Справа № 2-1664/2010

?

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Нікітішина В.П.

при секретарі – Бондаренко Н.І.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу та відсотків по договору позики

встановив:

Позивач звернулась до суду з цим позовом, вказуючи, що 15 травня 2009 року позичив відповідачу на строк до 25 червня 2010 року 30000 грн.. Відповідач зобов`язався повернути ці кошти з урахуванням відсотків у загальній сумі 55000 грн. На підтвердження укладеного договору позики відповідач видав йому письмову розписку. У встановлений договором строк відповідач борг не повернув. Від зустрічі ухиляється. Тому він змушений звернутись до суду з цим позовом. Просив стягнути з відповідача на його користь грошовий борг з урахуванням процентів на загальну суму -55000 грн.. та понесені судові витрати у справі.

В ході розгляду справи в суді позивач підтримав заявлений позов. Додатково пояснив, що відповідач постійно запевнює, що найближчим часом поверне борг, продавши будинок. Однак його слова розходяться з діями. Тому більше йому не вірить.

Відповідач у судове засідання не з`явився причин неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи у свою відсутність не надав. Тому за згоди позивача справу розглянуто у відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо сума не менш як у десять разів перевищує встановлений розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За умовами положення ч.2 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання його частин може доводиться письмовими доказами, засобами ауді- відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків.

Встановлено, що 15 травня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошову позику у розмірі 30000 грн. з терміном повернення до 25 червня 2010 року. Ця обставина підтверджується наявністю письмової розписки відповідача від 06.06.2010 року.

Згідно ст.1049 ч.1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлюється договором.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 545 ЦК України встановлено, що прийнявши виконання кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку у повному обсязі.

Тому оскільки відповідач добровільно не повернув грошову позику у сумі 30000 грн., з нього слід стягнути цей борг на користь позивача в судовому порядку.

Крім цього згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити інфляцію та 3% річних за час прострочки.

На час розгляду справи у суді станом на 14.10.2010 року прострочення боргу складає 110 днів.

Відповідно сума прострочки становить – 270 грн. 60 коп. (30000х3%:365х110).

Від нарахування інфляції за час прострочення боргу позивач відмовився. Тому суд не враховує це право позивача при розрахунку стягнення заборгованості за договором позики.

Таким чином з відповідача на користь позивача за умовами договору позики слід стягнути 30270 грн. 60 коп.

Що стосується стягнення процентів за користування коштами у розмірі 25000 грн., то ця вимога не може бути судом задоволена виходячи з наступного.

Згідно правил спеціального Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання у позику коштів є фінансовою послугою (п.6 ст.4 Закону), фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п.5 ч.1 ст.1 Закону). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом.

В даному випадку позивач за законом не наділений правом надання фінансових послуг, доказів наявності у нього відповідних дозволів на здійснення підприємницької діяльності з надання фінансових послуг суду не представлено. Тому його вимога про стягнення процентів за договором позики не є законною і не може захищатись судом.

Згідно ст.88 ЦПК України на відповідача слід покласти понесенні позивачем судові витрати у справі в частині задоволеного позову у вигляді судового збору у розмірі 302 грн. 70 коп., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215 ЦПК України, ст..ст.509,525,526,527,530,610,611,625, 626,631,1046,1049,1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

-30000 грн. грошового боргу за договором позики; - 270 грн. 60 коп. відсотки за прострочення боргу; - та понесені витрати у справі у вигляді -302 грн. 70 коп. судового збору, -120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, а всього разом – 30691 грн. 30 коп..

В інших вимогах позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя -