Справа № 2-1745/2010
?
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.12.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді- Нікітішин В.П. при секретарі - Бондаренко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненого залиттям квартири
встановив:
Позивачка 12.11.2008 року звернулась до суду з цим позовом та наполягала на стягненні з відповідачки, ОСОБА_2 6852 грн. матеріальної шкоди і 5000 грн. моральної шкоди, а також понесених судових витрат у справі. Стверджувала, що шкода була їй заподіяна внаслідок залиття її квартири 06 жовтня 2008 року позивачкою.
В кінцевих своїх вимогах від 08.11.2010 року позивачка зазначала, що вина у спричиненні шкоди є солідарною - відповідача в особі, КВЕП
«Котовськтеплокомуненерго», яке відповідає за стан внутрішньо-будинкового стояка з подачі теплоносія, та ОСОБА_2 , яка відповідає за стан свого інженерного обладнання у квартирі.
Тому просила постановити рішення суду, яким стягнути з цих відповідачів у солідарному порядку грошове відшкодування завданої їй матеріальної й моральної шкоди, а також понесених судових витрат у справі.
В ході розгляду справи у суді позивачка підтримала свої вимоги у повному
обсязі.
Додатково пояснювала, що в 2004 році отримала за місцем проживання за чергою однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Отримала. Квартира була у непридатному для проживання стані, оскільки в ній до цього часу мешкали бомжі та наркомани. Вона у 204 році провела капітальний відновлювальний ремонт. Встановила вікна й двері, батареї опалення, провела електроосвітлення. Пошпаклювала стіни й стелю та поклеїла шпалери.
Після проведення цього ремонту у кінці 2004 року в квартирі фактично стали мешкати її син зі своєю сім`єю, а вона перейшла жити у приватний будинок за іншою адресою.
06 жовтня 2008 року при запуску системи опалення будинку, внаслідок прориву стояка у квартирі на другому поверсі над її квартирою, що належить ОСОБА_2 , її квартиру було повністю залито водою. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи вартість відновлювального ремонту складає - 6852 грн.. ніхто із відповідачів не бажає відшкодувати цю шкоду у добровільному порядку, тому вона змушена була звернутись до суду з цим позовом.
Відповідачка, ОСОБА_2 , та її представник у суді, адвокат Осокін С.Ю., позов не визнали. Відповідачка пояснювала, що дійсно весною 2008 року замінила у ванній кімнаті рушник осушку. Оскільки спеціалісти КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» відмовились це робити, заявивши, що заміна рушникосушки - це виключно її проблема, оскільки всі комунікації по теплопостачанню, що знаходяться в квартирі, повинні обслуговуватися нею та за її кошти, а все, що поза квартирою - є їх зоною відповідальності, в тому числі і загальний стояк. Заміну рушникосушки виконав найнятий нею спеціаліст, після чого до теперішнього часу рушникосушка не тече та працює нормально. А 06 жовтня 2008 року підприємством була здійснена пробна подача води у комунікації теплопостачання, після чого на рівні підлоги, навіть під її підлогою, прорвало загальну трубу-стояк, внаслідок чо?о її квартиру було затоплено. В наслідок цього прориву вода попала у квартиру позивачка, яка знаходиться стажем нижче. Вона сповістила про це чергового комунального підприємства «Котовськтеплокомуненерго», після чого, даний стояк був відремонтований і теча води була усунена.
Представник КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» за довіреністю Плугарева В.Ю., позов не визнала. Сверджувала, що залиття квартири водою мало місце з вини відповідачки ОСОБА_3 , яка при проведені робіт по заміні рушникосушки, не здала їх спеціалістам для перевірки ці роботи, що в решті призвело до негативного впливу на стан стояка та його прориву. Тому просила відмовити у позові до КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» у повному обсязі.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 06 жовтня 2008 року біля 12.00 год. дня квартира АДРЕСА_1 , власником якої є позивачка по справі, була залита водою з квартири АДРЕСА_2 за тією ж адресою, власником якої є ОСОБА_3 .
Залиття квартири позивачки трапилося з ванної кімнати квартири відповідачки через пошкодження труби-стояка. Ці обставини визнаються сторонами справи, а тому згідно ч.І ст.61 ЦПК України не підлягають додатковому доказуванню.
В наслідок цього квартирі позивачки спричинено матеріальної шкоди.
Викладені позивачкою обставини справи щодо характеру й масштабу шкоди завданої квартирі, підтвердив показами свідок ОСОБА_4 , син позивачки, який фактично мешкає з сім`єю у цій квартирі з кінця 2004 року.
Згідно висновку №67-08 судової будівельно-технічної експертизи від 08.12.2008 року проведеної експертом Котовського МРБТІ та РОН, вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати в квартирі АДРЕСА_1 внаслідок її залиття, складає - 6852 грн.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати які особа зробила або мусить зробити ля відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім цього ст.1166 цього кодексу визначає, що шкода завдана неправомірними діями майну фізичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо остання не доведе своєї невинності в цьому.
Вирішуючи питання вини відповідачів у спричинені цієї шкоди суд бере до уваги наступне.
Згідно п.21 Договору №1609 про надання послуг з централізованого опалення та забезпечення гарячою водою укладеного між КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» та Нєжалєєвою 0.1.16.02.2007 року, який є типовим, вбачається, що точками розподілу послуг виконавця і споживача по централізованому опаленню квартири є стояки в межах квартири. Тобто, відповідальність за технічний стан труби-стояка несе - КВЕП «Котовськтеплокомуненерго».
Про те, що залиття квартири позивачки мало місце саме за прориву стояка, свідчать покази свідка ОСОБА_5 , яка показала, що була 06.10. 2008 року була дома та побачила мокру стіну в коридорі своєї квартири. Тому зрозуміла, що це тече вода. В подальшому встановила, що вода тече з кВ. АДРЕСА_2 , тобто, з квартири ОСОБА_3 .. У цій квартирі на підлозі було багато води. Вода била фонтаном з підлоги у ванній кімнаті ОСОБА_6 . Викликала бригаду ремонтників з КВЕП «Котовськтеплокомуненерго», які приїхали та відключили воду та визначили, що теча води утворилася від того, що була пошкоджена труба-стояк внаслідок самовільної поставленої рушникосушки.
Підтвердила те, що інженерна система централізованого опалення будинку функціонує з 1969 року і за цей час вона не мінялась.
Свідок ОСОБА_7 вказував, що в серпні 2008 року на прохання ОСОБА_6 він поміняв рушник осушку. При цьому вказував, що як приватний підприємець надає такі послуги більше 4 років. Непридатну до використання рушник осушку він обрізав болгарко*© на відстані більше 1 м. від полу та припаяв нову. Такі роботи не могли пошкодити ОСОБА_8 . Міняючи рушникосушку він бачив, що труба - стояк знаходиться у поганому «стані, оскільки має корозію, і бажано її замінити. Також пояснював, що при пробному пуску у системі опалення будинку створюється підвищений від норми експлуатації тиск у межах 6-7 атмосфер.
Доводи представника КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» про те, що прорив труби- стояка мав місце з вини ОСОБА_3 , не найшли свого підтвердження в ході розгляду справи у суді.
При цьому суд не вважає належними доказами цьому Акт затверджений директором КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» про прорив трубопроводу на рушник осушці, оскільки як стверджувала позивачка, первісний Акт про залиття квартири водою виготовлений рукописним текстом керівництво КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» не підписувала, наполягало на печатному варіанті та з зазначенням у цьому вини саме власника квартири АДРЕСА_2 . Тому вона десь приблизно в листопада надрукувала цей акт, який у решті працівники КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» погодились підписати.
З цих же самих підстав, суд вважає бездоказовим і Акт 09.10.2008 року за підписом працівників ПП «Восход —ч», який за твердженням позивачки також було виготовлено у листопаді 2008 року. При цьому висновок у цьому Акті про залиття квартири позивачки з вини ОСОБА_3 є голослівним.
Згідно п.19 Договору №1609 про надання послуг з централізованого опалення та забезпечення гарячою водою укладеного між КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» та Нєжалєєвою 0.1.16.02.2007 року, вбачається, що КВЕП «Котовськтеплокомуненерго», як виконавець послуг, зобов`язалось утримувати внутрішньо будинкові мережі у належному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.
Відповідно цього зобов`язання КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» не виконало, про що свідчить прорив труби-стояка. При цьому наданий представником КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» Акт про готовність об`єкту до опалювального сезону від 14.05.2010 року не є спростуванням цьому.
Тому відповідальність за завдану позивачці шкоду має нести одноособово КВЕП «Котовськтеплокомуненерго». Вини ОСОБА_3 , у спричиненні шкоди позивачці судом не встановлено.
Вирішуючи позов у частині грошового відшкодування морально шкоди, яка у цьому випадку є у причинно-наслідковому зв`язку з обставинами спричинення матеріальної шкоди, суд виходить з наступного:
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч.І ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Щодо визначення розміру відшкодування позивачці моральної шкоди завданої з вини відповідача, то в цьому випадку суд бере до уваги розяснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, в редакції від 25.05.2001 року, який зазначає, що «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне — за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого— спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».
З урахуванням всіх обставин та враховуючи тривалий час бездіяльності відповідача щодо належного утримання будинку, що призвело до спричинення страждань та переживань позивачки та її родини із-за неможливості нормального проживання у квартирі, суд вважає, що розмір моральної шкоди завданої позивачці належить визначити у сумі - 2000 грн..
На підставі ст. 88 ч.І ЦПК України на КВЕП«Котовськтеплокомуненерго» суд покладає всі документально підтверджені судові витрати у справі.
Керуючисьст.ст.16 ч. 1,ч.2 п.8, 22 ч.І ч.2 п.1, 23 ч.І ч.2 п.З, 509, 513, 520, 526, 609, 610, 61ІП.4, 901, 906, 1166 ч.ч.1,2, 1167ч.1, 1192,1210ч.2 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88 п.1, 212,215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з КВЕП «Котовськтеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 6852 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. у порядку грошового відшкодування матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) грн. у порядку грошового відшкодування моральної шкоди, а також 743 грн. 92 коп. понесених судових витрат у справі, а всього - 9 595 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 92 коп.
В інших вимогах позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст223 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його постановив протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя -