Справа № 2-1604/2010

?

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: г о л о в у ю ч о г о судді – Нікітішина В.П.

при с е к р е т а р і - Бондаренко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на домоволодіння,

В с т а н о в и в :

       Позивачка 03.05.2006 року звернулась до суду з цим позовом, вказуючи, що в грудні 2005 року придбала у відповідачів на умовах договору купівлі-продажу цілий житловий будинок з господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1 за ціною 19108 грн.. Кошти були сплачені 16.12.2005 року. Однак відповідачі з незрозумілих причин ухиляються від виконання свого зобов`язання щодо нотаріального посвідчення цієї угоди. Тому позивачка змушена звернутися до суду за захистом свого права на власність і вимагати визнання вищезазначеного договору купівлі-продажу таким що відбувся та дійсним і визнання за нею права власності на цей будинок.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.05.2006 року позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.06.2010 року це рішення скасоване за апеляційною скаргою ОСОБА_4 . Підставою цьому було те, що проданий будинок перебував у заставі в рахунок забезпечення договору позики відповідачів перед ОСОБА_4 .. Після скасування рішення суду справу передано на новий розгляд до Котовського міськрайонного суду Одеської області для повторного розгляду з урахувань обставин викликаних договором застави (іпотеки) будинку.

В ході судового розгляду 18.10.2010 року позивачка наполягала на позові. Вказувала, що з 2006 року проживає у будинку і утримує його. Іншого житла у неї не має. На цей час застава будинку знята. Самі відповідачі цей борг не визнавали. Тому вона змушена самостійно погашати грошовий борг відповідачів перед ОСОБА_4 ..

Відповідачі в судове засідання не з`явились. Причин неявки суду не повідомили. Тому за згоди учасників судового розгляду справу розглянуто у їх відсутність. При цьому суд бере до уваги те, що 10.05.2006 року в ході попереднього судового процесу вони позов ОСОБА_1 повністю визнавали.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів, ОСОБА_4 проти позову не заперечував. Вказував, що грошовий борг відповідачів Вікол йому погасила повністю. Тому він зняв заборону по цьому будинку у нотаріальному порядку.

Вислухавши пояснення позивачки та третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

       Встановлено, що відповідачі є власниками цілого житлового будинку АДРЕСА_2 згідно рішення Котовського міського суду Одеської області від 08.05.2001 року (справ №2-508/2001).

Статею 220 ч.2 ЦК України передбачено, в разі якщо між сторонами досягнуто усіх істотних умов договору, що потребує нотаріального посвідчення, і це підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення., суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення цього договору не вимагається.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони у справі дійсно 16.12.2005 року досягли всіх істотних умов договору купівлі-продажу зазначеного будинку і фактично його виконали. Це підтверджується письмовою розпискою відповідачів від 16.12.2005 року про отримання від позивачки всієї суми коштів у сумі 19108 грн. за проданий будинок та наявністю у позивачки у володінні цього будинку з 2006 року.

Ухилення відповідачів від нотаріального посвідчення позову порушує право позивачки на придбаний будинок.

Згідно ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Тому з урахуванням всіх обставин справи суд вважає за можливе визнати за позивачкою право влсаності на придбаний житловий будинок.

Питання розподілу між сторонами судових витрат згідно ст. 88 ЦПК України судом не вирішується, оскільки такої вимоги сторони не заявляли.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.15,16, 220 ч.2, 655, 657 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

       Визнати таким що відбувся та дійсним договір купівлі-продажу цілий житловий будинок з господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1 між сторонами у справі, що мав в грудні 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя -