АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1730/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2

суддівОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4

при секретарі Бурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та пені згідно договору про порядок погашення заборгованості

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції' та пені згідно договору про порядок погашення заборгованості посилаючись на те, що згідно з договором поруки № 10/11/09-СЯ від 9.11.2010 року, укладеного між КС «Фортеця» (кредитор), ОСОБА_5 (поручитель) та ОСОБА_6 (позичальник) позивачем погашена сума заборгованості ОСОБА_6 перед КС «Фортеця» в розмірі 2510 грн та сплачено відсотки за користування кредитом в сумі 600 грн. Дана заборгованість виникла на підставі договору № 544 — КС від 14.07.2008 року, укладеного між КС «Фортеця» та ОСОБА_6

Вказану суму в розмірі 3110 грн відповідач зобов'язався повернути до 9.07.2012 року, про що 19.11.2010 року власноручно написав розписку, проте взятих на себе зобов'язань не виконав та до цього часу сплачених позивачем сум не повернув.

Позивач вважає, щодо нього після виконання ним зобов'язань по кредитному договору ОСОБА_6 перейшли права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і умовах, що існували на момент переходу цих прав. Просив суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції' за весь час прострочення в сумі 4639 грн та пеню в сумі 1152.

Заочним рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2013 рокупозов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 борг з урахуванням індексу інфляції' за весь час прострочення в сумі 4639 грн та судові витрати в сумі 183 грн 75 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ріїпенням суду першої інстанції' відповідач позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що ріїпення суду незаконне та необгрунтоване, суд безпідставно не стягнув з відповідача пеню. Просить ріїпення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог та витрати на юридичну допомогу в розмірі 500 грн.

Заслухавши учасниетв процесу, вивчивши доводи апеляції' та матеріали справи, колегія вважає, що суд першої гнстанцІЇ не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин, внаслідок чого прийшов до неправильного висновку про часткову відмову в позові виходячи із наступного.

Апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового ріїпення в межах заявлених у суді першої інстанції' позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Відповідно до змісту позовної заяви та показів позивача у судовому засіданні суду першої інстанції', позивач просив стягнути з відповідача крім основного боргу, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання та інфляційні втрати. Правовою підставою стягнення пені вказував на умови п. 4.2 договору про погашення заборгованості, укладеного між ним та відповідачем 9.11.2010 року.

Відмову в задоволенні стягнення пені суд мотивував тим, що після виконання взятих ним обов'язки? поручителя по кредитному договору ОСОБА_5 набув права регресу до ОСОБА_6, а не став новим кредитором, до якого перейшли всі права за кредитним договором. Чому суд не керувався умовами п. 4.2 договору від 9.11.2010 року укладеного між сторонами, в ріїпенні не вказано.

Колегія вважає, що до висновку про відмову у стягненні пені суд прийшов передчасно по наступним мотивам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у справі доказами наступні обставини: позивач ОСОБА_5, будучи поручителем ОСОБА_6 по кредитному договору, виконав за ОСОБА_7 зобов'язання по договору — погасив всю суму боргу і пред'явив в порядку регресу вимогу до основного боржника про повернення боргу, пені та інфляційних втрат вже йому, а не кредитній спілці.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції' не дав оцінки змісту договору про порядок погашення заборгованості укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 9.11.2010 року, що призвело до неправильного виріїпення спору.

Судом не враховано, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 509, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України зобов'язання можуть виникати із договорів.

Вимогами ст. 526 ЦК України встановлено умови виконання зобов'язань — зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами договір про порядок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ОСОБА_5 відповідає вимогам закону про порядок, форму його укладання, не суперечить цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, отже він підлягає до належного виконання відповідно до

його умов. У разі невиконання умов договору однією із сторін, інша сторона договору має право вимагати його примусового виконання у спосіб, що не заборонений законом.

Умовами п. 4.2 вказаного договору встановлено відповідальність ОСОБА_6 за порушення строку сплати боргу, встановленого п. 3.2 цього ж договору — пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день невиконання та за увесь період порушення строку сплати.

Таким чином вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення пені за порушення виконання умов зобов'язання є законними, обгрунтованими наявними у справі доказами і підлягають до задоволення.

Розмір пені в 1152 грн позивач розрахував у позовній заяві, розрахунок відповідач не спростовує.

Вимога про стягнення 500 грн витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню, оскільки відсутні належні докази оплати таких витрат.

Підлягає зміні рішення і в частині стягнення судових витрат — стягнути їх в повному об'ємі, а не пропорційно задоволеному позову, оскільки позов рішенням колегії' задоволено повністю. При подачі позову сплачено 229,40 грн, при подачі апеляції' 114,10 грн, всього 344,10 грн.

Керуючись ст. 11, 509, 526 ЦК України, ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції' та пені згідно договору про порядок погашення заборгованості задовольнити частково, рішення суду змінити.

Скасувати рішення в частині відмови в задоволенні стягнення пені та частковому стягненні судових витрат.

Стягти із ОСОБА_6 в користь ОСОБА_5 1152 грн пені за прострочення виконання зобов'язання та 344,10 грн судових витрат.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення колегії' та рішення суду набувають законної сили з моменту проголошення рішення колегії' та можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого сулу України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення колегії.

Головуючий :

Судді :