АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-201 /2007 р                                  Головуючий по першій інстанції

Категорія: інші позовні                                                                        Дубенець М.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Качан О.В.

УХВАЛА

іменем  України

31  січня 2007 року                  Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                  ЮвшинаВ.І.

суддів                               Качана О.Б., Корнієнко Н.В.

при секретарі                 Шанауріній І.В.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   місті   Черкаси апеляційну   скаргу   ОСОБА_1на   рішення   Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Канівської ЦРЛ про відшкодування моральної шкоди заподіяної бездіяльністю лікарів,

встановила:

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Канівської ЦРЛ про відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю лікарів, відмовлено в позові повністю.

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в повному об'ємі, просить скасувати, винести нове рішення, яким позов задовольнити повністю. На підставу вимог апеляції посилається на те, що приймаючи рішення суд не з'ясував обставини, які мають значення для справи, дав невірну оцінку доказам. Зокрема в скарзі вказано на неналежну оцінку такому доказу, як виявлення лікарями ще у віці 16 років "косолапості" і деформації лівої стопи. Після виявлення такого захворювання слід було провести госпіталізацію для встановлення його причини. Халатність лікарів полягає у не проведенні такого дослідження. При своєчасному виявленні захворювання можливо було уникнути тяжких наслідків хвороби.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник повністю підтримали апеляційну скаргу.

Заслухавши   доповідача,   учасників   процесу,   вивчивши   матеріали

справи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляції", колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Судом першої інстанції встановлено: позовні вимоги безпідставні, так як висновками проведеної по клопотанню позивача судово-медичної експертизи встановлено правильність лікування позивача лікарями Канівської ЦРЛ. Проведене лікування не могло призвести до погіршення стану здоров'я позивача. Наявне у позивача генне захворювання могло проявлятися на будь-якому періоді життя, лікування проводилось у відповідності до клініки захворювання. Висновками вказаної експертизи спростовуються також змінені позивачем підстави позову.

Колегія вважає, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено підстав для скасування судового рішення.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на не дослідження судом його змінених позовних вимог. Такий мотив апеляції' спростовується матеріалами справи - даними протоколу судового засідання, мотивувальною частиною судового рішення. Оцінюючи підстави позову, в тому числі і змінені, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 28.04.2006 року, проведеної Київським міським бюро судово-медичної експертизи, у ОСОБА_1 має місце рідкісне спадкове генне захворювання - хвороба Реклингхаузена /нейрофіброматоз/. На даному етапі розвитку медичної науки вказана хвороба є невиліковною. Клінічні прояви даного захворювання можуть виникати в різні періоди життя хворого. Враховуючи динаміку розвитку хвороби та паталогічні прояви, які вона викликала, навіть при консультації хворого в більш ранній термін розвитку хвороби прогноз стану здоров'я його не змінився б. Об'єктивних підстав для проведення комп'ютерної томографії ОСОБА_1 в період до 22 років його життя не було. По наданим на експертизу матеріалам, лікування, яке проводилось ОСОБА_1 з моменту виникнення у нього перших клінічних проявів захворювання, було правильним, ніяким чином не могло викликати погіршення його стану здоров'я.

Наявні висновки експертизи не спростовані і є підставою для відмови в позові, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між лікуванням позивача та наслідками його захворювання.

Посилання в апеляції^- на необ'єктивність судді при розгляді справи не є підставою для скасування рішення, оскільки воно постановлене по наявних у справі доказах. Мотиви відмови в позові не пов'язані із ставленням судді до учасників процесу.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Канівської ЦРЛ про відшкодування моральної шкоди заподіяної бездіяльністю лікарів - відхилити.

Ухвала колегії та рішення суду набувають законної сили з моменту проголошення ухвали та можуть бути оскаржені до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня проголошення ухвали.