КИЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД   м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2395/22

Провадження № 1-кп/552/234/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2022 року Київський районний суд м. Полтави 

у складі: головуючого         - судді ОСОБА_1 ,

  за участю секретаря      - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження №42022221750000174 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ялосовецьке Хорольського району, Полтавської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2020 року народження, військовозобов`язаного, працюючого машиністом току ДП «ДГ ім.9 Січня» с.Ялосовецьке Хорольського району, Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

за участі: прокурора - ОСОБА_4 ,

захисників, адвокатів - ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений, солдат ОСОБА_3 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2022 №2, на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження дії строку воєнного стану в Україні», прийнятий на військову служби до Збройних Сил України у складі військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, відповідно до ст.ст.2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який призваний за мобілізацією у період воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022Крім того, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб.

Також, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.04.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.05.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України обвинуваченийпід час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження зобов`язаний доповідати безпосередньому начальникові.

Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Однак, обвинуваченийпід час проходження військової служби, перебуваючи на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , яка виконувала бойове завдання та дислокувалася у селищі Золочів Харківської області, у травні 2022 року став на злочинний шлях, та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та за відсутності поважних причин тимчасово, незаконно ухилився від проходження військової служби, провівши час на власний розсуд.

Так, реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений, діючи у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, з прямим умислом, а саме – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, та за відсутності законних підстав, без поважних причин, в умовах воєнного стану самовільно залишив місце несення служби, а саме позиції 2 стрілецької роти військової частини  НОМЕР_1  у населеному пункті АДРЕСА_2 , та у період часу з 02.05.2022 по 30.05.2022 перебував поза місцем дислокації вказаної військової частини, знаходячись постійно за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , обов`язки з військової служби за посадою не виконував, поза місцем служби у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, а протиправно та самочинно звільнений від обов`язку військової служби час проводив на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у скоєні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав в повному обсязі, підтвердив, що дійсно, будучи військовослужбовцем, без відповідного дозволу самовільно залишив місце служби. Щиро кається в скоєному.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчинені кримінальних правопорушень в повному обсязі, в також те, що ним не оспорюються фактичні обставини справи, які зазначені в обвинувальному акті, обвинувачений вірно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, у суду відсутні сумніви в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, тому відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежився поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.

Таким чином суд вважає обвинуваченого ОСОБА_3 винним в самовільному залишені місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, особою, зазначеною в частині другій цієї статті, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби) та кваліфікує його дії за ст.407 ч.5 КК України.

Вирішуючи питання про покарання, судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки, особистість обвинуваченого.

       Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

На обліку у лікаря нарколога та психіатра обвинувачений не знаходиться, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір похилого віку, за місцем проживання та роботи характеризується задовільно, раніше не судимий.

       Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд бере до уваги обставини вчинення злочину, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, також мотивацію вчиненого ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір похилого віку.

На підставі викладеного, суд, з метою досягнення виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції  ст.407 ч.5 КК України у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи особу обвинуваченого, декілька обставин, які пом`якшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, суд приходить до висновку, що при призначені обвинуваченому покарання слід застосувати правила ст.ст.75, 76 ч.1 п.1,2 КК України, звільнив обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покласти на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, спів розмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 615,368, 370, 374 КПК України, суд-

                                                         У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні- за  ст.407 ч.5 КК України, призначивши йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 ч. 1 п.1,2 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя                                                         ОСОБА_1