Справа № 1-224/09
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2009 року місто Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Ковальчук Л. В.,
при секретарі Свірінь І. М.,
за участю прокурора Соловйова О.В.,
захисника ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лутава Козелецького району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм маршрутного таксі СПД «ОСОБА_3», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
в скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 25.11.2008 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, керуючи технічно- справним автомобілем марки " Форд - Транзит" д.н.з. НОМЕР_1 в м. Вінниці по вул. Стельмаха, в районі будинку № 35, рухаючись заднім ходом, порушив вимоги п. 1.5 ПДР України, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган, та п.10.9 ПДР України, згідно якого під час руху транспортного засобу заднім ходом, водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, та допустив наїзд на громадянина ОСОБА_4. Після чого, порушуючи вимоги п.п. 2.10 «а», 2.10 «б», 2.10. «в», 2.10 «г», 2.10 «д», 2.10 «е» ПДР України, згідно яких у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 ПДР України; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.1 ПДР України, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди, ОСОБА_2. самостійно, на власному автомобілі завіз ОСОБА_4. в Міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги, не зафіксувавши слідів ДТП та не повідомивши у лікувальному закладі своє прізвище та номерний знак транспортного засобу. Внаслідок зазначеної дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_4. від отриманих травм помер в лікарні швидкої медичної допомоги.
В результаті наїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_2. на ОСОБА_4., останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми тіла (закрита тупа травма грудей: численні садна лівої половини грудної клітки, множинні переломи ребер справа з крововиливами в прилеглі м'які тканини грудей; закрита тупа травма живота: розрив правої долі печінки, розрив підшлункової залози, розрив селезінки, поширений крововилив заочеревинного простору; садна голови, верхніх кінцівок, синець на лівому стегні.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №1149(1) від 31.12.2008 року вказана сполучена травма тіла утворилась від дії тупого предмету (предметів), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення, та стоїть в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_4.
Згідно висновку авто-технічної експертизи №2а від 09.01.2009 року в діях водія автомобіля «Форд - Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2. вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. вину, у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та суду пояснив, що 25.11.2008 року він, керуючи автомобілем марки " Форд - Транзит", д.н.з. НОМЕР_1, маршрутне таксі, яке було належним чином зареєстроване, приїхав на кінцеву зупинку по вул. Стельмаха в районі будинку № 35 у м. Вінниці. Виконуючи рух заднім ходом, він почув звук, ніби щось вдарилось об авто. Вийшовши з автомобіля він побачив, що наїхав на людину, хлопця на ім'я ОСОБА_4, який працював диспетчером на його маршруті. Йому було відомо, що виконуючи рух заднім ходом, він, не маючи можливості контролювати частину дороги, яка знаходиться позаду автомобіля, мав звернутись за допомогою до сторонніх осіб, проте поруч нікого не було, тому стався наїзд. Після чого, він витягнув хлопця з-під автомобіля, зателефонував власнику автомобіля ОСОБА_3., ОСОБА_4 зателефонував своєму батькові, ОСОБА_5. Через деякий час приїхав ОСОБА_3. та ОСОБА_5., ОСОБА_3. намагався викликати швидку медичну допомогу, але йому це не вдалось. ОСОБА_4 сидів в кабіні автомобіля та скаржився на біль в грудях, говорив щоб не викликали ДАІ, що все буде гаразд. Після цього він відвіз ОСОБА_4 у лікарню, де пояснив, що ОСОБА_4 вдарило маршрутне таксі. Працівників міліції із лікарні не викликали. До лікарні також приїхали ОСОБА_3. та ОСОБА_5., ОСОБА_4 зробили операцію. Всі витрати по лікуванню він взяв на себе. Про ДТП працівників ДАІ не повідомив, оскільки вважав, що все буде гаразд. Через тиждень ОСОБА_4, від отриманих травм, помер. Він щиро розкаюється у скоєному, не бажав таких наслідків.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5. суду пояснив, що 25.11.2008 року, ввечері, точного часу він не пам'ятає, до його помешкання зателефонували, слухавку підняла його дружина, зі її слів йому стало відомо, що його син ОСОБА_4 знаходиться на кінцевій зупинці маршрутного таксі по вул. Стельмаха, його необхідно везти до лікарні. Приблизно через 15-20 хвилин він був на кінцевій зупинці маршрутного таксі по вул. Стельмаха, де побачив маршрутне таксі, в якому сидів його син ОСОБА_4. ОСОБА_4 виглядав погано, скаржився на біль в грудній клітині, у нього були садна на обличчі, йшла кров, були синці під очима, він просив завезти його до лікарні. Крім ОСОБА_4 в маршрутці були ОСОБА_2. та власник маршрутного таксі ОСОБА_3. Він сказав водію, щоб той віз ОСОБА_4 в лікарню і вони всі разом поїхали. Він не чув, щоб ОСОБА_4 казав водію, що не потрібно викликати ДАІ. В лікарню син заходив самостійно, він трохи йому допомагав. ОСОБА_4 сказав в приймальному відділенні, що його збила «маршрутка», але як саме та який автомобіль скоїв наїзд ніхто не питав. Лікар оглянув ОСОБА_4, зробив обстеження і сказав, що необхідно робити операцію, оскільки в черевній порожнині кровотеча. Операцію робили з 22.00 по 23.00 годин, після операції сина забрали у реанімацію. Більше він сина не бачив. Протягом тижня він приходив до лікарні, йому казали, що ОСОБА_4 вже краще, але приблизно через тиждень ОСОБА_4 помер в лікарні. За проведення операції та придбання ліків розраховувався ОСОБА_2., також він відшкодував всі витрати на поховання ОСОБА_4, претензій до нього ні він ні його дружина не мають.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3. пояснив, що 25.11.08 р. приблизно о 19:00 годин до нього подзвонив ОСОБА_2., який працює в нього водієм, та повідомив, що він скоїв ДТП. Приблизно через 15 хвилин він приїхав на місце пригоди на кінцеву зупинку маршрутних таксі по вул. Стельмаха. Там він побачив машину, на якій іздив ОСОБА_2., яка стояла між деревами, в машині сидів потерпілий ОСОБА_4, він скаржився, що йому погано. Він став викликати швидку, але не було зв'язку, в цей час приїхав батько ОСОБА_4 і вони всі разом поїхали в лікарню. В лікарні він заплатив за всі ліки, ОСОБА_4 зробили обстеження та призначили операцію. Всі витрати по лікуванню він оплатив. Через кілька днів ОСОБА_4 помер в лікарні. Він оплатив поховання, потім половину всіх витрат йому відшкодував ОСОБА_2.
В ДАІ він не повідомив, тому що був схвильований, думав, що працівники лікарні повідомлять про ДТП, він вважав, що перш за все необхідно спасти людину.
В судовому засіданні були досліджені матеріали справи, які також підтверджують винність ОСОБА_2. у скоєнні інкримінованого йому злочину, а саме:
- довідка Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Вінниці, згідно якої 25.11.2008 року хворий ОСОБА_4., 1972 року народження, звернувся за допомогою у МКЛ ШМД, де йому було проведено оперативне втручання та встановлений діагноз: важка сполучена травма тіла: ЗЧСТ, забій головного мозку важкого ступеню, субарахноїдальний крововилив, внутрішноьмозковий крововилив, закрита тупа травма грудної клітини, забій легень, краш - синдром верхньої половини грудної клітини, закрита тупа травма живота, розриви селезінки, хвоста підшлункової залози, правої долі печінки, внутрішньочеревна кровотеча, нецукровий діабет, травматичний шок третього ступеня, етанолемія 14 %. ІНФОРМАЦІЯ_2 наступила зупинка серцевої діяльності, о 11:30 год. констатована смерть.( а.с. 5);
- медична карта № 11 454 стаціонарного хворого МКЛ ШМД, згідно якої ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_3 госпіталізований до лікарні 25.11.2008 року о 19 год. 50 хв. з клінічним діагнозом: важка сполучена травма тіла: ЗЧСТ, забій головного мозку важкого ступеню, субарахноїдальний крововилив, внутрішноьмозковий крововилив, закрита тупа травма грудної клітини, забій легень, краш - синдром верхньої половини грудної клітини, закрита тупа травма живота, розриви селезінки, хвоста підшлункової залози, правої долі печінки, внутрішньочеревна кровотеча. Заочеревна гематома, забій нирок. Множинні садна та забої мяких тканин голови та тулуба. Травматичний шок третього степеня. Ускладнення основного: Посттравматичний пульмоніт, поставматичний панкреатит, набряк легень та головного мозку. Ендогенна інтоксикація, синдром поліорганнолї недостатності.ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 11 год. 30 хв. наступила зупинка серцевої діяльності, 11год. 30 хв. констатована смерть. (а.с. 6);
- протокол огляду транспортного засобу марки " Форд - Транзит" д.н.з. НОМЕР_1 згідно якого, в автомобіля «Форд - Транзит» рульове управління та гальмівна система в справному стані; (а.с. 12);
- висновок експерта № 1149 від 21.12.2008 року згідно якого, при судово - медичному дослідженні трупа ОСОБА_4. виявлено тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла (закрита тупа травма грудей: численні садна лівої половини грудної клітки, множинні переломи ребер справа з крововиливами в прилеглі м'які тканини грудей; закрита тупа травма живота: розрив правої долі печінки, розрив підшлункової залози, розрив селезінки, поширений крововилив за очеревинного простору; садна голови, верхніх кінцівок, синець на лівому стегні). Вказана сполучена травма тіла утворилась від дії тупого предмету (предметів), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення, та стоїть в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_4. ( а.с. 47 - 49);
- свідоцтво про смерть від 04 грудня 2008 року, згідно якого ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у віці 36 років, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис № 3342. ( а.с. 80);
- висновок експерта № 2а від 09.01.2009 року, згідно якого в діях водія автомобіля «Форд - Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2. вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди ( а.с. 89);
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_2. була доведена на досудовому слідстві та підтверджена в судовому засіданні.
Дії ОСОБА_2. досудовим слідством кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2. раніше не судимий (а.с. 63), за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (а.с. 59, 60), на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога Липовецької ЦРЛ не перебуває (а. с. 62).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає повне визнання вини підсудним, щире каяття, повне відшкодування завданої шкоди, наявність в підсудного на утриманні неповнолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
За таких обставин, а також враховуючи думку потерпілого ОСОБА_5., який просив не позбавляти ОСОБА_2. волі, суд дійшов висновку за доцільне призначити ОСОБА_2. покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами та звільнити його від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком.
Крім того, беручи до уваги те, що по справі було проведено авто-технічну експертизу, проведення якої зумовлено розслідуванням злочину, вчиненого ОСОБА_2., суд вважає, що витрати за проведення зазначеної експертизи необхідно стягнути з ОСОБА_2.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк три роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з іспитовим строком три роки.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Речовий доказ по справі, а саме мікроавтобус марки "Форд-Транзіт" д.н. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, - залишити останньому.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по проведенню експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області в сумі 300 грн. 48 коп. (триста гривень 48 копійок)
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: