Справа № 420/12849/21

УХВАЛА

13 жовтня 2022 року                                                                                          м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2021 року № 258-VIII в частині, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2021 року № 258-VIII в частині, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2021 року № 258-VIII в частині, зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 06.07.2021 року № 258-VIII «Про відмову громадянам України у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, зобов`язано Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за цільовим призначенням - землі запасу, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, що має кадастровий номер: 5122780200:01:001:1839 (загальна площа 0,7475 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва, на території Олександрівської сільської ради (що входить до Фонтанської сільської об`єднаної територіальної громади) Одеського району (раніше Лиманського) Одеської області (за межами населених пунктів), в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено, стягнуто з Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379746) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року у справі № 420/12849/21 набрало законної сили 28.10.2021 року.

10.10.2022 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду. У вказаній заяві представник позивача просить суд відстрочити в строк до скасування воєнного стану в Україні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року по справі № 420/12849/21 в частині зобов`язання Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за цільовим призначенням - землі запасу, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, що має кадастровий номер: 5122780200:01:001:1839 (загальна площа 0,7475 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва, на території Олександрівської сільської ради (що входить до Фонтанської сільської об`єднаної територіальної громади) Одеського району (раніше Лиманського) Одеської області (за межами населених пунктів).

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд прийшов до висновку, що заява представника ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду не належить до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч.2 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч.4 ст.378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Згідно з ч.8 ст.378 КАС України ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Представник ОСОБА_1 в обґрунтування поданої заяви зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-IX від 24.03.2022 року було вирішено внести зміни до Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) доповнити пунктом 27, де у підпункті 5) було зазначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. З урахуванням ст.58 Конституції України, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року по справі № 420/12849/21 було розглянуто спірні правовідносини, що виникли до воєнного стану, а з огляду на внесені зміни законом № 2145-IX від 24.03.2022 року, виконання даного судового рішення від 27.09.2021 року по справі № 420/12849/21 буде можливим тільки після скасування воєнного стану. На даний момент воєнний стан діє та він продовжується, що зумовлює додаткову необхідність відстрочення в строк до скасування воєнного стану в Україні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року по справі № 420/12849/21 в зобов`язальній частині.

Кодекс адміністративного судочинства України спрямовує правосуддя в адміністративних справах саме на забезпечення реалізації права особи на ефективний судовий захист, створюючи судам всі необхідні механізми для гарантування цього.

Суд вважає за доцільне звернути увагу на положення пунктів 53-55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень», які передбачають, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції, означає те, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу; Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту; рішення повинно бути сформульоване таким чином, щоб його можна було втілити в життя; нечітке рішення, яке можна тлумачити по-різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.

Відтак, з метою виконання завдання адміністративного судочинства, передбаченого ч.1 ст.2 КАС України, щодо ефективного поновлення прав та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, саме на суд покладено обов`язок ухвалення рішення, яке відновить права такої особи у сфері публічно-правових відносин від порушень.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, ч.2 ст.5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Указом Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2119-ІХ від 18.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до п.31 ч.1 ст.85 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку воєнного стану в Україні», яким продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 26 березня 2022 року станом на 30 діб.

Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб до 23 серпня 2022 року.

Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з пп.5 п.27 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

З урахуванням зазначеного, вказаними положеннями Земельного кодексу України передбачена заборона на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, а також надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі у приватну власність, розроблення такої документації з метою безоплатної передачі у приватну власність.

При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року було зобов`язано Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.78 «Зміст права власності на землю» Глави 14 «Право власності на землю» Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно з ч.2 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ч.5 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

В рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року було зазначено, що формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав й передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру саме у порядку відведення цієї земельної ділянки за проектом землеустрою.

Згідно з ч.6 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ч.12 ст.186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем; у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Таким чином, особа, яка є користувачем сформованої земельної ділянки, має право на її поділ або об`єднання без зміни цільового призначення, що реалізовується за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. При цьому, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується власником земельних ділянок у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем.

Одеський окружний адміністративний суд в своєму рішенні від 27.09.2021 року прийшов до висновку, що рішення Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 06.07.2021 року № 258-VIII «Про відмову громадянам України у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, прийняте відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки позивач у поданому клопотанні просив надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, в той час як відповідач за результатами розгляду цього клопотання безпідставно прийняв рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що й стало підставою для часткового задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, предметом розгляду справи № 420/12849/21 не були правовідносини, що пов`язані з безоплатною передачею земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Тобто, посилання заявника, що під час дії воєнного стану є неможливим виконання даного судового рішення, як на підставу для відстрочення виконання судового рішення, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі № 420/12849/21.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 5, 242, 243, 248, 370, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі № 420/12849/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2021 року № 258-VIII в частині, зобов`язання вчинити певні дії.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя                                                                                                    М.М. Кравченко