Справа № 05-951км07                                                                    Доповідач Пекний С.Д.

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

головуючого -  судді Синявського О.Г.,

суддів Гриціва М.І., Пекного С.Д.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  27 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2005 року і ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2006 року,              

                                      в с т а н о в и л а:

вироком суду

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого -

                                                        і

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого, -

засуджено за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 510 грн. кожного.

         На підставі п.”б” ст.1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнено.

         ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за те, що вони 23 червня 2004 року, близько 22 години, на грунті особистих неприязних стосунків біля буд.№18 по вул. Першотравневій у селищі Побузьке Голованівського району Кіровоградської області побили ОСОБА_3  та його батьків - ОСОБА_4 і ОСОБА_5, заподіявши їм легкі  тілесні ушкодження.

В апеляційному порядку вирок  залишено без зміни.

У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять, як вбачається з їх  змісту, про скасування вироку і ухвали апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд першої інстанції допустив ряд порушень кримінально-процесуального закону, постановив вирок при наявності у справі постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ознак хуліганства та без належного дослідження усіх обставин справи, а апеляційна інстанція не виправила помилок районного суду.

Крім того, засуджений ОСОБА_2 стверджує про те, що він не був на місці бійки, яка сталася між його братом і потерпілими, і не міг заподіяти їм тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів знаходить, що касаційні скарга не підлягають задоволенню.

Висновок суду  про  винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в умисному заподіянні ОСОБА_3 і його батькам легких тілесних ушкоджень за викладених у вироку обставин обгрунтовано наявними в матеріалах справи і дослідженими у судовому засіданні доказами, які об'єктивно оцінені судом в сукупності з іншими фактичними даними, у тому числі показаннями засуджених, потерпілих і свідків, даними висновків судово-медичної експертизи.

Згідно з ч.3 ст. 398 КПК України до компетенції касаційного суду  не входить перевірка тверджень про однобічність  або неповноту досудового чи судового слідства та невідповідності викладених у вироку висновків місцевого суду  фактичним обставинам справи. Тому доводи засуджених у цій частині перегляду не підлягають.

За змістом ст. 67 КПК України  оцінка доказів є виключно компетенцією суду, який постановив вирок. Колегія суддів установила, що суд першої інстанції дотримався цих вимог закону. Апеляційний суд ретельно перевірив викладені в апеляціях доводи засуджених і на їх спростування також навів у ухвалі мотиви, які грунтуються на матеріалах справи, у тому числі щодо доводів засудженого ОСОБА_2 про те, що він не був присутнім на місці події і не приймав участі у побитті потерпілих.

Постановлення обвинувального вироку щодо засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в частині засудження їх за ч.1 ст. 125 КК України не суперечить вимогам закону, зокрема, п.11 ст.6 КПК України, оскільки в матеріалах справи відсутня постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за  ознаками вказаного злочину.

Злочинні дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 районний суд правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 125 КК України, а призначене їм покарання відповідає тяжкості вчиненого ними злочину і даним про особу засуджених.  

Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі  були  допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування судових рішень.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

   у х в а л и л а:

У задоволенні касаційних скарг засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовити.

                                               С У Д Д І: