У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Жука В.Г.,
суддів	Заголдного В.В. і Редьки А.І.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  22 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 27 жовтня 2005 року, яким

 

ОСОБА_1,

                                        ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше  судимого 26.11.2002 року Первомайським

районним судом АР Крим за ч.2 ст.17 і ч.3 ст.81

КК України (1960 року) на 3 роки позбавлення

волі з іспитовим строком 3 роки на підставі

ст. 75 КК України,

 

засуджено:

за ч. 3 ст. 355 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

 

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 8 років позбавлення волі.

 

На підставі ч. 1  ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано частину невідбутого покарання за попереднім вироком та ОСОБА_1 остаточно призначено 9 років позбавлення волі.

 

Цим же вироком засуджено і ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вирок щодо яких в касаційному порядку не оскаржено.

 

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 9 березня 2006 року вирок залишено без зміни.

 

ОСОБА_1а визнано винним у тому, що він, 8.04.2005 року за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 біля кафе “Перлина” в м. Ялті, змушуючи повернути викрадений раніше у ОСОБА_2 мобільний телефон, нанесли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 удари руками і ногами в різні частини тіла, застосувавши до ОСОБА_5 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я, а до ОСОБА_4 - насильство небезпечне для життя та здоров'я.

 

Продовжуючи свої злочинні дії, засуджені відвели ОСОБА_4 в паркову зону ГП ЦВС “Ялтинський” по вул Свердлова в м. Ялті, де, продовжуючи наносити потерпілому численні удари руками і ногами в різні частини тіла, заподіяли ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень. Зазначає, що не має ніякого відношення до побиття ОСОБА_4. Визнавальні показання на досудовому слідстві дав внаслідок застосування до нього фізичного та психологічного насильства з боку працівників слідства.

 

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

 

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засуданні доказах.

 

Так, із показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимагали у ОСОБА_4 повернути викрадений мобільний телефон та при цьому побили його. В подальшому відвели ОСОБА_4 в  сторону речового ринку.

 

Із показань засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на досудовому слідстві видно, що вони приймали участь  в побитті ОСОБА_4.

 

Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

 

 

         Дії засудженого ОСОБА_1  за ч. 3 ст. 355, ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.

 

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

 

Посилання засудженого ОСОБА_1 на застосування до нього недозволених методів ведення слідства безпідставні.

 

Як убачається з матеріалів справи, дана обставина перевірялась у суді і свого підтвердження не знайшла.

 

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

 

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

 

 

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

 

Судді:

 

         В.Г. Жук                            В.В. Заголдний                            А.І. Редька