донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

13.02.2007 р.                                                                            справа №18/399

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

від позивача –Нейло І.М. –довіреність б/н від 07.02.2007р.

від відповідача –Санько Л.В. –юрисконсульт, довіреність № 317 від 12.02.2007р.

від третіх осіб на стороні позивача –Левчинський В.В. –паспорт ВС 159482, виданий 27.01.2000р.  –сільський голова Райської селищної ради,

від третьої особи на стороні відповідача – Яковенко О.Л. –головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 203/01-54 від 12.02.2007р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дружківської міської ради м. Дружківка

на рішення

господарського суду Донецької області     

від 15.12.2006р.

по справі  № 18/399 (суддя Овсяннікова О.В.)

за позовом Дружківської міської ради м. Дружківка

до відповідача –акціонерного товариства закритого типу “Веско” м.Дружківка

треті особи на стороні позивача: Райська селищна рада, ДПІ у м. Дружківка, Головне фінансове управління Донецької облдержадміністрації, Контрольно-ревізійний відділ у м. Дружківка

третя особа на стороні відповідача –Слов’янська районна державна адміністрація

про стягнення збитків в сумі 233 013 грн. 59 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.12.2006р. по справі № 18/399 (суддя Овсяннікова О.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.  

Рішення суду мотивоване тим, що право стягнення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) надано податковим органам.

Оскаржуючи рішення суду, Дружківська міська рада м. Дружківка просить його скасувати та стягнути з відповідача збитки, завдані інтересам населення, місцевого господарства у вигляді недоотриманого бюджетом м.Дружківка податку з доходів фізичних осіб у розмірі 491,9 тис. грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що особливістю складання місцевих бюджетів є програмно цільовий метод, розрахункові показники обсягів видатків здійснюються в залежності від кількості населення яке проживає на території відповідної територіальної громади.

В результаті дій відповідача видатки, необхідні для обслуговування працівників АТЗТ “Веско” фінансувалися за рахунок недофінансування заходів запланованих на 2006 рік, що призвело до збитків, завданих інтересам населення, місцевого господарства м. Дружківка та с. Райське.

При прийнятті рішення судом не дотримано ст. 7 Бюджетного кодексу України, а саме принципу субсидіарності, який визначає, що розподіл видатків між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього позивача.

Відповідно до діючої структури до складу АТЗТ “Веско” входять виробничі структурні підрозділи, які розташовані на землях Слов’янського району, ці структурні підрозділи не є відокремленими підрозділами, вони не мають права укладати договори трудового найму, нараховувати, виплачувати заробітну плату та відповідно утримувати та перераховувати податок.

АТЗТ “Веско” проти апеляційної скарги заперечує, оскільки відповідно до ст. 16 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України, ст. 64 якого передбачає, що податок, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівниками цих підрозділів.

Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” не передбачена можливість пред’явлення вимог про стягнення податків до бюджету органом місцевого самоврядування. Право подання позовів щодо стягнення податків до бюджету, відповідно до п. 11 ст.10 Закону України “Про податкову службу” належить до повноважень податкових органів.

Бюджетним кодексом не передбачено отримання збитків будь-яким бюджетом.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги правовими нормами, які регулюють відносини у сфері податкового та  бюджетного законодавства, але при цьому просить стягнути збитки, стягнення яких передбачено Цивільним кодексом України.

В скарзі також не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, відсутній розрахунок стягуваної (чи оспорюваної) суми.

Позивач до розгляду скарги звернувся з клопотанням про залучення у справі Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на стороні позивача, оскільки залученій третій особі Контрольно-ревізійному відділу м.Дружківки не надаються повноваження на участь по цій справі.

Розглянувши клопотання позивача судова колегія відхилила його, оскільки відповідно до приписів чинного законодавства третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору може вступити у справу до прийняття рішення господарським судом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.

АТЗТ “Веско” є юридичною особою та знаходиться за адресою: вул. Індустріальна, 2 м. Дружківка, Донецька область.

За період з 01.01.2006 р. по 12.10.2006р. відповідачем зменшено перерахування податку з доходів фізичних осіб до Дружковського міського бюджету та Райської селищної ради на 493,1 тис. грн.

Підставою для зменшення цих доходів з’явилося перерахування податку з доходів фізичних осіб у місцевий бюджет міста Слов’янська –за місцезнаходженням його структурних підрозділів.

У зв’язку з перерахуванням АТЗТ “Веско” до бюджету Андріївської селищної ради Слов’янського району (за місцем реєстрації підприємства як платника окремих податків) податку з доходів фізичних осіб, Дружківська міська рада звернулась до суду першої інстанції із позовною заявою про стягнення з АТЗТ “Веско” збитків, завданих інтересам держави, місцевого господарства у вигляді не отриманого бюджетом м. Дружківка податку з доходів фізичних осіб у розмірі 233013,59 тис. грн.

Заявою від 16.11.2006р. позивач змінив позовні вимоги та просив суд  стягнути з відповідача збитки, завдані інтересам населення, місцевого господарства у вигляді не отриманого бюджетом м. Дружківки податку з доходів фізичних осіб у розмірі 491,9 тис. грн.

Право на звернення з такою заявою встановлено ст.137 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує позовні вимоги правовими нормами, які  регулюють відносини у сфері податкового та бюджетного законодавства, однак просить стягнути збитки, стягнення яких  передбачено нормами Цивільного кодексу України.

Тому  господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимога про стягнення збитків, обгрунтована нормами Цивільного кодексу України, тоді як правовідносини сторін є бюджетними та податковими, а не цивільно-правовими.

Згідно  статті 2 абзац 1 частини 1  Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до завдань органів державної податкової служби віднесено здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до п.2.3.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Статтями 25, 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень міських рад не віднесено повноважень щодо контролю надходження податків до місцевого бюджету та звернення до суду з метою їх стягнення.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право на стягнення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) надано податковим органам, а не позивачу.

Крім того, Наказом  Державної податкової Адміністрації України від 22.04.2004 року № 232 затверджено Податкове роз’яснення щодо порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету, згідно якого у разі, якщо відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні підрозділи, зокрема, виробництва, цехи, відділення, ділянки, бригади, тощо) не включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та не наділені повноваженнями нарахування, утримання і сплати  податку з доходів фізичних осіб, господарська організація, яка їх створила, повинна перебувати на обліку в органах державної податкової служби за місцезнаходженням таких структурних одиниць, як платник окремого податку (податку з доходів фізичних осіб).

Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких підрозділів відповідно до п.16.3.1 ст.16 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, визначається юридичною особою самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють в цих підрозділах та суми виплаченого (нарахованого) оподаткованого доходу.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та не підлягає  скасуванню.

Керуючись ч.1 п. 1 ст. 103, ст.104, ст. 105  ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2006р. по справі № 18/399 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий          

Судді:          

Надруковано:

1.          Дружківська міськрада

2.          АТЗТ “Веско”

3.          Райська селищна рада

4.          ДПІ у м. Дружківка

5.          Головне фінансове управління Донецької облдержадміністрації

6.          Контрольно-ревізійний відділ у м. Дружківка

7.          Слов’янська районна державна адміністрація

8.          господарському суду Донецької області

9.          у справу № 18/399 (2 прим.).