У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування  моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2009 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. відмовити, посилаючись на те, що рішенням суду допущена невідповідність висновків суду обставинам справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, судом проігноровані всі представлені нею докази.

         Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1. на її користь 93 грн. 60 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2. відмовлено в повному обсязі.

Апелянт вказує, що суд першої  інстанції в основу рішення поклав тільки пояснення ОСОБА_2., її свідків та акт судово-медичного обстеження, при цьому свідки ОСОБА_3. та ОСОБА_4. давали неправдиві свідчення, оскільки взагалі не були свідками подій 07 червня 2008 року. Зазначає, що суд не взяв до уваги  пояснення свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7.,  які  підтвердили її пояснення, тобто суд першої інстанції надав перевагу поясненням свідків з боку ОСОБА_2. і необґрунтовано не взяв до уваги свідчення  її свідків.

Також, в апеляційній скарзі вказується на те, що судом не були взяті до уваги надані апелянтом докази щодо неприязних стосунків з ОСОБА_2., які склалися вже з 1988 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_8., які підтримали апеляційну скаргу і просили рішення суду першої інстанції скасувати, ОСОБА_2., яка просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, та дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті  і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2.,  суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ушкодження здоров”я ОСОБА_2.  спричинила ОСОБА_1., що підтверджується поясненнями свідків та відмовним матеріалом  Деснянського міського відділу міліції  УМВС України в Чернігівській області, а тому стягнув з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. витрати, пов'язані з лікуванням в розмірі 93 грн. 60 коп. та дійшов висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди в розмірі 400 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. районний  суд виходив з того, що ОСОБА_1. не надано належних доказів в обґрунтуванні її позовних вимог.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що між сторонами склалися неприязні стосунки, внаслідок яких 07 червня 2008 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_1. сталася бійка, в результаті якої ОСОБА_2. отримала  легкі тілесні ушкодження, що підтверджується актом судово-медичного дослідження (обстеження) від 09.06.2008 року.

За фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2. зверталася до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, постановою  від 15 червня 2008 року їй було відмовлено у порушенні кримінальної справи (а.с. 11).

Апеляційний суд, враховуючи пояснення свідків, матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що ушкодження здоров'ю ОСОБА_2. спричинила саме ОСОБА_1., а тому висновок суду про стягнення витрат, пов'язаних з лікуванням, які  підтверджуються відповідними квитанціями,  є вірним.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має права на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдавала, за наявності її вини.

Враховуючи, що судом  1 інстанції  встановлено, що  ОСОБА_1.  відносно ОСОБА_2. допустила протиправні дії, апеляційний суд   погоджується  з  висновком  суду  1 інстанції, що  діями ОСОБА_1. позивачці по первісному позову ОСОБА_2. заподіяна  моральна  шкода, яка  повинна  бути    відшкодована  ОСОБА_1.