Справа № 22ц-452/2009 Головуючий у першій інстанції - гордійко ю.г. |
Категорія - цивільна Доповідач - мамонова о.є. |
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2009 року |
|
м. Чернігів |
||
Апеляційний суд Чернігівської області у складі: |
||||
Головуючого-судді: |
бойко о.в., |
|||
суддів: |
лазоренка м.і., мамонової о.є., |
|||
при секретарі: |
ЗІНКОВЕЦЬ о.о., |
|||
за участю: |
ОСОБА_1., ОСОБА_2., |
|||
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1про усунення перешкод в користуванні частиною будинку та визначення порядку розпорядження земельною ділянкою та її використання співвласниками, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. відмовлено в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм ст. ст. 5, 10, 12 ЦПК України, ст. ст. 321, 375, 376, 391 ЦК України.
Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази дотримання відповідачем архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил при здійсненні прибудови додаткового приміщення та вказує, що знищення відповідачем вікна та відсутність можливості його відновлення шляхом прибудови відповідачем додаткового приміщення до належного йому приміщення, порушує його права, крім того, відповідачем не було надано доказів надання дозволу на реконструкцію належної йому частини будинку та не надано доказів надання інспекцією держархбудконтролю в установленому законом порядку дозволу на виконання будівельних робіт, не дано правової оцінки тій обставині, що ні відповідачем, ні Чернігівською міською радою не надано суду доказів відведення в установленому законом порядку земельної ділянки під прибудоване відповідачем додаткове приміщення.
Також апелянт не погоджується з тим, що судом було необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання його представника про виклик та допит свідків, в той час як задоволено аналогічне клопотання представника відповідача про виклик та допит свідків з його боку.
Апелянт вважає таким, що суперечить ст. 36 ЦПК України, залучення судом за власною ініціативою до участі у справі в якості третьої особи Чернігівську міську раду.
Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, та необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду в зв'язку з необхідністю позивача отримати юридичну допомогу та залучити до участі у розгляді справи фахівця права - адвоката.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1. та його представника ОСОБА_2., які просили відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_3., а рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. про усунення перешкод в користуванні належною йому частиною будинку, суд першої інстанції виходив з того, що суду не доведено, що спірна прибудова до будинку з реконструкцією існуючої частини здійснена без згоди позивача та що відповідач порушив право власності позивача щодо належної йому частини житлового будинку з надвірними будівлями і право позивача щодо користування спірною земельною ділянкою; щодо позовних вимог про визначення порядку розпорядження земельною ділянкою виходив з того, що спірна земельна ділянка не перебуває у власності сторін, а у користуванні, а відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України розпорядження є складовою частиною права власності. Районний суд відмовив у визначенні можливих варіантів користування спірною земельною ділянкою, оскільки суду не було заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи.
Даний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_3. є співвласником 3/10 частин домоволодіння з надвірними будівлями по АДРЕСА_1на підставі договорів купівлі-продажу від 01 вересня 2004 року (а.с. 13, 14), а ОСОБА_1. є співвласником 7/10 частин вказаного домоволодіння на підставі договору дарування частину будинку від 29 червня 2004 року (а.с. 47).
Зазначений житловий будинок з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці площею 540 кв.м., що перебуває на праві користування у сторін.
З рішення виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 112 від 13.06.2006 року „Про індивідуальне будівництво” вбачається, що ОСОБА_1. дозволено здійснити прибудову до будинку з реконструкцією існуючої частини по проекту, погодженому архітектором району, по АДРЕСА_1(а.с. 37).
Апеляційним судом встановлено, що прибудова до будинку з реконструкцією існуючої частини здійснена зі згоди позивача, що підтверджується наданою в судовому засіданні копією нотаріально завіреної заяви ОСОБА_3.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів чинення відповідачем перешкод в користуванні належною ОСОБА_3. частиною житлового будинку з надвірними будівлями, а тому районний суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_3. в задоволенні його позовних вимог про усунення перешкод в користуванні частиною будинку шляхом знесення прибудови та відновлення демонтованого вікна.
Також, апеляційний суд погоджується, що визначити порядок розпорядження спірною земельною ділянкою неможливо, оскільки вона належить сторонам на праві користування, а не на праві власності.
Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в досліджені яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Ні апелянт, ні його представник в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились для вирішення їх клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та її оплати, відповідач та його представник відмовились від проведення та оплати такої експертизи. В суді першої інстанції позивачем також не заявлялось клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи для визначення можливих варіантів користування спірною земельною ділянкою. Докази того, що між сторонами виникають суперечки з приводу порядку користування земельною ділянкою, в справі відсутні, а тому районний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи доказів дотримання відповідачем архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил при здійсненні прибудови додаткового приміщення та доказів надання дозволу на реконструкцію належної йому частини будинку, надання інспекцією держархбудконтролю в установленому законом порядку дозволу на виконання будівельних робіт, доказів відведення в установленому законом порядку земельної ділянки під прибудоване відповідачем додаткове приміщення не заслуговують на увагу за відсутності доказів чинення перешкод позивачу в користуванні належною йому частиною будинку.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки в матеріалах справи мається повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що позивач особисто отримав повістку про виклик до суду 13 грудня 2008 року (а.с. 31). Крім того, в судовому засіданні брав участь його представник за довіреністю.
Посилання апелянта на залучення в порушення процесуального порядку судом за власною ініціативою до участі у справі в якості третьої особи Чернігівської міської ради не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
При вирішенні спору судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, закон, який підлягає застосуванню, всі встановлені факти ґрунтуються на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2008 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: