Справа 22-ц-1862/2009 року Головуючий 1-ї інст. - Тарасова І.В.
Категорія: житлові Суддя-доповідач - Тичкова О.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 квітня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Солодкова А.А.,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.
при секретарі - Білицькій Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом прокурора Фрунзенського району м. Харкова до Фрунзенської районної у м. Харкові ради, Харківської міської ради про надання житлового приміщення, -
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2007 року прокурор Фрунзенського району м. Харкова звернувся до суду з позовом який згодом уточнив та остаточно просив зобов'язати відповідачів надати особі з числа дітей-сиріт ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження окреме благоустроєне жиле приміщення за розміром не меншим за те, яке було закріплене за нею пунктом 3 рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м. Харкова №251/28 від 19.11.1996 року «Про влаштування неповнолітньої ОСОБА_1, в школу-інтернат для дітей - сиріт» та відповідало встановленим санітарним та технічним нормам.
Свої вимоги прокурор Фрунзенського району м. Харкова мотивував тим, що рішенням виконавчого комітету Фрунзенської районної ради народних депутатів м. Харкова від 19.11.1996 року № 251/28 неповнолітню ОСОБА_1. влаштовано в інтернат для дітей - сиріт, одночасно відповідно до вимог ст. 71 ЖК України за нею закріплено житло за адресою: АДРЕСА_1.
10.04.2001 року неповнолітня ОСОБА_1. була направлена до Харківської обласної спеціалізованої гімназії-інтернату для сліпих дітей ім. В.Г. Короленко.
У 2005 році інтернат звернувся до паспортного столу Фрунзенського району м. Харкова для отримання паспорту для ОСОБА_1. де з'ясувалося, що на квартиру, яка закріплена за неповнолітньою видано службовий ордер, а згодом і свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_2. З 08.04.1998 року за даною адресою зареєстрована та мешкає родина ОСОБА_2.
Стахова І.М., яка діяла в інтересах Фрунзенської районної у м. Харкові ради проти позову заперечувала, з тих підстав, що видача ізольованого житла належить до компетенції Харківської міської ради, а не райради.
Каленіченко Л.О., яка діяла в інтересах Харківської міської ради проти задоволення позову також заперечувала, посилаючись на те, що саме органи місцевого самоврядування за останнім місцем проживання дитини несуть відповідальність за збереження та повернення житла дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування, після їх повернення з відповідного закладу. Вважала, що ОСОБА_1. повинна бути позачергово забезпечена житлом Фрунзенською районною у м. Харкові радою.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2008 року позовні вимоги прокурора задоволені.
В апеляційній скарзі Каленіченко Л.О., яка діє в інтересах Харківської міської ради просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким визначити належного відповідача. В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу та їх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, рішенням Фрунзенської районної ради № 251/28 від 19.11.1996 року була влаштована в школу - інтернат для дітей сиріт, так як її мати була позбавлена батьківських прав, а відомості про батька були записані, згідно ст. 55 КпШС, зі слів матері.
Згідно п. 3 зазначеного рішення, відповідно до ст. 71 ЖК України, за неповнолітньою ОСОБА_1. була закріплена житлова площа за адресою: АДРЕСА_1. Крім неповнолітньої в квартирі були зареєстровані та залишилися проживати бабуся неповнолітньої - ОСОБА_3. та позбавлена батьківських прав мати дитини - ОСОБА_4.
Згідно п.3 ч.3 ст. 71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім членом сім'ї наймача понад шість місяців у випадку поміщення дітей на виховання в державний дитячий заклад, до родичів, опікуна та піклувальника - протягом усього часу їх перебування, якщо в жилому приміщені з якого вибули діти, залишилися проживати інші члени сім'ї.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.1997 року ОСОБА_3. та ОСОБА_4. були визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. На підставі цього рішення суду ОСОБА_1. була виписана з зазначеної квартири.
Рішенням Фрунзенської районної ради м. Харкова № 259 /3 від 16.12.1997 року квартира, в якій було закріплено право користування житловою площею за неповнолітньою, була включена до складу службової житлової площі Фрунзенського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області та в наступному на підставі службового ордеру № 3711 від 27.01.1988 року була надана ОСОБА_2. на склад сім'ї три особи.
Рішенням виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м. Харкова № 26 /8 від 24.02.2004 року зазначена квартира виключена з числа службових Фрунзенського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області та 07.03.2006 року приватизована ОСОБА_2., ОСОБА_5. та ОСОБА_6.
Задовольняючи позов про надання ОСОБА_4. окремого благоустроєного житлового приміщення за розміром не меншим за те, що було закріплено, рішенням Фрунзенської районної ради № 251/28 від 19.11.1996 року, суд першої інстанції виходив того, що повернення ОСОБА_1. в раніше займане та закріплене за нею житлове приміщення не можливе.
При цьому суд керувався ст. 25 Закону України « Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року N 2402-III та ст. 33 Закону України « Про забезпечення організаційно - правових умов захисту дітей -сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року N 2342-IV, що встановлюють обов'язок органів місцевого самоврядування забезпечити таких дітей, якщо вони не мали впорядкованого житла або вселення їх у приміщення, яке зберігалося за ними неможливе, позачергово, протягом місяця впорядкованим житлом за останнім місцем проживання. Соціальне житло, що надається дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа , має відповідати санітарним та технічним вимогам.
Погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, характер спірних правовідносин та неправильно застосував норми матеріального права.
Вирішуючи справу по суті суд не врахував, що відповідно до ст. 1 Закону України « Про забезпечення організаційно - правових умов захисту дітей -сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року N 2342-IV соціального житла - це житлова площа, яка надається за нормами державних соціальних стандартів відповідно до законодавства за рахунок державного та/або комунального житлового фонду.
Згідно ч. 2 ст. 33 зазначеного закону забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа здійснюється згідно з порядком затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Законом України « Про житловий фонд соціального призначення» N 3334-IV від 12 січня 2006 року, постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 682 « Про деякі питання реалізації Закону України « Про житловий фонд соціального призначення», постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 219 « Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом » передбачений спеціальний порядок надання соціального житла та його мінімальний розмір.
Так, згідно п. 1 Порядку надання соціального житла, а також урахування площі житла, що перебуває у власності громадянина, якому надається квартира або садибний (одноквартирний) житловий будинок з житлового фонду соціального призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. N 682 житлове приміщення з житлового фонду соціального призначення (далі - соціальне житло) безоплатно надається громадянинові та членам його сім'ї, що перебувають разом з ним на соціальному квартирному обліку (далі - облік), за рішенням органу місцевого самоврядування, який веде облік, у порядку черговості (позачергово, першочергово або в порядку загальної черги) за умови підтвердження громадянином підстав для отримання такого житла.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 219 « Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом » встановлені тимчасові мінімальні норми забезпечення соціальним житлом: у соціальних гуртожитках для проживання сімей та одиноких громадян у розмірі 6 кв. метрів житлової площі на одну особу; у квартирах, садибних (одноквартирних) будинках із житлового фонду соціального призначення у розмірі 22 кв. метрів загальної площі на сім'ю із двох осіб і додатково 9,3 кв. метра загальної площі на кожного наступного члена сім'ї.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, послався на норми Закону « Про забезпечення організаційно - правових умов захисту дітей -сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», що встановлюють право зазначеної категорії осіб на отримання соціального житла, проте фактично задовольнив вимоги про надання ОСОБА_1. окремого благоустроєного житлового приміщення за розміром не меншим за те, що було закріплено, рішенням Фрунзенської районної ради № 251/28 від 19.11.1996 року.
Підстави та порядок надання громадянам благоустроєних жилих приміщень передбачені ЖК України та Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 « Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» ( далі Правил).
Згідно ст. 46 ЖК України особам, які повернулися з державного дитячого закладу, від родичів, опікуна чи піклувальника, при неможливості повернення займаного раніше приміщення жиле приміщення надається поза чергою. Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Відповідно до п., п. 37, 38, 47 Правил жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку та в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається часом взяття на облік ( включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Про включення в список громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень виконавчим комітетом відповідної ради приймається рішення.
В супереч вимог ст. 15, 30 ЦПК України прокурор Фрунзенського району м. Харкова та ОСОБА_1. не надали суду першої та апеляційної інстанції доказів перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку та включення її до списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, а також підходу її черги на отримання благоустроєного жилого приміщення.
Відповідно до вимог п.2 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для чого, згідно п., п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню, а в задоволенні позову прокуратури Фрунзенської районної ради в інтересах ОСОБА_1. належить відмовити.
Керуючись ст. 46 ЖК України, п., п. 37, 38, 47 Постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 « Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», ст. ст. 303, 304, п., п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду від 20 листопада 2008 року скасувати.
В задоволенні позову прокурора Фрунзенської району м. Харкова в інтересах ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: