Справа № 22-1486/2008                                      Ухвалу постановлено під головуванням Сороки Д.В.

Категорія 18                                                    Доповідач Денишенко Т.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 липня 2008 року                                                                                             м.      Вінниця

Колегія  судців  судової палати у цивільних справах  апеляційного  суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Денишенко Т.О.,

судців Луценка В.В., Вавшка B.C.,

при секретарі Торбасюк О.І.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.05.2008 року по матеріалах заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору,

ВСТАНОВИЛА:

23.04.2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в Козятинський міськ-районний суд Вінницької області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору б/н від 22.12.2005 року в сумі 5997,04 гривень.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.05.2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено в прийнятті заяви про ви­дачу судового наказу, оскільки із заяви та доданих до неї документів вбача­ється спір про право.

Не погодившись із ухвалою суду, ЗАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляцій­ну скаргу, в якій просить ухвалу Козятинського міськрайонного суду від 05. 05.2008 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ЗАТ КБ «Приватбанк», перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 п.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із ч.1 п.2 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право. Саме з цієї причини суд першої інстанції постановив ухвалу

2

про відмову у прийнятті заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з на­ступних підстав. Ухвала суду першої інстанції жодним чином не мотивована.

Згідно ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів. Відповідно з п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Форма письмового правочину, що має місце між сторонами у справі: ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, повністю відповідає вимогам ст. 207 ЦК України. З наданих суду матеріалів про видачу судового наказу на підставі вчиненого у письмо­вій формі правочину не вбачається спору про право. Обов»язок боржника щодо сплати кредитної заборгованості та право кредитора на відповідну ви­могу до боржника передбачено укладеним договором у формі заяви пози­чальника, Умов і правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, також нормами чинного законодавства України. Жодних тверджень від боржника щодо наявності спору про право, безпідставності ви­моги стягнення боргу, неправильності розрахування розмірів вимог чи від­сутності відповідного права не надходило.

Слід мати на увазі, що на підставі ст.ст. 104, 106 ЦПК України боржник повинен бути ознайомлений з судовим наказом про стягнення заборгованості та документами, наданими суду стягувачем, і має право на скасування цього наказу на підставах, визначених законом. Дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконати умови, які во­ни передбачили.

Вимога кредитодавця про стягнення нарахованих за кредитним договором процентів за користування кредитом ґрунтується на письмовому правочині, є вимогою про стягнення грошових коштів і є безспірною. За такою вимогою при дотриманні заявником всіх інших умов видачі судового наказу може ( а на вимогу і повинен ) бути виданий судовий наказ.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в прийнятті заяви ЗАТ КБ «При­ватБанк» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 забор­гованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст. 293, 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 тра­вня 2008 року скасувати, передати матеріали на новий розгляд до суду пер­шої інстанції для вирішення питання про видачу судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не

підлягає.