Справа № 2-3848/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської 1 області в складі:
головуючого - судді Гукаленко 0.0. , при секретарі - Вовченко І.П., за участю:
позивачки - ОСОБА_1, відповідачки - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в І м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повноному обсязі.
В попередньому судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.
В попереднє судове засідання представник відповідач не з'явився, представивши заяву про визнання позову та прохання розглядати справу у його відсутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється t судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, а саме ч.4,
—що у разі визнання відповідачкою позову суд за наявністі для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
У попередньому судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 2009 року в м. Білгород-Дністровському між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу квартири №44, яка розташованна по вул.Лазо б, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, загальною площею 55.2 кв.м.; житловою площею - 26,9 кв.м.; яка в цілому складається з:1 - коридор, площею - 3,9 кв.м.; 2 - житлова кімната, площею - 15,9 кв.м.; З - шафа, площею 2,1 кв.м.; 4 - житлова кімната, площею - 11,0 кв.м.; 5 - кухня, площею - 6,6 кв.м.; б - санвузол, площею 2,7 кв.м., вказана квартира належіть відповідачці на підставі реєстраційного посвідчення від 30 квітня 1992 року та згідно довідки ЖСК «Восток-4» №27 від 12 лютого 1992 року.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона - продавець - передає майно (товар) у власність іншій стороні - покупцю, а покупець приймає і сплачує за нього визначену грошову суму.
Сторонами за договором було здійснено повне виконання усіх істотних умов, а саме, відповідачкою передано у власність позивачці нерухоме майно, а саме: квартиру №44, яка розташованна по вул. Лазо 6, Білгород-Дністровський, Одеська область, загальною площею 55, 2 кв.м.; житловою площею - 26,9 кв.м.; яка в цілому складається з: 1 - коридор, площею - 3,9 кв.м.; 2 – житлова кімната, площею - 15,9 кв.м.; шафа, площею 2,1 кв.м.; 4 - житлова кімната, площею - 11,0 кв.м.; 5 - кухня, площею - 6,6 кв.м.; 6 - санвузол, площею 2,7 кв.м. та позивачкою сплачена відповідачці певна домовлена сума грошей.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ; ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Після укладення договору позивачка повністю прийняла у своє володіння та користування нерухоме майно, а саме: квартирну №44, яка розташована по вул. Лазо 6, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, загальною площею – 55.2 кв.м.; житловою площею - 26,9 кв.м.; яка в цілому складається з: 1- коридор, площею -3,9 кв.м.; 2 – житлова кімната, площею - 15,9 кв.м.; З - шафа, площею 2,1 кв.м.; 4 - житлова кімната, площею - 11,0 кв.м.; 5 - кухня, площею - 6,6 кв.м.; 6 -санвузол, площею 2,7 кв.м..
Крім того, відповідачка для поліпшення житлових умов самочинно побудувала літ.«а» - прибудова, розміром 6,9 кв.м. та літ.«а1» - підвал, розміром 6,1 кв.м., які розташовані по вул.Лазо 6/44, м. Білгород-Дністровський, Одеська область.
За вказане самочинне будівництво позивачка була притягнута до адміністративної відповідальності та оштрафована.
Згідно технічного висновку технічний стан самочинного будівництва класіфіцирується як задовольний та пригодне для експлуатації.
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.209, 220, 317, 318, 325,
334, 376, 638, 655 ЦК України, ст.ст.10, 11, 74, 130, 174, 213-215 ЦПК
України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2,виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу квартири №44, яка розташованна по вул.Лазо 6, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, загальною площею – 55,2 кв.м.; житловою площею - 26,9 кв.м.; яка в цілому складається з: 1- коридор, площею - 3,9 кв.м.; 2 - житлова кімната, площею - 15,9 кв.м.; З - шафа, площею 2,1 кв.м.; 4 - житлова кімната, площею - 11,0 кв.м.; 5 - кухня, площею - 6,6 кв.м.; 6 - санвузол, площею 2,7 кв.м.; літ.«а» - прибудова, розміром 6,9 кв.м. та літ.«а1» - підвал, розміром 6,1 кв.м., укладений 21 листопада 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - дійсним.
Суддя