Справа № 2а-115/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

“6” квітня 2009 року                            Гайсинський районний суд Вінницької області

                                                          в складі: головуючого – судді Панасюка О.С.

                                                                           з участю секретаря Сегеди А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа на стороні позивачів ОСОБА_12 сільська рада Гайсинського району, до голови Гайсинської районної державної адміністрації ОСОБА_13, треті особи: Приватне підприємство «Бенефіт», Закрите акціонерне товариство «ОСОБА_14 Ем.» про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Гайсинської районної державної адміністрації від 10.09.2008р. № 344 «Про надання дозволу на будівництво базової станції мережі радіорелейного зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.», -

встановив:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, вказуючи, що з 2006 року ТОВ ПК «Зоря Поділля» орендує землі запасу та резервного фонду на території ОСОБА_12 сільської ради, в тому числі і землі під господарським двором, які за цільовим призначенням  є землями для ведення сільськогосподарського товарного виробництва; 18.08.2008р. без передбачених законом підстав, зміни у встановленому порядку цільового призначення, ТОВ ПК «Зоря Поділля» уклало договір суборенди земельної ділянки, розміром 0,04га, що розташована на території господарського двору в с. Чечелівка, з ПП «Бенефіт» для будівництва базової станції мережі радіорелейного зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.»; незважаючи на невідповідність договору суборенди вимогам закону та протести громадськості, в тому числі позивачів, які проживають в безпосередній близькості від місця розташування зазначеної земельної ділянки і вважають, що введення в експлуатацію базової станції може справити негативний вплив на їх та членів їх сімей стан здоров`я, рішення сесії ОСОБА_12 сільської ради від 27.07.2007р., яким вирішено змінити місце розташування базової станції на більш відділене від населеного пункту, 10.09.2008р. голова Гайсинської райдержадміністрації ОСОБА_13 видав розпорядження № 344 про надання дозволу ПП «Бенефіт» на будівництво базової станції мережі радіорелейного зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.» на території ОСОБА_12 сільської ради.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, їх представник за довіреністю ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, вимагали визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Гайсинської районної державної адміністрації від 10.09.2008р. № 344 «Про надання дозволу на будівництво базової станції мережі радіорелейного зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.», вважали його таким, що порушує їх, передбачене ст.50 Конституції, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля. Вони пояснювали, що будівництво станції розпочалось ще навесні 2008 року, вони та ряд інших членів сільської громади на чолі з сільським головою не допускали проведення будівельних робіт і, приблизно в 20-х числа травня 2008 року, ОСОБА_12 сільський голова ОСОБА_17 по телефону звернувся до голови райдержадміністрації ОСОБА_13 із проханням посприяти у припиненні незаконного будівництва; не дивлячись на це ПП «Бенефіт» в листопаді 2008 року відновив будівельні роботи, при цьому його директор ОСОБА_18 посилався на оскаржуване розпорядження, як на законну підставу для ведення цих робіт.

Представник третьої особи на стороні позивачів – ОСОБА_12 сільської ради, сільський голова ОСОБА_17 вимоги позову підтримав і пояснив, що в 2006 році до сільської ради звернулось ТОВ «Гервін», як підрядник для будівництва базової станції мережі радіорелейного зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.»; 3.08.2006р. рішенням 3-ї сесії 5-го скликання сільської ради ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.» було надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування в с. Чечелівка для землевідведення для комерційного використання; 20.02.2007р. було проведено збори (схід) громадян села, під час яких абсолютна більшість громади висловилась проти будівництва вежі на території господарського двору; 27.07.2007р. було прийняте рішення 6-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_12 сільської ради, яким внесено зміни до рішення 3-ї сесії 5-го скликання від 3.08.2006р. в частині погодження місця розташування базової станції мобільного зв’язку, вирішено змінити це місце на більш віддалене від населених пунктів; незважаючи на це в травні 2008 року на території господарського двору розпочались роботи по зведенню вежі; він, як сільський голова, та ряд активних жителів села стали на заваді будівельникам; тоді ж, приблизно в 20-х числах травня 2008 року, він особисто телефонував голові райдержадміністрації ОСОБА_13 і повідомляв про ситуацію, що склалась з будівництвом вежі, на що останній порадив звертатись до прокуратури; в подальшому стало відомо, що будівництво здійснює інший підрядник – ПП «Бенефіт», директора якого було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства і який погрожував йому особисто та жителям села фізичною розправою в разі, якщо вони чинитимуть перешкоди в будівництві; восени 2008 року  ПП «Бенефіт» спробувало відновити будівельні роботи, а його директор, як на обґрунтування правомірності своїх дій пред’явив оскаржуване розпорядження голови райдержадміністрації.

Представник відповідача ОСОБА_19 вимоги позову не визнала і пояснила, що в 2008 році до Гайсинської районної державної адміністрації звернулось ПП «Бенефіт» задля отримання дозволу на будівництво базової станції мережі радіорелейного зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.», для чого було надано усі передбачені ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій» документи, тому голова райдержадміністрації не мав законних підстав відмовити у наданні такого дозволу; жодних офіційних повідомлень щодо незгоди ОСОБА_12 територіальної громади з місцем розташування вежі до райдержадміністрації не надходило; відсутність зміни цільового призначення земельної ділянки на момент прийняття розпорядження обумовлена тим, що така зміна передбачає значні фінансові затрати, саме ж розпорядження не дає безпосереднього дозволу на проведення будівельних робіт, для початку яких необхідно отримати дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області.

Представник третьої особи на стороні відповідачів ПП «Бенефіт» - адвокат ОСОБА_20 заперечувала проти задоволення позову і окрім доводів ОСОБА_19 вказувала, що оспорюване розпорядження голови райдержадміністрації є актом індивідуальної дії, який не стосується прав і обов’язків позивачів у справі, а відтак на відсутність у них права на його оскарження.

Представник ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.» ОСОБА_21 також просив відмовити у задоволенні позову, окрім наведених ОСОБА_19 та ОСОБА_20 доводів пояснював, що посилання позивачів на порушення їх права на безпечне для життя і здоров`я довкілля не відповідає дійсності, тому що висновком Центральної епідеміологічної станції МОЗ України встановлено відсутність загрози дії базової станції для здоров`я населення; вказував на безпідставність посилання позивачів на незаконність договору суборенди земельної ділянки, тому що він у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому, з огляду на передбачену ч.1 ст.204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, не може бути доказом протиправності оспорюваного розпорядження.

З`ясувавши позиції учасників розгляду справи, дослідивши її матеріали, суд визнає за необхідне позов задовольнити повністю з таких міркувань.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Достовірно встановлено, що 9.10.2006р. між Гайсинською районною державною адміністрацією та ТОВ ПК «Зоря Поділля» було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_12 сільської ради загальною площею 121,37га, у тому числі: 44,23га ріллі, з них 26,61га землі резервного фонду, 1,0га землі запасу; 53,56га під господарським будівлями і дворами; 23,58га під шляхами та прогонами, строком на 10 років. 18.08.2008р. ТОВ ПК «Зоря Поділля» уклало договір з ПП «Бенефіт», за яким, на підставі розпорядження голови Гайсинської районної державної адміністрації № 338 від 29.08.2007р. та дозволу райдержадміністрації № 02-16-949 від 2.07.2008р.,  передало 0,04га земель сільськогосподарського призначення на території ОСОБА_12 сільської ради в суборенду строком до 2.07.2016р. і 8.09.2008р., без зміни цільового призначення, цю земельну ділянку було передано за актом прийому-передачі для розміщення базової станції стільникового зв’язку. На підставі вказаного договору суборенди, без перевірки його відповідності вимогам закону, врахування інтересів територіальної громади с. Чечелівка головою Гайсинської райдержадміністрації ОСОБА_13 видане розпорядження № 344 про надання дозволу ПП «Бенефіт» на будівництво базової станції мережі радіорелейного зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.» на території ОСОБА_12 сільської ради.

Зазначені правовідносини у системному зв’язку регламентуються:

1) ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) ч.2 ст.55 Конституції України, якою передбачено право кожного на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади;

3) п.п.1,2 ст.2, ст.3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», за змістом яких місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадянина і діють на засадах відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність, верховенства права, законності, пріоритетності прав людини, гласності, поєднання державних і місцевих інтересів;

4) ч.ч.1,3,14 ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій», якими встановлено, що фізичні і юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об’єктів містобудування; якщо замовник не є власником чи користувачем земельної ділянки, до заяви для отримання такого дозволу додається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на її забудову; дозвіл на будівництво об’єктів містобудування не дає права на початок будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів;

5) п.п.3.2,  4.1. рішення Вінницької обласної ради від 30.01.1998р. «Про правила забудови сіл і селищ Вінницької області», забудовник із заявою про надання земельної ділянки для будівництва, розширення, реконструкції об’єкту на власній (орендованій) земельній ділянці звертається до органів місцевого самоврядування, які мають право надавати земельні ділянки; підставою для визначення проектно вишукувальних робіт на наміченій до вилучення (викупу) земельній ділянці є дозвіл органу місцевого самоврядування, виданий на основі матеріалів попереднього погодження місця розташування об’єкту будівництва;

6) п.9 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об’єктів містобудування незалежно від форм власності належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад;

7) ч.1 ст.8 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено право орендаря передачі орендованої земельної ділянки або її частини в суборенду без зміни її цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди, або за письмовою згодою орендодавця;

8) ч.2 ст.20, п.«а» ч.1 ст.21 ЗК України, за якою зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історико-культурного призначення; порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади;

9) п.«а» ч.1 ст.96 ЗК України, згідно з яким землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Оскільки Гайсинська районна державна адміністрація не наділена законом повноваженнями на надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування на території ОСОБА_12, як і будь-якої іншої, сільської ради (до якої входять не лише землі населених пунктів, а й землі запасу та резервного фонду), такі повноваження їй не делеговані (і не можуть бути делеговані з огляду на приписи ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій», якими делегування таких повноважень допускається лише Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям),  то розпорядження голови Гайсинської районної державної адміністрації від 10.09.2008р. № 344 «Про надання дозволу на будівництво базової станції мережі радіорелейного зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.» необхідно визнати протиправним і його скасувати.

Також самостійною підставою для визнання протиправності оскаржуваного розпорядження є недотримання під час його підготовки та прийняття вимог ч.1 ст.8 Закону України «Про оренду землі», ч.2 ст.20, п.«а» ч.1 ст.21, п.«а» ч.1 ст.96 ЗК України щодо обов’язку власників та землекористувачів використовувати земельні ділянки виключно за їх цільовим призначенням, неможливості порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення, в тому числі і під час укладення правочинів.

Висновки суду підтверджуються:

-   Розпорядженням голови Гайсинської районної державної адміністрації ОСОБА_13 № 344 від 10.09.2008р, яким надано дозвіл ПП «Бенефіт» на будівництво базової станції мережі радіорелейного зв’язку замовника «ОСОБА_14Ес.Ем.» на території ОСОБА_12 сільської ради (а.с.5);

-   договором оренди землі від 9.10.2006р., договором оренди (суборенди) землі від 18.08.2008р., актом прийому передачі земельної ділянки від 8.09.2008р., з яких видно, що ТОВ ПК «Зоря Поділля», як орендар земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_12 сільської ради, загальною площею 121,37га, передало земельну ділянку, площею 0,04га, без зміни її цільового призначення ПП «Бенефіт» для розміщення базової станції стільникового зв’язку, при цьому договір суборенди укладався на підставі розпорядження Гайсинської райдержадміністрації № 338 від 29.08.2006р. та дозволу райдержадміністрації № 02-16-949 від 2.07.2008р, але в договорі оренди від 9.10.2006р. не передбачено права орендаря – ТОВ ПК «Зоря Поділля», передавати земельну ділянку чи її частину в суборенду, не має такого дозволу і в розпорядженні № 338 від 29.08.2008р. . (а.с.6-9,10-11,12,14);

-   рішенням 6-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_12 сільської ради від 27.07.2007р., підписними листами проти встановлення вежі мобільного зв’язку, витягом із протоколу загальних зборів (сходу) с. Чечелівка від 20.02.2007р. (а.с.18,21-27,29), поясненнями допитаних в як свідків позивачів ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, з яких видно, що переважна більшість громади с. Чечелівка заперечувала проти встановлення вежі базової станції стільникового зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14Ес.Ем.» на території господарського двору, оскільки в селі вже розташовані дві вежі базових станцій стільникового зв’язку інших операторів і таке її розміщення може справити негативний вплив на здоров`я людей, при цьому вони погоджувались на її встановлення в іншому – більш віддаленому від села місці;

-   дозволом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області № 260 від 21.10.2008р., яким ПП «Бенефіт» надано дозвіл саме на виконання будівельних робіт (а не дозвіл на будівництво об’єкту містобудування), відповідно до проектної документації, затвердженої ЗАТ «ОСОБА_14Ес.Ем.» (а.с.30).

Суд відхиляє посилання представника відповідача ОСОБА_19 на те, що розпорядження не є дозволом на будівництво в сенсі ч.1 ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій», як таке, що не дає безпосереднього права на здійснення будівельних робіт, а є лише передбаченою ч.3 цієї статті згодою власника земельної ділянки на її забудову,  тому що воно спростовується аналізом змісту розпорядження в контексті ч.14 зазначеної статті, а також ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5.04.2006р. № 428, за якими Державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління у складі Міністерства регіонального розвитку та будівництва, яка здійснює державний будівельний контроль для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об’єктів архітектури додержання суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також захист прав споживачів будівельної продукції. Таким чином видно, що Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи не є суб’єктами права на дозвіл на будівництво в розумінні ч.1 ст.24 Закону України «Про архітектурну діяльність», а її дозволи на виконання будівельних робіт є технічними документами про додержання суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, і їх отримання неможливе без самого дозволу на будівництво, як такого, що дає право на розміщення об’єкту містобудування на визначеному місці.

Це ж фактично підтвердила і сама ОСОБА_19, пояснюючи, що для отримання дозволу на будівництво ПП «Бенефіт» подало до районної державної адміністрації усі, передбачені ст.24 Закону України «Про архітектурну діяльність», документи.

Посилання представника відповідача та представника ЗАТ «ОСОБА_14Ес.Ем.» на презумпцію правомірності договору суборенди між ТОВ ПК «Зоря Поділля» та ПП «Бенефіт», не можуть бути взяті до уваги судом, тому що забезпечення законності, тобто виявлення порушень вимог чинного законодавства та вжиття заходів для їх усунення, є не правом, а безпосереднім і основним обов’язком місцевих державних адміністрацій.

Відсутність же офіційних звернень до райдержадміністрації щодо протестів членів територіальної громади с. Чечелівка проти будівництва базової станції мережі радіорелейного зв’язку в безпосередній близькості до житлових та громадських будівель, не може бути підставою для ігнорування позиції та інтересів громадськості при прийнятті рішення суб’єктом владних повноважень.

Так само не може бути підставою для відмови у задоволенні позову встановлена висновком Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України від 22.08.2008р. (а.с.46-47) відповідність технічних характеристик базової станції санітарним вимогам, а відтак і відсутність загрози життю і здоров`ю позивачів, як і відсутність у них права представляти інтереси усієї територіальної громади в адміністративно-правових спорах, тому що, як зазначено п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6.03.2008р, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім встановленим ч.3 ст.2 КАС України вимогам. Отже, у випадку встановлення судом невідповідності оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень цим вимогам (в даному випадку, зокрема, п.1,3 щодо їх прийняття (вчинення) на підставі, у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії)), такі рішення, дії чи бездіяльність не можуть бути визнані правомірними та залишитись в силі.

Керуючись ст.ст. 2, 7 - 14, 159 -  163 КАС України, суд, –

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Гайсинської районної державної адміністрації від 10.09.2008р. № 344 «Про надання дозволу на будівництво базової станції мережі радіорелейного зв’язку ЗАТ «ОСОБА_14 Ем.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано  протягом десяти днів з часу оголошення постанови, а апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження; апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного  суду через Гайсинський районний суд.

Суддя