Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)

м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 31, 50007, (564) 92-18-72

Справа № 22ц-24440/11 Головуючий в першій

Категорія №27 (1) інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Карнаух В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАїНИ

10 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Карнаух В.В., суддів - Барильської А.П., Остапенко В.О. при секретарі - Бадалян Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у відповідності до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового засідання технічним засобом через неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів.

В обгрунтування позовних вимог зазначили, що на рахунок Ощадбанку ними були покладені грошові кошти більше 20 років тому. Однак на даний час вони не можуть їх забрати з рахунку відповідача. Вважають таку діяльність банку протиправною. У зв’язку із чим просять суд стягнути з ВАТ «Державний ощадний банк України»на користь ОСОБА_3 610 040,49 грн. та 30 000 моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 258 736,24 грн. та ЗО 000 моральної шкоди; а також витрати у справі в розмірі 168,85 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу 12 квітня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів відмовлено.

Додатковим рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу 13 вересня 2011 року витрати у справі щодо сплати судового збору покладено за рахунок держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясуванням обставин по справі, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог.

Зокрема, вважають, що суд розглядав справу більше ніж двомісячний термін, передбачений процесуальним законодавством та безпідставно не задовольнив їх клопотання про витребування доказів.

Судом не взято до уваги норми чинного законодавства та законодавства, що діяло на час передачі коштів на депозитний рахунок. Вважають, що суд безпідставно не задовольнив їх позов, не захистив їх право власності , як вкладників , безперешкодно користуватися коштами.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі мають вклади в ВАТ «Державний банк України», якими не можуть користуватися з 1991 року: рахунки №9551917 10345 грн ., № 915519101 3864 грн. - на імя ОСОБА_3 \ призвіще змінено з ОСОБА_2 у зв,язку з укладенням щлюбу; на ім.,я ОСОБА_2 рахунок № 915516837 9478,75 грн.\, № 915515183 924,40 грн., № 91155119194 1551,45 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, посилаючись на Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», ст.. 7 якого передбачає, що заощадження повертаються поетапно, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин, у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Крім того, як встановлено судом, грошові кошти для здійснення виплат позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з Державного бюджету України до філії Саксаганського відділення № НОМЕР_1 «Ощадбанк» не надходили.

Суд також обгрунтовано послався на п.9 Статуту ВАТ «Державний Ощадний банк України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003. № 261, відповідно до якого Банк не відповідає за обов,язки держави, а держава не відповідає за обов,язки банку, крім випадків, передбачених законом або договором;

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Вирішуючи спір, суд не допустився порушень матеріального чи процесуального законодавства, які, відповідно до положень ст. 309 ЦПК України, могли би стати підставою для скасування рішення суду.

Посилання позивачів в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального законодавства, а саме на те, що суд розглядав справу у строк більший ніж два місяці та не задовольнив їх клопотання про витребування доказів, не є підставою для скасування рішення.

Доводи позивачів про те, що суд не дослідив належним чином докази, надані позивачами, зокрема, позивачів цікавило, що відбувалося із національною грошовою одиницею, радянським карбованцем, напередодні розпаду Радянського Союзу, тоді, коли ще не були конфісковані їх заощадження, якою була вартість радянських карбованців відносно американського долара, є безпідставними, оскільки відповіді на поставлені питання не відносяться до компетенції судів.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог , тому колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судці: /підпис/ Л

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Суддя-доповідач:

ОСОБА_4