АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-33 2007 р. Головуючий по 1 інстанції
№ 38 Кухар М.П.
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2007 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Василенко Л.І. Бабенка В.М.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю прокурора
адвокатів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Вишнопільської сільської ради Тальнівського району, третя особа ОСОБА_3про визнання рішень незаконними та їх часткове скасування,
встановила:
24.10.2006 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Вишнопільської сільської ради Тальнівського району, третя особа ОСОБА_3про визнання рішень незаконними та їх часткове скасування.
В обгрунтування заявлених вимог вказала, що після смерті батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, вона та її сестра ОСОБА_5 отримали спадщину, що складалась з житлового будинку з надвірними АДРЕСА_1Черкаської області, який був розташований на земельній ділянці площею 0,60 га.
Після отримання свідоцтва про спадщину за заповітом вони постійно звертались до Вишнопільської сільської ради з заявами про передачу їм у власність вказаної земельної ділянки площею 0,60 га. Проте, відповідач тривалий час зволікав з розглядом їхніх заяв.
21.09.2005 р. Вишнопільська сільська рада Тальнівського району прийняла рішення про надання їм у власність земельної ділянки, яка розташована біля будинку, отриманого ними у спадок, однак при цьому не було зазначено розмір даної земельної ділянки. Вказане рішення постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 04.11.2005 р. було скасоване.
12.12.2005 р. рішенням Вишнопільської сільської ради Тальнівського району № НОМЕР_1 їй та ОСОБА_5 було передано у власність земельну ділянку розміром 0,60 га за адресою поАДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
17.01.2006 p. вона та ОСОБА_5 звернулись в суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа Вишнопільська сільська рада про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та встановлення меж відповідно до кадастрової документації. В ході розгляду даної справи вона дізналась, що згідно рішення НОМЕР_3. виконавчого комітету Вишнопільської сільської ради було затверджено акт від 03.05.1993 p., яким у ОСОБА_4, з по господарського номера, у зв'язку з тим, що він не користувався було знято земельну ділянку площею 0,12 га, а ОСОБА_3 було надано земельну ділянку, якою він користувався без рішення про її надання площею 0,14 га.
Рішенням Вишнопільської сільської ради № НОМЕР_2 від 30.12.1994 р. ОСОБА_3 було передано безоплатно у приватну власність зазначену земельну ділянку.
Вважає, що вказані рішення порушують її цивільні права та інтереси, постільки, якби їх не було, то вона та її сестра отримали б після прийняття спадщини у 1996 р. у власність земельну ділянку площею 0,60 га.
Просила суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом та визнати рішення Вишнопільської сільської ради НОМЕР_3. та № НОМЕР_2 від 30.12.1994 р. незаконними, скасувавши їх. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2006 р. позивачці в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду, як постановлену з порушенням норм матеріального і процесуального права та при не відповідності висновків суду фактичним обставинам справи скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
При цьому вказується на ті ж підстави, що і в позовній заяві. Крім того, що висновок суду, щодо пропуску нею строку позовної давності є помилковим.
Вишнопільська сільська рада Тальнівського району у своїх запереченнях на скаргу її доводи не визнала, вказавши на їх безпідставність І на законність та обґрунтованість постанови суду.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне залишити її без задоволення.
Згідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що ОСОБА_3 земельна ділянка розміром 0,14 га передана у власність рішенням від 30.12.1994 р. і ОСОБА_4 за життя вказане рішення та порушення ОСОБА_3 меж не оспорював. Позивачка з квітня 2001 р. знала про те, що за покійним батьком рахувалась земельна ділянка 0,59 га, з того ж часу вона знала і про оскаржувані рішення. Представник відповідача наполягав на тому, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, у відповідності до вимог ст. 100 КАС України суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює .
Так судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням НОМЕР_3. виконавчого комітету Вишнопільської сільської ради було затверджено акт від 03.05.1993 p., яким у ОСОБА_4. з по господарського номера, у зв'язку з тим, що він не користувався було знято земельну ділянку площею 0,12 га, а ОСОБА_3 було надано земельну ділянку, якою він користувався без рішення про її надання площею 0,14 га.
Рішенням Вишнопільської сільської ради № НОМЕР_2 від 30.12.1994 р. ОСОБА_3 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку розміром 0,14 га.
2 Даною земельною ділянкою ОСОБА_3 добросовісно, відкрито та безперервно
користується.
ОСОБА_4 за життя вказані рішення сільської ради не оспорював та з приводу порушення ОСОБА_3 меж земельної ділянки не звертався.
Згідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.07.1996 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках успадкували житловий будинок з надвірними АДРЕСА_1Черкаської області, розташований на земельній ділянці площею 0,60 га.
Про фактичний розмір присадибної земельної ділянки, яка перейшла до позивачки з сестрою в порядку спадкування після смерті батька позивачка дізналась у 2000 році під час її обміру представниками земельно - кадастрового бюро.
При вирішенні позову суд також врахував, що рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 5 червня 2006 p., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області, відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та встановлення меж відповідно до кадастрової документації.
Таким чином суд першої інстанції, врахувавши, що представник відповідача наполягав на тому, що позивачка про оскаржувані рішення знала з квітня 2001 p., пропустила строк звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволенні позову, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 100 КАС України, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з викладених підстав.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають.
Постанова суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в касаційному порядку протягом одного місяця.