У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 січня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2005 року щодо ОСОБА_1

в с т а н о в и л а:

Вироком Первомайського районного суду Харківської області від 10 серпня 2004 року засуджено:

ОСОБА_1,               

ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше не судимого,

–    за ч. 3 ст. 212 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацію майна з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими функціями на 1 рік, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи ІНФОРМАЦІЯ_2 СТОВ Агрофірми “Україна Нова”, у період з 1 березня по 1 грудня 2003 року умисно ухилився від сплати прибуткового податку, утриманого із заробітної та орендної плати відповідно у сумі 43 899 грн. та 71 973 грн., що призвело до не надходження до бюджету та державних цільових фондів коштів 115 633 грн.

Вказаною ухвалою вирок щодо ОСОБА_1 скасовано, а провадження у справі закрито за відсутністю в його діях складу злочину. 

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що судове слідство проведено не повно, не об'ктивно та з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, зокрема ст. 218, ст. 326, ст. 366 КПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду не вбачається.

Встановлено, що вироком Первомайського районного суду Харківської області від 10 серпня 2004 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 212 КК України.

Вказане судове рішення прокурор та ОСОБА_1 оскаржили до апеляційного суду, при цьому просили з різних мотивів закрити провадження у кримінальній справі щодо останнього. 

Апеляційний суд, розглядаючи справу, частково задовольнив апеляційне подання прокурора та повністю - апеляційну скаргу, а зазначений вирок щодо ОСОБА_1 скасував і закрив провадження у справі на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.      

Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор, як зазначено в резолютивній частині касаційного подання, просить скасувати лише ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обгрунтованість судових рішень за наявними у справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Оскільки таке прохання прокурора протирічить вимогам вказаної норми закону (не зрозуміла доля рішення суду першої інстанції), колегія суддів не може з ним погодитись.

З урахуванням наведеного підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                 Синявський О.Г.                                  Глос Л.Ф.