ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2006 р. | № 07/507-05(47/522-04) |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ |
на постанову | від 13.02.2006 Харківського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду | № 07/507-05 Харківської області |
за позовом | Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ
|
до за участю | Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна юридично-промислова організація”, м. Харків Прокурора Харківської області |
про | заміну матеріальних цінностей та стягнення 1 748 000,00 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача – | Демидас Д.А., Михайленко В.В. |
Представник Генеральної прокуратури України | Білик Л.С. |
від відповідача - |
В С Т А Н О В И В :
Державним комітетом України з державного матеріального резерву заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна юридично-промислова організація” про заміну матеріальних цінностей та стягнення штрафних санкцій в сумі 1748000 грн.
На обґрунтування позову позивач посилається на положення ст.ст. 709 Цивільного кодексу України та п.4 ст.14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”, відповідно до якого за поставку (закладання до державного резерву матеріальних цінностей, непридатних для тривалого зберігання, некомплектних або таких, що не відповідають умовам контракту ( договору) щодо їх якості та асортименту, постачальник ( виготовлювач) сплачує штраф у розмірі 20 відсотків вартості забракованих або тих, що не відповідають умовам державного контракту ( договору), матеріальних цінностей.
Здійснивши перевірку якості поставленого та закладеного до державного реєстру масла, позивач встановив, що зазначена продукція не відповідає вимогам ДОСТу 37-91 ( містить рослинні домішки), і на цій підставі вимагає заміни продукції та сплати штрафних санкцій.
Справа за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву розглядається судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.05, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.06, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення вмотивовані тим, що позивачем не надано належних доказів поставки відповідачем до державного матеріального резерву неякісного масла .
Зокрема, суд першої та другої інстанцій відмічає, що позивачем, при прийманні продукції не дотримано вимог Інструкції П-7 “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю” щодо актування прихованих виробничих недоліків та правил відбору проб.
Відповідно до вказаної Інструкції при встановленні прихованих недоліків, які не могли бути виявленими при прийманні продукції від постачальника, складається акт за участю компетентних осіб або представника постачальника, з додержанням правил приймання продукції, чого позивачем не було зроблено.
Оскаржуючи ухвалені у справі рішення, Державний комітет України з державного матеріального резерву просить про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.
При цьому Комітет посилається на те, що при винесенні оскаржуваних рішень, не враховані вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію”, ст. 4 Закону України “Про поставки продукції для державних потреб” та в п. 6 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”, згідно якого у разі виявлення прихованих виробничих дефектів у матеріальних цінностей, поставлених ( закладених) до державного резерву, майнову відповідальність несе постачальник ( виготовлювач) незалежно від часу поставки ( закладення) матеріальних цінностей до державного резерву і часу виявлення зазначених дефектів.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що сторонами 07.08.03 укладено договір за № ЮР - 2/125 – 2003 про поставку та закладення до державного резерву матеріальних цінностей.
За цим договором –підприємство ТОВ “Міжнародна юридично-промислова організація” зобов'язалося поставити до державного резерву масло тваринне за ДОСТом –37-91, а Комітет розрахуватися за поставлену та закладену до державного резерву продукцію.
Закладення продукції згідно п.3.1 та 3.2 договору здійснюється в строк до 28.08.03.
На підтвердження якості продукції та відповідності її ДОСТу –37-91 постачальник повинен надати наступні документи :
- сертифікат відповідності ( оригінал) з “мокрою” печаткою Держстандарту. В сертифікаті повинно бути зазначено, що він поширюється на серійно виготовлену продукцію. З врахуванням терміну придатності для споживання;
- протокол випробувань ( оригінал);
- експертний висновок ( оригінал) ;
- ветеринарне свідоцтво;
- посвідчення про якість з відміткою “на зберігання” і без домішок”;
- фактура специфікація.
Позивач прийняв продукцію від постачальника без будь-яких зауважень, що підтверджують акти приймання продукції за формою Р-11.
Під час приймання продукції позивачем перевірялась якість масла на відповідність ДОСТу –37-91, про що свідчать записи в актах за формою Р-11.
Відповідно до п. 3.2 договору –підприємство здійснює поставку і закладення продукції до державного резерву на комбінат “Колос”.
Згідно приймальних актів, в період з 22.08.03 по 30.09 03 підприємство поставило на комбінат “Колос” 920 тонн масла вершкового, виробництва Козятинського маслозаводу ВАТ “Вінницямолока” та ВАТ “Барський завод СЗМ” на суму 8740000 грн.
Контрольно-ревізійним управлінням Державного комітету з державного матеріального резерву здійснена контрольна перевірка якості та стану, закладеного до державного резерву масла, в тому числі ящик масла Козятинського маслозаводу ВАТ “Вінницямолоко” виготовлення 29.08.03.
Згідно акту відбору проб № 1 від 09.09.04 масло містить рослинні жири, тобто не відповідає вимогам ДОСТу 37-91.
Відповідно до ч.6 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” –у разі виявлення прихованих виробничих дефекатів у матеріальних цінностей, поставлених ( закладених) до державного резерву, майнову відповідальність несе постачальник ( виготовлювач) незалежно від часу поставки ( закладення) матеріальних цінностей до державного резерву і часу виявлення зазначених дефектів за умови додержання встановлених режимів зберігання матеріальних цінностей.
Згідно договору та наданим документам масло, що було закладено відповідачем до матеріального резерву поставлено і прийнято на зберігання на ДО “Комбінат “Колос”.
З акту комісійного відбору проб ( зразків) за № 1 від 09.09.04 вбачається, що зразки масла для перевірки якості відібрані на ДО “Комбінат “Прогрес”.
Надані позивачем пояснення, які підтверджені видатковими накладними, свідчать про те, що закладене до матеріального резерву масло переміщалося позивачем протягом зберігання з комбінату “Колос” до комбінату “Прогрес”.
Позивачем не надано суду безперечних доказів про те, що перевірці піддано те масло, яке було закладено на зберігання саме ТОВ “Міжнародна юридично-промислова організація”.
Масло, що закладено на зберігання позивачем, поставлено на комбінат в період з 22.08.03 по 30.09.03.
В протоколах № 5913/04, 5909/04-х зазначено, що перевірці піддано масло з датою виготовлення 09.09.03 та 29.08.03.
Відомості, що наведені в протоколах випробувань, не містять висновків про те, яка кількість “фітостерин”, які характерні для рослинних жирів” виявлена при перевірці та як ця кількість вказаних речовин впливає на якість масла.
Крім того, висновки вибіркової перевірки якості продукції, що була проведена позивачем через рік після прийняття продукції, розповсюджені на всю партію продукції, що не передбачено умовами договору та не відповідає положенням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю.
Матеріали справи свідчать і про те, що позивачем порушено порядок відбору проб, передбачений вказаною Інструкцією, а також не надано доказів додержання встановлених режимів зберігання матеріальних цінностей.
При винесенні оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій досліджені і відхилені доводи скаржника, що наведені в касаційній скарзі, а тому додаткова оцінка цих обставин відповідно до ч.2 ст. 1111 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає юридичну оцінку, дану місцевим та апеляційним судами обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.06 у справі № 07/507-05 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська