Справа №1-52/10 21.12.2010 21.12.2010 21.12.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-761/2010р. Головуючий 1-ї інстанції Гажа О.П.

Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області

у складі:

Головуючого - Дзюби Ф.С.

суддів: Чернявського А.С., Значок І.С.,

за участю прокурора – Якименка О.П.,

захисника – ОСОБА_2,

засудженого – ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього засудженого ОСОБА_3, на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 05.10.2010р., яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. нова ОСОБА_4 області, не судимого,

- засуджено - за ч. 2 ст. 122 КК України – до 7-ми років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської районної державної адміністрації – 1292,55 грн. у відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі ОСОБА_4 міського відділу охорони здоров’я – 2487,29 грн. у відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6П

Згідно вироку суду неповнолітнього ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 28 вересня 2009 року, близько 2200 години, він, будучи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на літньому майданчику кафе «Сюрприз», розташованого по вул.. Кухарєва в м. Нова Одеса Миколаївської області, на ґрунті неприязних стосунків завдав один удар кулаком в обличчя ОСОБА_6 від чого останній упав на бетонну підлогу.

Того ж дня близько 2300 години, засуджений разом з ОСОБА_7 направились до с. Троїцького Новоодеського району за місцем проживання останнього, де біля будинку № 232 по вул.. Леніна знову зустріли потерпілого ОСОБА_6.

На ґрунті неприязних стосунків між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 знову виникла бійка, в ході якої засуджений наніс 3 удари кулаком в обличчя потерпілому, від чого останній кожного разу падав на землю.

Після третього удару потерпілий втратив свідомість, а ОСОБА_3 відтягнувши його до забору та викликавши швидку допомогу зник з місця злочину.

Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпілий помер у лікарні 24.10.2009р. не приходячи до свідомості.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 просить вирок районного суду змінити, перекваліфікувавши дії засудженого на ст. 124 КК України та призначити йому покарання не пов’язане з обмеженням волі.

Посилається на те, що висновки, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, призначене покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, а також на неправильне застосування кримінального закону.

На його думку в матеріалах справи достатньо доказів які дають підстави для кваліфікації дій засудженого за ст. 124 КК України, як перевищення меж необхідної оборони, оскільки умисел на вбивство потерпілого у ОСОБА_3 був відсутній.

Крім того на його думку суд при призначенні покарання не взяв до уваги обставини, які пом’якшують вину засудженого, а саме виключно позитивні характеристики за місцем проживання та навчання засудженого, відсутність судимостей, активне сприяння в розкриттю злочину, вчинення злочину через неодноразові протиправні дії потерпілого та щире каяття в скоєному.

В запереченнях на апеляцію старший помічник прокурора Новоодеського району Тірон С.О. просить вирок районного суду залишити без змін, а апеляцію захисника без задоволення.

Посилається на те, що в матеріалах кримінальної справи відсутні докази, які б підтвердили доводи апелянта.

Разом з тим, вважає, що вина засудженого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України повністю доведена, кваліфікація обґрунтована, а призначене покарання відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 в підтримку доводів апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів находить її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні доказами вина засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, доказана.

Так, в судовому засіданні допитаний в якості підсудного ОСОБА_3 винним себе не визнав і суду пояснив, що умислу на вбивство потерпілого у його не було. Не заперечував, що наносив потерпілому удари, від яких він знепритомнів. Він намагався привести потерпілого до тями, а коли це йому не вдалося, то він викликав карету швидкої допомоги, а сам з місця пригоди пішов.

Потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що про побиття свого сина та знаходження його в лікарні взнав від сусідки

Син не приходив до свідомості і його перевели до обласної лікарні, де неприходячи до свідомості 24.10.2009 року він помер.

Згодом йому стало відомо, що сина побив ОСОБА_3

Потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що 28.09.2009 року біля 22 год. 30 хв. Її чоловік ОСОБА_6 пішов до бару «Сюрприз», щоб купити сигарет та пива і додому не повернувся.

О 03 годині її розбудили працівники міліції та почали розпитувати про чоловіка, а потім повідомили про його побиття та знаходження в лікарні.

Коли вона знаходилася в лікарні, то там зустріла ОСОБА_3 з його мамою і узнала, що чоловіка побив саме ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 28.09.2009 року в барі «Сюрприз» в м. Нова Одеса вони відмічали день народження ОСОБА_3

До них в нетверезому стані підійшов ОСОБА_6 та почав чіплятися до них. ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 удар кулаком в обличчя і той упав на підлогу. Після цього ОСОБА_3 ще наніс декілька ударів кулаком в обличчя потерпілому.

Через деякий час вони поверталися додому і на тротуарі зустрілися з ОСОБА_6 і ОСОБА_3 знову наніс потерпілому удар в обличчя і той упав на землю. Після цього ОСОБА_3 кулаком наніс ще декілька ударів ОСОБА_6 в обличчя і той знепритомнів. Вони почали приводити його до свідомості, але в них це не вийшло і ОСОБА_3 викликав «швидку допомогу».

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердили факт побиття в кафе ОСОБА_3 ОСОБА_6

Ці свідчення підтверджуються даними висновків комісійної (комплексної) судово-медичної експертизи, згідно яких причиною смерті потерпілого ОСОБА_6 була тяжка закрита черепно- мозкова травма із крововиливом під оболонку і речовину головного мозку, з забиттям головного мозку тяжкого ступеню.

Виникнення цих тілесних ушкоджень сталося не менш як від трьох ударних дій, два з яких прийшлися в область надбрівної дуги і область носа і могли викликати закриту черепно-мозкову травму з тяжким забиттям головного мозку (а.с. 228-239).

Згідно висновків судово - медичних експертиз №273 від 23.10.2009 року (а.с. 115-118) та № 274 від 29.10.2009 року (а.с. 121-124), підтверджена наявність на куртці та брюках підсудного слідів крові, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_6

Все це збігається з свідченнями підсудного, свідків про обставини спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та підтверджує причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину.

З урахуванням сукупності досліджених доказів, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст. 121 ч.2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Тому, доводи апелянта про неправильне застосування матеріального права та відсутність доказів вчинення засудженим такого злочину є безпідставними і спростовуються вище наведеними доказами.

Сам характер дій ОСОБА_3, що він наносив потерпілому удари зі значною силою в життєво важливі органи потерпілого вказують на направленість його умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Що стосується покарання, то воно засудженому ОСОБА_3 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67, 102 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості скоєного даних про особу винного, який скоїв злочин у неповнолітньому віці, обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Тому, підстав для зміни вироку з перекваліфікацією дій засудженого на ст. 124 КК України та призначення йому більш м’якого покарання, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_3, без зміни.

Головуючий

судді: