АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1594/11Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О.
Категорія - Доповідач - Міщій О.Я.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Міщія О.Я.
суддів - Ткача З. Є., Дикун С. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління ПФУ в Підгаєцькому районі на рішення Підгаєцького районного суду від 3 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ПФУ в Підгаєцькому районі про здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаними позовом, посилаючись на те, що він має статус дитини війни та відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення його пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виплачував вказане підвищення до пенсії протягом 2010 року. Позивач зазначив, що Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України відповідні положення Законів України “Про Державний бюджет України” на 2007 та 2008 роки, якими була зупинена дія положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що обмежувала соціальні гарантії. Вважає, що управління ПФУ зобов’язане здійснити перерахування пенсії та виплатити йому підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2010 року по 31 липня 2010 року у відповідності до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Підгаєцького районного суду від 3 вересня 2010 року позов задоволено, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2010 року по 31.07.2010 року із урахуванням проведених виплат за вказаний період.
Стягнуто з Державного бюджету України в користь позивача сплачені ним при подачі позову в суд судові витрати, а саме 8,50 грн. - судового збору та 37 грн - витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі управління ПФУ просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що надання допомоги дітям війни фінансується з державного бюджету. Пенсійний фонд виплачував таке підвищення до пенсії у тих розмірах, які були профінансовані, тому підстав для виплати позивачам більших сум немає. Законом України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено проведення фінансування таких виплат за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив право позивача на перерахунок та виплату підвищеної пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2010 року по 31.07.2010 року, яке підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу відповідні нарахування та виплату пенсії.
З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, грунтується на матеріалах справи.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 має статус дитини війни.
Згідно з вимогами ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року, дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно пп.2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було викладено в іншій редакції. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року ці зміни визнані неконституційними.
Тому з 01.01.2010 року по 31.07.2010 року управління ПФУ в Підгаєцькому районі повинно було нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії, яке передбачене для дітей війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи норми цивільно-процесуального законодавства чинні на момент ухвалення рішення, суд прийшов до правильного висновку, що позивачу у період з 01.01.2010 року по 31.07.2010 року включно повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 5, 8 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” від 08.11.2005 року).
Необґрунтованими є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування фонду.
Розглянувши справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись п.10 ст. 1832, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, пп.14 п.1 Розділу ХІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі відхилити.
Рішення Підгаєцького районного суду від 3 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області ОСОБА_3