20.09.22

Справа № 521/5665/22

Провадження № 2/521/2873/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Роїк Д.Я.

секретаря судового засідання Примакіній С.О.

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

27.04.2022 року представник позивачки звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Позовні вимоги про розірвання шлюбу мотивовані наступним. У позивачки та відповідача різні погляди на життя і рішення сімейних питань. Подальше сумісне проживання та збереження шлюбу між сторонами неможливе. Спільне життя не склалось. Спільне господарство не ведеться. У сторін відсутнє взаєморозуміння, примирення між ними неможливе, між сторонами припинились фактичні шлюбні стосунки. Дітей від шлюбу не має.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце, належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, відзиву на позовну заяву не надавав.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 1 ст.274 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що шлюб між сторонами зареєстровано 07 вересня 2019 року Печерським районним у місті Києву відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві , актовий запис № 2056 серія НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони дітей не мають.

Причиною припинення сімейних відносин є те, що у сторін відсутнє взаєморозуміння, несумісність характерів, виникають постійні сварки на підставі протилежних поглядів на сімейне життя. Між сторонами на сьогоднішній день втрачено почуття любові та взаємоповаги, між сторонами припинились фактичні шлюбні стосунки.

На примирення позивачка не згодна, обґрунтовуючи це тим, що відновлення родини є неможливим, шлюб існує формально.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами і дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вказаних обставинах суд вважає за необхідне розірвати шлюб.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн., тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню понесені нею судові витрати, а саме судовий збір в сумі 992,40 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з судових витрат у розмірі 6000,00 гривень, суд роз`яснює наступне.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.ч.1-5ст.137ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката ,несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник позивачки – адвокат Кійко О.В. надав до суду копію Договору про надання правової допомоги від 27.01.2022 року та ордер адвоката, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії О №003749. Водночас представник не надала суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, та не надала детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.10.2020 року у справі № 509/5043/17.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 352 ЦПК України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07.09.2019 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві , актовий запис № 2056, серія НОМЕР_1 - розірвати.

Стягнути з   ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_2 . Орган видачі 5103 дата видачі 04.10.2019 , (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 ( зареєстроване місце проживання: ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп. ( дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп).

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: