА_5, але одного разу, приблизно на початку 2001 року ОСОБА_1 приїхала до нього вся в сльозах, на обличчі у неї були синці, і попросила його поговорити із ОСОБА_5, так як він почав її бити. Він відразу поїхав разом з нею до неї додому. Коли він туди приїхав, побачив цього ОСОБА_5, який був п'яний і, побачивши його, став виражатись нецензурною лайкою та кричати, що він коханець ОСОБА_1. Потім ОСОБА_5 схопив сокиру і сказав, що зараз зарубає його і ОСОБА_1. Після цього він закрився в будинку і сказав, що якщо він спробує зайти, він зарубає ОСОБА_18, доньку ОСОБА_1. Він тоді просто поїхав назад до себе додому. Але на наступний день він повернувся і поговорив із ОСОБА_5. Він пояснив йому, що якщо він ще раз влаштує подібний концерт, буде говорити з ним по-іншому. Після цього через деякий час він поїхав на роботу за кордон, а коли повернувся в кінці 2002 року, то дізнався, що ОСОБА_1 на даний час не має в м Вінниці, а ОСОБА_5 близько року назад загинув. Про те, як загинув ОСОБА_5, він не допитувався, тому що відчував до нього неприязнь після того випадку, як він погрожував ОСОБА_1 та її дочці сокирою.

 Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, суду показала, що ОСОБА_1 вона знає близько 11 років до події смерті ОСОБА_5 Познайомилась з нею в лікарні, де вони разом лікувались і з тих пір підтримували дружні стосунки до 2005 року, однак на даний момент вони майже не спілкуються. У ОСОБА_1 був співмешканець ОСОБА_5. Одного разу до неї додому прийшла ОСОБА_1 і сказала, що ОСОБА_5 погрожує їй. Після цього чоловік свідка поїхав поговорити із ОСОБА_5. Одного разу взимку, точної дати події вона не пам'ятає, до неї додому прийшла ОСОБА_1 і розповіла, що ОСОБА_5 помер. Коли вона почала її розпитувати, як це сталось, ОСОБА_1 розповіла, що між ними була сварка, в ході якої ОСОБА_5 почав її бити, а потім схопив ніж і став їй погрожувати. Більше вона на той час нічого не могла розповісти, у неї почалась істерика. Підсудна була в чорному платку та дуже засмучена, будь яких ушкоджень на підсудній свідок не бачила. ОСОБА_1 залишилася у свідка на два дня. Через деякий час свідок дізналася, що ОСОБА_1 звинувачують в смерті ОСОБА_5. Більше ОСОБА_1 нічого не розповідала, а вона її не запитувала, так як бачила, що їй важко про це говорити. Свідок зазначила, що у неї немає сумнівів, що ОСОБА_1 причетна до смерті ОСОБА_5

Експерт ОСОБА_13, суду показав, що висновок експерта № 37/1189(02) В від 02.10.2006 р. та акт судово-медичного дослідження №1189 від 08.01.2002 р. він підтримує в повному обсязі. Крім того, він був присутній під час відтворення обстановки та обставин події. Зазначив, що з його точки зору ОСОБА_5 міг нанести собі ножове поранення. Якою саме рукою, лівою чи правою було нанесено ножове поранення йому не відомо. Ситуацію, яка відбулася між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 можливо змоделювати.

З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що в кінці грудня 2001 року він був запрошений в якості понятого при тому, як дівчина, показувала на території домогосподарства, розташованого по вул. Південній в м. Вінниці обставини, при яких вона зарізала ножем свого чоловіка чи співмешканця. Під час слідчої дії, дівчина розповідала, що повернувшись вночі із кафе, в якому вона працювала, у неї виник конфлікт із чоловіком у будинку. Під час конфлікту вона вдарила його ножем, після чого він вибіг на вулицю, а вона вслід за ним. На вулиці вона виявила його скривавленим із ножовим пораненням. Під час слідчої дії працівниками міліції проводилась відео-зйомка. Також під час слідчого експерименту, працівники міліції давали йому ножа, вирізаного із картону, а дівчина, яка розповідала про обставини вчиненого нею підрізу казала йому, яким чином необхідно прикладати даного ножа до манекену. В цей момент вона розповідала про те, яким чином між ними виникав конфлікт. Всі ці обставини проходили у кухні будинку. На дівчину, під час слідчого експерименту ніхто будь-якого тиску не чинив. Всі свої дії вона виконувала впевнено. Настрій у неї був пригнічений. Тоді ж працівники міліції розпитували у неї про місцезнаходження ножа, яким вона підрізала чоловіка. Дівчина вказала на засніжену ділянку подвір'я. Чи находили там працівники міліції ножа чи ні він не пам'ятає.

 Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15., суду показав, що він проводив досудове слідство по даній кримінальній справі. Спочатку ОСОБА_1 було пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ст. 124 КК України, потім її дії були перекваліфіковані на ст. 121 ч.2 КК України. Обвинувальний висновок складав саме він, однак у ньому є деякі технічні помилки. В новий обвинувальний висновок включався допит експерта та понятого, які були присутні під час відтворення обстановки та обставин події. Повторно огляд місця події та встановлення місця вчинення злочину не проводилося, оскільки місце раніше вже було встановлено, що подія мала місце на кухні, хоча сліди крові були лише на вулиці.

 Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, суду показав, що в грудні місяці 2001 року до нього звернувся ОСОБА_2 та попросив допомогти забрати з помешкання ОСОБА_1 речі його покійного сина, на що свідок погодився. Приїхавши в Вінницю, свідок зателефонував ОСОБА_17, який працював оперуповноваженим Староміського ВМ та попросив його прийти в помешкання ОСОБА_1 та бути присутнім під час отримання речей померлого. В помешканні була ОСОБА_1, її мати та сестра. ОСОБА_1 запитала свідка чи приїхали батьки померлого ОСОБА_5 та запитала у свідка чи відомо йому, що вона зарізала Поліщука ОСОБА_5. Свідок відповів підсудній що йому це відомо не було, але вирішив нічого не говорити ОСОБА_2, щоб не травмувати їх. ОСОБА_2 забрали речі свого покійного сина і автомобіль «Москвич», який потерпілий викупив у зятя для свого покійного сина. Свідок зазначив, що ОСОБА_1 була дуже збуджена, говорила, що вона піде та втопиться , після чого вона десь побігла, але через деякий час повернулася назад.

Крім того, вина підсудної ОСОБА_1 доводиться дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме: 

рапортом чергового Староміського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області від 22.12.2001р., відповідно до якого, 22.12.2001р. о 05 год. 19 хв. по телефону 02 надійшло повідомлення, про те, що в хірургічне відділення МКЛ №2 з пораненням живота був доставлений ОСОБА_5, при виїзді в лікарню було встановлено, що ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень помер (т.1 а.с. 2);

-  протоколом огляду місця події від 22.12.2001 р. відповідно до якого, в присутності понятих в моргу судово-медичних експертиз по вул. Пирогова,56 в м. Вінниці був виявлений та оглянутий труп ОСОБА_5, при огляді виявлений синець в правій підочній ділянці синього кольору розміром 4 х 2,5 см, поверхнева рана біля зовнішньої сторони правої брови, шкіра навколо вказаної рани забруднена кров'ю, в області правого лобового бугра садно невизначеної форми розміром 0,7 х 0,5 см та синець світло синього кольору, на слизовій оболонці нижньої губи садно розміром 0,8 х 0,3 см. Сорочка на трупі забруднена кров'ю в області живота в пігастиральній ділянці живота, в 2 см зліва від передньої серединної лінії є рана довжиною 2 см з рівними краями у вигляді гострих кутів, яка є вертикальною, з рани виступає частина сальника. На одежі виявлені пошкодження, які відповідають ушкодженню на животі. Одежа ОСОБА_5 була вилучена для подальшого дослідження (т.1 а.с. 7-8 );

 довідкою головного лікаря МКЛ №2 від 22.12.2001р., відповідно до якої 22.12.2001 р. о 05 год. 05 хв. в МКЛ №2 був доставлений ОСОБА_5, зі слів дружини пораненого, 22.12.2001р. близько 04.00 год. на зупинці автобуса «Маяковського» ОСОБА_5 побили четверо невідомих осіб. ОСОБА_5 був доставлений в хірургічне віддалення МКЛ №2, де проводилися реанімаційні дії, однак 22.12.2001 р. о 05 год. 50 хв. ОСОБА_5 помер. Діагноз: проникаюче поранення черевної порожнини з порушенням крупних сосудів та органів черевної порожнини, гемологічний шок 4 ступеню, закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступеню (т.1 а.с. 9);

довідкою МКЛ №2 за № 23544 від 22.12.2001 р. відповідно до якої 22.12.2001 р. о 05 год. 05 хв. в МКЛ №2 був доставлений ОСОБА_5 з діагнозом проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пошкодженням черевної аорти, закрита черепно-мозкова травма, субдуральна гематома, геморогічний шок 4 ступеню, агональний стан. ОСОБА_5 госпіталізований в хірургічне відділення (т.1 а.с. 11);

 протоколом огляду місця події від 22.12.2001 р. та планом-схемою до нього, відповідно до якого був оглянутий будинок АДРЕСА_2, оглядом встановлено що на подвір'ї вказаного будинку на снігу виявлені дрібні плями червоного кольору схожі на кров, середній діаметр плям 3 мм. Відстань від хвіртки до куту будинку 5,2 м., а до ганку 6 м. На втоптаному сніговому покритті з дороги до хвіртки під огорожею подвір'я і до ганку є видима доріжка з крапель речовини червоного кольору, схожої на кров. Доріжка починається на дорозі на відстані 0,5 м. до хати і 0,4 м до огорожі, довжиною 5,7 м до ганку де плями закінчуються. Доріжка проходить біля огорожи на відстані в середньому 0,4 м від огорожі. Середня відстань між плямами 0,15-0,2 м. Доріжка плям закінчується плямою діаметром 0,015 м на відстані 0,2 м від кута будинку та 0,15 м від огорожі. В ході огляду з місця події на ватний тампон було вилучено пляму речовини червоного кольору, тампон був упакований в конверт завірений підписами понятих (т.1 а.с. 47-48);

 протоколом добровільної видачі від 22.12.2001 р., відповідно до якого, ОСОБА_7 в присутності понятих видала кухонні ножі в кількості 17 штук, які знаходилися в будинок АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 65-66);

протоколом добровільної видачі від 22.12.2001р., відповідно до якого, ОСОБА_7 в присутності понятих видала одежу ОСОБА_5 яка знаходилися в будинок АДРЕСА_2, а саме: куртку чоловічу на міху, темно-коричневого кольору на молнії, без видимих ушкоджень, куртку шкіряну чоловічу, світло-коричневого кольору, коротку на чорній підкладці, на молнії, розмір 46-48, без видимих ушкоджень, пальто довге кашемірове, чорного кольору на ґудзиках з ременем, черевики зимові шкіряні на міху зі шнурками, розмір 40-41 без видимих пошкоджень (а.с. 67);

протоколом вилучення від 22.12.2008р., відповідно до якого в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4» по АДРЕСА_4, вилучений ворітник від шкіряної куртки коричневого кольору довжиною 50 см, з міхом та трьома кнопками, одна кнопка відсутня (т.1 а.с. 68);

протоколом пред'явлення для впізнання від 22.12.2001р., проведеного у присутності понятих, відповідно до якого ОСОБА_1 було пред'явлено для впізнання три ножа. Підсудна указала на ніж під №3 з синьою рукояткою, загальною довжиною 23,5 см, довжина леза 13 см., довжина рукоятки 10,5 см, який вона впізнала по довжині рукоятки, по довжині ножа, по кольору рукоятки, по ширині леза. При цьому ОСОБА_1 пояснила, що 22.12.2001р. даним ножем вона нанесла удар в область живота ОСОБА_5 Заяв та зауважень не надходило (т.1 а.с. 69);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23.12.2001р., відповідно до якого, ОСОБА_1 зазначила обставини нанесення ОСОБА_5 ножового поранення в область живота, що мало місце 22.12.2001р. в будинку АДРЕСА_2. Протокол зачитаний в голос, доповнень та зауважень немає. (т.1 а.с.80-82);

висновком експерта № 14 від 14.01.2002р., відповідно до якого по дослідженню рідкої крові відділення судово - медичної імунології кров із трупа ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. При досліджені трьох ножів (об'єкти 1,2,3,4) слідів крові не виявлено (т.1 а.с. 105-106);

висновком експерта № 26 від 28.02.2002р., відповідно до якого на светрі, сорочці та тенісці по передній їх поверхні виявлено по одному наскрізному пошкодженню. Ці пошкодження утворені плоским колюче-ріжучим предметом типу ножа, що мав обух та лезо, на що вказують форма пошкоджень, рівні їх краї з рівномірним виступанням кінців пошкоджених ниток, наявність гострокутного та протилежного закругленого і П-подібної форми кінців. З огляду на характер пошкоджень одягу, властивості знаряддя, з урахуванням даних експериментального дослідження, не виключається можливість утворення цих пошкоджень клинком наданого на експертизу кухонного ножа. Крім того, на светрі та тенісці в ділянці коміра виявлені пошкодження у вигляді розділення тканини, які судячи з властивостей їх країв, утворились від дії ріжучого предмета (т.1 а.с. 110-113);

висновком експерта №1189/1 від 14.03.2002 р., згідно якого, відповідно до медичної карти №11692 стаціонарного хворого реанімаційного відділення ОСОБА_5 доставлений в лікарню 22.12.2001р. в стані агонії, де він помер через 45 хв. Клінічний діагноз: проникаюче ножове поранення черевної порожнини з ушкодженням крупних сосудів та внутрішніх органів, закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, гемологічний шок 4 ступеню, набряк головного мозку з дислокацією. Дослідження трупа ОСОБА_5 не підтвердило клінічний діагноз у частині «закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, набряк головного мозку з дислокацією». При судово-медичному досліджені трупа ОСОБА_5 проникаюче сліпе колене-різане поранення живота з ушкодженням печінки, підшлункової залози, лівої ниркової артерії, та поверхнева рана садно та синці на обличчі. Колено-різане поранення живота спричинено предметом який має колено-ріжучі властивості. Цим предметом міг бути ніж. Розміри рани на шкірі та глибина раневого каналу поранення живота допускають можливість його заподіяння і ножем, довжина клинка якого 13 см. Виявлене поранення живота має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечне для життя в момент його заподіяння. Поверхнева рана садно та синці на обличчі виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею в межах доби, до часу настання смерті і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Вони могли виникнути і за 5-7 годин до настання смерті. Смерть ОСОБА_5 настала від описаного вище колено-різаного поранення живота з ушкодженням печінки, підшлункової залози, лівої ниркової артерії, яке ускладнилось гострою кровотечею і масивною крововтратою. Між пораненням живота та смертю прямий причинний зв'язок. При судово -токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,2 о/оо, що відповідає легкому алкогольному сп'янінню (т.1 а.с. 114-117);

висновком експерта № 261 від 30.03.2002р. згідно якого: ніж вилучений під час огляду місця пригоди по факту нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_5 гр. ОСОБА_1, 22.12.2001р. по АДРЕСА_2, холодною зброєю не являється. Даний ніж відноситься до типу господарчо-побутових ножів загального призначення, виготовлений заводським способом (т.1 а.с. 124-125);

висновком експерта №73 від 28.05.2002р., згідно якого кров потерпілого гр. ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. В плямах на речовині (об'єкт №1), вилучений на ватний тампон при ОМП, на светрі ( об'єкт №2), вилученому у ОСОБА_1, знайдена кров людини. При встановлені групової належності крові виявлені антигени А та В. Таким чином, якщо кров походить від однієї людини, то група крові її АВ. Якщо ж кров походить від двох або декількох осіб (маючи на увазі змішення її) то ними можуть бути люди з групами А з ізогемаглютинином анти-А та АВ і походження її від потерпілого гр. ОСОБА_5 не виключається. В плямі на светрі ( об'єкт № 3), вилученому у ОСОБА_1, встановлено кров людини групи А з ізогемаглютинином анти-В і походження її від ОСОБА_5 не виключається. В плямах на светрі (об'єкт №4) та брюках (об'єкт №5) вилучених у ОСОБА_1 знайдена кров людини групи В з ізогемаглютинином анти-А (т.1 а.с. 137-141);

висновком експерта №37/1189 (02) В від 02.10.2006р., згідно якого: При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено проникаюче сліпе колене-різане поранення живота з ушкодженням печінки, підшлункової залози, лівої ниркової артерії ( направлення раневого каналу спереду назад дещо зверху вниз та зліва направо), а також поверхневу рану садно та синці на обличчі. Направлення раневого каналу колено-різаного поранення живота, виявлене під час дослідження трупа ОСОБА_5, дає підставу вважати, що це тілесне ушкодження могло бути заподіяне при обставинах на які посилається ОСОБА_1 у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 23.12.2001р. Колено-різана рана на животі розташована на межі епігастральної та пупочної ділянок в ділянці доступній для нанесення власною рукою ОСОБА_5 Поверхнева рана, садно та синці на обличчі виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею в межах доби, до часу настання смерті. Утворення їх зразу ж після отримання колено-різаного поранення живота з послідуючим падінням малоймовірно, про що свідчить стадія загоєння цих ушкоджень ( т.1 а.с. 265-266).

 Суд критично оцінює показання підсудної ОСОБА_1, щодо непричетності її до вчиненого злочину, оскільки вони спростовуються показаннями самої підсудної наданої неї в різні періоди:

первинними поясненнями ОСОБА_1, від 22.12.2001р., де вона розповідала, що коли вона з ОСОБА_5 вийшли з таксі неподалік від будинку по АДРЕСА_2, то зустріли чотирьох невідомих осіб, які затіяли суперечку під час якої почали бити ОСОБА_5 руками та ногами по різним частинам тіла. Потім втекли в напрямку вул. Маяковського, а вона викликала карету швидкої допомоги, оскільки побачила кров у ОСОБА_5 (т.1 а.с. 12). З даних показань вбачається, що з самого початку ОСОБА_1 намагалася ввести слідство в оману;

показаннями ОСОБА_1 в якості свідка 22.12.2001р., де вона показала, що: « он замахнулся на меня ножом кухонным с синей ручкой, нож был в его правой руке, я вырвала нож из его руки, взяла нож в свою левую руку и нанесла ему удар в область живота. После этого ОСОБА_5 выбежал на улицу и упал во дворе…» (т.1 а.с.50-56);

показаннями ОСОБА_1 в якості підозрюваної від 23.12.2001р., які вона давала в присутності адвоката та зазначала, що «… когда я выхватила у него нож, то нож оказался у меня в левой руке лезвием вверх. Как я нанесла удар ножом ОСОБА_5 я не помню, но удар был произведён в область живота ОСОБА_5, так как он был ниже меня ростом» (т.1 а.с. 73-77),

показаннями ОСОБА_1, які вона давала 23.12.2001р. в присутності понятих, та які зафіксовані в протоколі відтворення обстановки та обставин події, де зазначено, що на запитання до ОСОБА_1, що трапилося 22.12.2001р. вона відповіла, що 22.12.2001р. вона, знаходячись у себе вдома за адресою АДРЕСА_2 вбила ОСОБА_5 та показала наступне: «вона повернулася з роботи близько 04.00 год. ранку 22.12.2001р. і між нею та ОСОБА_5 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 вдарив її, а потім схопив ніж зі стола на кухні пішов на неї. Потім ОСОБА_1 лівою рукою перехопила його праву руку, так що ніж оказався в її лівій руці», даний факт свідчить про те, що перехопивши у ОСОБА_5 ножа та тримаючи ніж у своїй лівій руці, потреба в самозахисті та загроза отримання від ОСОБА_5 ножового поранення в той момент зникла, однак як зазначає в цьому ж протоколі ОСОБА_1 «та чи ОСОБА_5 пішов на неї, чи вона пішла на нього, але трапилося так, що ОСОБА_1 нанесла цим ножем ОСОБА_5 удар в область живота», що також підтверджує винність підсудної у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, оскільки вона особисто не заперечує того, що вона з ножем в лівій руці пішла на ОСОБА_5 (т.1 а.с. 80-82 ) протокол підписаний усіма учасниками слідчої дії доповнення та зауваження відсутні.

Твердження ОСОБА_1 про те, що між нею та ОСОБА_5 систематично виникали сварки та суперечки через його зловживання спиртними напоями спростовуються оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9, який зазначив: « 21.12.2001 р. ОСОБА_1 декілька разів приходила та замовляла для свого знайомого, тобто для ОСОБА_5, пиво, всього вона взяла 7-8 пляшок пива» (т.1 а.с.78-79).

Зловживання ОСОБА_5 алкогольними напоями спростував висновок експерта №1189/1 від 14.03.2002р., згідно якого, при судово - токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,2 о/оо, що відповідає легкому алкогольному сп'янінню (т.1 а.с. 114-117), що заперечує показання підсудної у яких вона зазначає, що ОСОБА_5 зловживав спиртними напоями.

 Твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_5 постійно наносив їй тілесні ушкодження спростовують показання свідка ОСОБА_8, які вона давала під час досудового слідства 22.12.2001 р., тобто одразу після події злочину, а саме: «Драк між ними, тобто між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, не було» ( т.1 а.с. 62-64), крім того ОСОБА_1 жодного разу не зверталася до міліції чи до лікарні в наслідок отриманих від ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, а як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 «…Ушкоджень на обличчі ОСОБА_1 не було. У мене немає сумніву, що ОСОБА_1 причетна до смерті ОСОБА_5» (протокол судового засідання від 06.02.2009р. арк. 25-27), хоча в протоколі допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваної від 23.12.2001р., вона зазначала: « … он, ОСОБА_5, начал меня оскорблять, выражаться нецензурной бранью, при этом нанёс мне удар в область лица, я упала».

 Крім того, ОСОБА_1, намагаючись уникнути відповідальності за вчинений нею злочин неодноразово міняла свої показання, стверджуючи, що на неї та ОСОБА_5 напали четверо невідомих осіб, вводячи таким чином в оману не лише працівників досудового слідства а і власну матір та сестру, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8, які вона давала під час досудового слідства, а саме: «Вранці прийшла ОСОБА_1 і повідомила, що ОСОБА_5 помер в лікарні. Також ОСОБА_1 сказала, що ОСОБА_5 підрізали якісь хлопці, коли вона з ним поверталась додому. В той же день ОСОБА_1 розповіла матері, що вночі між нею та ОСОБА_5 виникла сварка на кухні через те, що ввечері ОСОБА_5 приїжджав до неї на роботу і через ревнощі побився з барменом. В ході сварки ОСОБА_5 почав її бити, а потім накинувся з ножем. Далі ОСОБА_1 сказала, що не знає, як це трапилось, але вийшло так, що чи то вона, вириваючи у нього ніж штрикнула його ножем, чи то він впав на ніж, коли вона його відштовхувала, а ніж був у нього в руках. Коли працівники міліції допитували ОСОБА_1, вона спочатку говорила, що ОСОБА_5 підрізали невідомі хлопці на вулиці, так як вона була налякана…» що характеризує ОСОБА_1, як не щиру та хитру особу, яка не лише намагалася завести слідство хибним шляхом, а намагалася не втратити повагу в очах оточуючих та виставити себе як жертву задля уникнення відповідальності за вчинений злочин.

 Таким чином, дослідивши зібрані в справі докази, суд оцінює показання підсудної ОСОБА_1, як хибно обраний нею спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення за ст. 121 ч.2 КК України і намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин, оскільки її показання спростовуються зібраними по справі доказами.

Дії підсудної ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 121 ч.2 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

 При призначені покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - підсудна вчинила тяжкий злочин, особу винної, а саме:

- по місцю роботи та проживання характеризується з позитивної сторони (т.1 а.с.176, 179);

 - раніше не судима (т.1 а.с. 175);

- не перебуває на диспансерному обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка, перебувала на стаціонарному лікуванні, останній раз з 06.12.1990 р. по 21.01.1991 р. з діагнозом: енурез неврозоподібний, первинний (т. 1 а.с. 87);

- не перебуває на диспансерному обліку у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «СОЦІОТЕРАПІЯ» ( т.1 а.с. 83);

- має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження (т.1 а.с. 177)

- згідно акту №162 амбулаторної судово - психолого - психіатрічної експертизи від 06.09.2007 р., відповідно до якого, ОСОБА_1 на час вчинення злочину на хронічне психічне захворювання не страждала, перебувала поза будь - яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. На час вчинення злочину підсудна була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 на хронічне душевне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В теперішній час ОСОБА_1 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує. Під час вчинення злочину ОСОБА_1 в стані фізіологічного афекту не знаходилася. Стан сильного душевного хвилювання є категорією юридичною і входить в компетенцію суду. Під час вчинення злочину ОСОБА_1 в стані патологічного сп'яніння не знаходилась. Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_1 у виді емоційної нестійкості, легковажності могли вплинути на її поведінку в досліджуванній ситуації. Відхилень в інтелектуальній, мотиваційній та сексуальних сферах у ОСОБА_1 не виявлено. Відповідь на запитання, чи є ОСОБА_1 лівшою, не входить в компетенцію судових психіатрів-експертів, психодогів ( т. 2 а.с. 30-32 ).

Обставин, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України в судовому засіданні не виявлено, але суд вважає за необхідне визнати такими, що пом'якшують покарання наступні обставини - вчинення злочину вперше, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини.

 Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, в судовому засіданні не виявлено.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують покарання, а також те, що ОСОБА_1, під час досудового слідства знаходилась довгий час у розшуку, що призвело до затягування розслідування кримінальної справи, її зухвалу поведінку під час судового слідства, суд приходить до висновку про те, що виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_1 можливо лише в місцях позбавлення волі, тому їй необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано її діяння.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що він підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4 206 грн. 83 коп. та 500 грн. у відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки потерпілим надані всі письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог (т.1 а.с. 311-315).

Цивільний позов потерпілого в частині відшкодування витрат пов'язаних з його явкою під час провадження досудового слідства та під час розгляду справи в суді в розмірі 3 650 грн., задоволенню не підлягає, оскільки не зважаючи на те, що потерпілий в своєму позові зазначає, що за період з 2001 р. по 2009 р. він здійснив 50 поїздок з м. Хмільник в м. Вінницю за викликом слідчого та суду, а приблизна вартість однієї поїздки становить 73 грн., жодного документального доказу у підтвердження транспортних витрат потерпілий ОСОБА_2 суду не надав.

Цивільний позов потерпілого в частині відшкодування його дружині ОСОБА_6. витрат пов'язаних з втраченим нею заробітком за 50 робочих днів, вартість одного дня становить 56 грн., на загальну суму 2 800 грн. не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_6. по даній кримінальній справі є свідком, жодної заяви від ОСОБА_6. про визнання її потерпілою по даній кримінальній справі, як під час досудового слідства так і під час судового слідства не надходило, а явка ОСОБА_6., як свідка є обов'язковою лише в день та час виклику до органів досудового слідства чи до суду, в інший час, явка свідка ОСОБА_6. в органи досудового слідства та в судові засідання є її власною ініціативою.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди завданої потерпілому ОСОБА_2 злочином, суд враховує ступінь, глибину та тривалість моральних страждань потерпілого. ОСОБА_2 втратив свого єдиного сина, який був гарною людиною, добре навчався та користувався повагою оточуючих. З характеристики жителів вул. Крупської м. Хмільника (т.2 а.с. 162), характеристики з останнього місця роботи ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 163), з характеристики за підписом директора та класного керівника ЗОШ1-3 ступенів № 4 м. Хмільник (т.2 а.с. 164) вбачається, що за життя ОСОБА_5 був доброю, ввічливою, працьовитою та доброзичливою людиною, здібним учнем та відповідальним працівником, що також відображено в почесних листах і грамотах (т.2 а.с. 166-191). Потерпілому завдано непоправну моральну шкоди, оскільки життя є безцінним, а потерпілий втратив свого сина і дана втрата є не відновлюваною, а тому у цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до задоволення в повному обсязі.

За викладених обставин стягненню з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 підлягає 4 206 грн.. 83 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, витрати пов'язані з оплатою юридичних послуг в розмірі 500 грн. та 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Предмети та речі вилучені під час добровільної видачі, а саме:

- куртка коричнева, светр синього кольору, теніска, сорочка, кухонні ножі в кількості 17 штук, відповідно до квитанції №146 знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів УВС м. Вінниці (т.1 а.с. 127);

- куртка шкіряна коротка з хутряною підкладкою, кашеміровий плащ чорного кольору, черевики коричневого кольору, носки чорного кольору відповідно до розписки передані матері померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_6. (т.1 а.с. 126).

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з підсудної ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведення експертизи холодної зброї № 261 від 30.03.2002 р. ( т.1 а.с. 123-125).

 Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд -

з а с у д и в :

 ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців.

 Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку у виконання.

Позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 206 (чотири тисячі двісті шість ) грн.. 83 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, витрати пов'язані з оплатою юридичних послуг в розмірі 500 (п'ятсот) грн. та 50 000 ( п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведення експертиз, в розмірі 84 (вісімдесят чотири) грн. 15 коп.

Предмети та речі вилучені під час добровільної видачі, а саме:

- куртка коричнева, светр синього кольору, теніска, сорочка, кухонні ножі в кількості 17 штук, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів УВС м. Вінниці - знищити.

- куртка шкіряна коротка з хутряною підкладкою, кашеміровий плащ чорного кольору, черевики коричневого кольору, носки чорного кольору, які знаходяться на зберіганні ОСОБА_6. - залишити у її володінні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, змінити з «підписки про невиїзд» на «взяття під варту», негайно взявши її під варту в залі судового засідання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: