Справа № 2-1649/2010

?

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: г о л о в у ю ч о г о судді – Нікітішина В.П.

при с е к р е т а р і - Бондаренко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , 19.07.2010 року звернулась в суд з цим позовом, вказуючи, навесні 2010 року придбала у відповідачки, ОСОБА_2 , за договором купівлі-продажу 49/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується письмовою розпискою відповідачки про отримання 30000 грн., за продану частину будинку. Зі свого боку відповідачка повністю передала їй у володіння продану частину будинку. Таким чином угода купівлі-продажу між ними відбулась. Разом з цим в подальшому перед нотаріальним посвідченням договору відповідачка заявила вимогу про зміну ціни продажу частини будинку та наполягала на доплаті ще 5000 грн.. Таку вимогу відповідачки позивачка вважає неправомірною, оскільки вона зі свого боку повністю виконала умови договору купівлі-продажу та сплатила домовлену між ними ціну продажу. Тому просила постановити рішення суду, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу цієї частини будинку та визнати за нею право приватної власності на цю частину будинку.

В ході розгляду справи у суді позивачка підтримала свій позов у повному обсязі. Додатково пояснила, що на земельній ділянці фактично розташовані два житлові будинки. Новий будинок розпочала будівництвом відповідачка. Однак його добудову здійснила вже її сімя в якому вони і проживають. Однак оскільки земельна ділянка числиться за відповідачкою, тому всі правовстановлюючі документи оформлені саме на нею. Вона сплатила відповідачці вартість її будівництва. Тому наполягала на позові.

Відповідачка позов повністю визнала і не заперечувала у його задоволені. В свою чергу підтвердила викладені в позові обставини справи. Від претензій до позивачки відмовилась.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про наступне.

Встановлено, що відповідачка є власником 49/100 частини житлового будинку з відповідними господарськими будівлями й спорудами в АДРЕСА_1 , згідно правовстановлюючих документів на це домоволодіння. Ця частина складається з житлового будинку з прибудовою під літ. «З,з», загальною площею – 49.6 кв.м. і житловою – 38.0 кв.м., навісів під літ. «з-1, Л,Н», погребу під літ. «К», сараїв під літ. «И,М» та вбиральні під літ. «Ж».

Вартість цієї частини будинку складає – 32063 грн. 64 коп.

Згідно ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином відповідачка являючись належним власником спірної частини будинку розпорядилась нею на свій розсуд, уклавши з позивачкою домовленість про договір купівлі-продажу.

Ця домовленість ними фактично виконана шляхом передачі продавцю заявленої суми продажу товару, а покупцю відповідно передано у власність сам товар. Ці обставини підтверджується письмовою розпискою відповідачки про отримання від позивачки за продажу частини будинку 30000 грн. та наявністю у позивачки докуентів на спірну частину будинку.

Згідно ч.3 ст.632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Тому наступні вимоги відповідачки про зміну ціни продажу її частини будинку не є належними.

Виходячи з наведеного та зважаючи на позицію відповідачки щодо предмету спору, суд вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі.

Питання розподілу між сторонами судових витрат згідно ст. 88 ЦПК України судом не вирішується, оскільки такої вимоги сторони не заявляли.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.182, 316,317,319,321,328,331,334,632,655 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Визнати таким що відбувся та дійсним договір купівлі-продажу 49/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , що мав весною 2010 року.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 49/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 у складі житлового будинку з прибудовою під літ. «З,з», загальною площею – 49.6 кв.м. і житловою – 38.0 кв.м., навісів під літ. «з-1, Л,Н», погребу під літ. «К», сараїв під літ. «И,М» та вбиральні під літ. «Ж».

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя -