Справа №22-ц-607/10 Суддя-доповідач - Дубровна

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Жмаки В. Г.,

суддів - Сибільової Л.О., Дубровної В.В.,

з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми

про зобов’язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу,

в с т а н о в и л а:

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнана протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 703 гривні 87 коп., за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 715 гривень 23 коп. та за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року в розмірі 996 гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При цьому зазначає, що у 2007 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не був встановлений механізм фінансування виплат дітям війни та питання щодо підвищення в законодавчому порядку не було врегульовано, тому управління не мало жодних підстав для проведення таких виплат.

Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року щодо неконституційності положень закону «Про Державний бюджет на 2008 рік» питання щодо розміру підвищення дітям війни було врегульовано та визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року і в таких же розмірах виплачувалось.

Зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суперечить ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішення Конституційного Суду від 9 липня 2007 року, яким визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про призупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 року, яким визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо обмеження розміру надбавки. Суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 має статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачці з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивачка має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року

та з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду та встановлених обставин.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, 15 ЦПК України, Закону України від 18.02.2010 року №1691-У1«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми відхилити.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: