Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)
м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 31, 50007, (564) 92-18-72
Головуючий в 1-й інстанції Лиходєдов А.В. Доповідач - Карнаух В.В.
Справа №22-ц-24316 \11 Категорія 31 (II)
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2011 року колегія суддів судової палатну цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Карнаух В.В.,
суддів: Барильської А.П., Остапенко В.О.,
при секретарі: Бондаренко І.В.,
за участю: представника відповідача - ОСОБА_1, представника прокурора Дніпропетровської області - Сергєєвої Ірини Володимирівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги ОСОБА_1, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2, та прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 серпня 2011 року за позовом прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином , -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2011 року прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву (надалі -Прокурор) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 серпня 2011 року за позов прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, передано Інгулецькому районному суду м.Кривого Рогу.
В апеляційній скарзі прокурор , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.
Вважають, що суд безпідставно направив справу для розгляду до Інгулецького районного суду, оскільки при зверненні до суду прокурор керувався ст..110 ЦПК України та виходив з того, що на час звернення із позовом до суду відповідач ОСОБА_3 перебував у СІЗО , що за місцем розташування відноситься до територіальної підсудності Тернівського районного суду.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про зміну ухвали суду та направлення справи для розгляду до суду за зареєстрованим місцем знаходження відповідача.
Вважає, що прокурором при зверненні до суду не вірно зазначено місце перебування відповідача, оскільки його місце реєстрації встановлено вироком Дзержинського суду в м. Києві по вул. Васильківська, 2А-91.
У зв'язку із тим, що відповідач ОСОБА_2 відбуває покарання у Бориспільській виправній колонії № 119, що розташована в с.Мартусівка, вул.Бориспільська,1 Київської області, то справа підлягає направленню для розгляду саме за місцем відбування покарання відповідача. Висновок суду про направлення справи до Інгулецького районного суду, як за місцем завдання шкоди, вважає помилковим, оскільки вироком суду встановлено, що шкоду спричинено
Державному комітету України з державного матеріального резерву, що розташовано в м.Києві, а не ВАТ «Інгулецький ГЗК».
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора представник відповідача ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, апеляційна скарга представника відповідача - ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Направляючи на розгляд до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу справу за позовом прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, суд першої інстанції керувався ст.ст.110, 116 ЦПК України та виходив з того, що справа прийнята до розгляду Тернівського суду із порушенням правил підсудності, та підлягає передачі на розгляд Інгулецькому районному суду, оскільки місцем скоєння злочину є ВАТ «Інгулецький ГЗК», адміністративна будівля якого розташована в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу.
Колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Тернівського районного суду 11 березня 2011 року відкрито провадження по справі, 28 березня 2011 року справу призначено до розгляду на 20 квітня 2011року (а.с.151).
Під час розгляду справи по суті, провадження ухвалою суду від 20 квітня 201 Іроку було зупинено та ухвалою 18 липня 2011року відновлено.
Частиною 2 ст.116 ЦПК України передбачено, що справа передається з одного суду до іншого, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято із порушенням правил підсудності.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позов прокурора тривалий час протягом п'яти місяців розглядався у Тернівському районному суді.
Відповідно до ч.4 ст.116 ЦПК України передавати до іншого суду цивільну справу , яка вже розглядається судом , заборонено.
Посилання суду першої інстанції на ч.3 ст. 110 ЦПК України, що позови
про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або
смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину , можуть
пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування
позивача, або за місцем завдання шкоди, є помилковим. . Оскільки , це є
процесуальне право позивача, щодо вибору альтернативної підсудності.
Прокурор, керуючись вимогами ч.3 ст.110 ЦПК України , виходячи із того, що відповідач перебуває під вартою в Криворізькому слідчому ізоляторі розташованому в Тернівському районі м.Кривого Рогу, обґрунтовано звернувся із позовом до зазначеного суду.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1, щодо передачі справи до суду, територіальна підсудність якого поширюється на місце відбування покарання відповідача , Бориспільської виправної колонії № 119, не ґрунтуються на законі.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 11 березня 2011 року, з підстав порушення правил підсудності, ні відповідачем, ні його представником не оскаржено.
За таких обставин, колегія судців вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора Дніпропетровської області підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню.
відповідно до положень п.4 ч.2 ст. 307 ЦІ ІК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга ОСОБА_1, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2, відхилити.
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 серпня 2011 року скасувати.
Справу направити до Тернівського районного суду м.Кривого Рогу для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/
ОСОБА_4
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ
Суддя-доповідач: