ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

07 червня 2006 р.

№ 2/536

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                 Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”,               м. Алчевськ

на постанову

від 09.03.2006 Луганського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду

№ 2/536 Луганської області

за  позовом

Обласного комунального підприємства “Компанія “Луганськвода”, м. Луганськ

до	Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”,                  м. Алчевськ

про	стягнення  5 299 062,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача       -  Скляренко В.І.

від відповідача   -  Афанасьєва О.В.

ВСТАНОВИВ:

Обласним комунальним  підприємством “Компанія “Луганськвода” заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання.

На обгрунтування позову зазначено про те, що Компанія “Луганськвода” надавала відповідачу послуги з водопостачання за тарифом 4,050 грн. за 1 м3 води (без ПДВ) згідно  декларації № 34 від 07.12.2004. Про такий тариф споживач був повідомлений листом за № 1136 від 09.12.2004 та щомісячно групрахунками, в яких також вказувався новий тариф.  Не заперечуючи проти  спожитих об’ємів води, споживач лише частково сплатив вартість наданих йому послуг з водопостачання. Заборгованість складає 5112267 грн. 66 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.01.2006, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 09.03.2006 позов задоволено.

З відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 5112267,66 грн. та судові витрати.

Судові рішення вмотивовані тим, що згідно Закону України “Про ціни та ціноутворення” державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державним фіксованих цін і тарифів.

Державні фіксовані та врегульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Згідно декларації щодо тарифів водопостачання від 07.12.2004 № 34, затвердженої Головним управління економіки Луганської облдержадміністрації вартість наданих позивачем послуг за 1 м3 питної води в період з 01.01.2005 по 30.09.2005 складала 4,05 грн., про що відповідач був повідомлений належним чином. Відповідач сплачував надані йому послуги з водопостачання виходячи з тарифу 2,625 грн. (без ПДВ) внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 5112267 грн. 66 коп.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить скасувати рішення місцевого суду та апеляційного суду і винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Зокрема, суд застосував ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, при  цьому не зазначив мотиви, за якими застосовані вказані норми закону та інші нормативно-правові акти, що на думку скаржника, є порушенням вимог ст. 105 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати сплати послуг з водопостачання з 01.01.2005 по 28.02.2005 по новим збільшеним тарифам, а також відсутні підстави для сплати послуг за цими тарифами і за період з 01.01.2005 по 30.04.2005.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що Компанією “Луганськвода” в період з 01.01.2005 по 30.09.2005 надані ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” послуги з водопостачання в об’ємі 2750889 м. куб., що не заперечує і споживач.

Відповідно до Закону України “Про ціни та ціноутворення” державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції,  товарів і послуг здійснюється в порядку і строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Відповідно до п.16 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (чинної на час виникнення правовідносин між сторонами), обласні державні адміністрації встановлюють тарифи на послуги водопостачання та водовідведення.

Розпорядженням Голови Луганської обласної адміністрації від 18.05.2004 за № 320 встановлені граничні рівні рентабельності при формуванні тарифів на послуги водопостачання.

Цим же розпорядженням передбачено, що зміна тарифів на послуги водопостачання підлягає обов’язковому декларуванню в Головному управлінні облдержадміністрації.

Згідно Декларації про зміну тарифів за № 34 від 07.12.2004 вартість             1 куб. м. води з 15.12.2004 для третьої групи споживачів, до якої відноситься ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, складає 4,050 грн.

Про зміни до тарифів ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”  повідомив  позивача листом  за № 1136 від 09.12.2004.

Відповідач отримував рахунки про сплату за послуги з водопостачання, в яких зазначався новий тариф, однак сплачував ці рахунки, виходячи з тарифу 2,625 грн. (без ПДВ). При цьому відповідач щомісячно підписував акти про кількість поданої позивачем води. Згідно вказаний актів відповідачу за період з 01.01.2005 по 30.09.2005 поставлено води в об’ємі 2750889 куб., що ним не заперечується.

Ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості, попередні судові інстанції керувалися положеннями ст. ст. 1212, 1213, виходячи з того, що оскільки послуги з водопостачання відшкодувати в натурі неможливо, то відшкодовується їх вартість, яка визначається станом на момент розгляду справи судом.

При винесенні оскаржуваних рішень судом першої та апеляційної інстанції відхилені доводи відповідача про те, що у позивача були відсутні правові підстави вимагати сплати послуг з водопостачання по новим, збільшеним тарифам, а тому додаткова оцінка цих обставин, відповідно до ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає юридичну оцінку, дану місцевим та апеляційними судами обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 09.03.2006  залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий                                                                                Л.Невдашенко

Судді:                                                                                           М.Михайлюк

                                                                                                      Н.Дунаєвська

дп