донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.02.2007 р. справа №7/360пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
За участю представників сторін:
від позивача –Граніна О.В. –старший державний податковий інспектор, довіреність № 979/10 від 02.02.2007р.
від відповідача 1 –не з’явився
від відповідача 2 –не з’явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горлівської об’єднаної Державної податкової інспекції м. Горлівка
на рішення
господарського суду Донецької області
від 09.01.2007р.
у справі № 7/360 пд (суддя Малашкевич С.А.)
за позовом Горлівської об’єднаної Державної податкової інспекції м. Горлівка
до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” м. Горлівка
до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс ЛТД” м.Донецьк
про визнання недійсним господарського зобов’язання та стягнення 59 400 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.01.2007р. у справі № 7/360 пд (суддя Малашкевич С.А) відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду мотивоване тим, що вироком Куйбишевського районного суду м.Донецька від 30.12.2005р. не встановлено укладання ТОВ “Фенікс ЛТД” з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, угоди № 22-01 від 05.01.2004р. купівлі-продажу дизельного пального.
Факт притягнення директора ТОВ “Фенікс ЛТД” до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України не є доказом наявності у такого суб’єкта господарювання мети, яка суперечить інтересам держави та суспільства при укладанні всіх угод та виконанні всіх господарських зобов’язань.
Суд вважає, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи угоду сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Сама по собі угода по продажу дизельного пального не суперечить інтересам держави і суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу. Позивач не надав доказів будь-яких донарахувань податкових зобов’язань податковим органом за порушення податкового законодавства по оспорюваній угоді та доказів кримінальної відповідальності посадових осіб і відповідальності суб’єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.
У задоволенні вимог про стягнення з першого відповідача на користь держави коштів, отриманих за оспорюваним зобов’язанням, відмовлено господарським судом, оскільки санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, тобто не пізніше одного року з дня порушення.
Оскаржуючи рішення суду, позивач просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що умисел посадових осіб ТОВ “Фенікс ЛТД” на здійснення безтоварних операцій доведений вироком місцевого суду, який набрав чинності 15.01.2006р.
Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним, передбачені ст. 208 ГК України не можна розглядати як відповідальність, ця стаття не встановлює ніяких негативних наслідків недійсності господарського зобов’язання, що протирічить інтересам держави та суспільства, для добросовісної сторони. Тобто така сторона має право повернутись до попереднього майнового положення (яке існувало до виконання господарського зобов’язання). Інша справа, що реалізація цього права ускладнюється на практиці, однак добросовісна сторона сама обирала свого контрагента.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила.
Між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” м. Горлівка (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Фенікс ЛТД” м. Донецьк (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 22-01 від 05.01.2004р.
На виконання умов вищевказаного договору продавець поставив, а покупець прийняв дизельне пальне у кількості 39 600 тон, що підтверджується видатковою накладною № 034 від 22.01.2004р., рахунком-фактурою № б/н від 22.01.2004р., податковою накладною № 034 від 22.01.2004р.
За поставлений товар СТОВ “Агрокомплекс” м. Горлівка, згідно платіжного доручення від 23.01.2004р., сплатило продавцю 59 400 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ у сумі 9 900 грн. 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, Куйбишевським районним судом м.Донецька 30.12.2005р. винесено вирок у кримінальній справі по звинуваченню Євстратова М.В., Попович Р.В., Овсяннікова К.М. в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та визнано цих осіб винними.
Згідно вироку, вищевказані особи у липні 2003 року із корисних мотивів та маючи на меті зайняття фіктивним підприємництвом створили ТОВ “Фенікс ЛТД”.
Крім того, за період з липня 2003 року по червень 2005р. цими ж самими особами створювалися і інші фіктивні підприємства, а саме: ТОВ “Енергоком”, ТОВ “Рівал”, ТОВ “Папірус С”, ТОВ “Патрир”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Донпромтрейдінг”.
В процесі діяльності в період з листопада 2004р. по травень 2005р., точна дата слідством не встановлена, підприємство використовувалось для обналічування грошових коштів.
Приймаючи до уваги, що вищевказаний вирок набрав законної сили, Горлівська ОДПІ на підставі ст. ст. 207, 208 ГК України звернулася до суду першої інстанції із позовною заявою про визнання недійсним господарського зобов’язання, вчиненого з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, яке виникло та виконане на підставі угоди № 22-01 купівлі-продажу товарів на суму 59 400 грн. 00 коп.; стягнення з ТОВ “Фенікс ЛТД” на користь СТОВ “Агрокомплекс” все одержане ним за цією угодою, а саме грошові кошти в сумі 59 400 грн. 00 коп. та стягнення з СТОВ “Агрокомплекс” на користь держави отриманий за угодою № 22-01 від 05.01.2004р. товар: 39,6 тон дизельного пального на загальну суму 59 400 грн. 00 коп.
Згідно ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30.12.2005р. не встановлено укладання ТОВ “Фенікс ЛТД” з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, саме спірної угоди; у ньому відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи договір купівлі-продажу № 22-01 від 05.01.2004р., сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, крім того ТОВ “Агрокомплекс” м. Горлівка не належить до фіктивних підприємств, зазначених у вироку.
Інших доказів того, що спірна угода не відповідає вимогам закону або завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, Горлівська ОДПІ суду першої інстанції не представило.
Крім того, укладення договору купівлі-продажу дизельного пального відповідає статутній діяльності ТОВ “Фенікс ЛТД”, тоді як у вироку суду зазначено, що особи, які створили це підприємство наміру здійснювати його статутну діяльність не мали, а юридична особа використовувалася для переведення безготівкових коштів в готівкові.
Господарський суд правомірно зазначив, що сама по собі угода по продажу дизельного пального не є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу. Крім того, позивач не надав доказів будь-яких донарахувань податкових зобов’язань податковим органом за порушення податкового законодавства по оспорюваній угоді та доказів кримінальної відповідальності посадових осіб і відповідальності суб’єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення. Факт притягнення директора ТОВ “Фенікс ЛТД” до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 205 КК України не є доказом наявності у такого суб’єкта господарювання мети, яка суперечить інтересам держави та суспільства при укладенні всіх угод та виконанні всіх господарських зобов’язань.
Статтею 208 визначено, що у разі, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Оскільки підстави для визнання договору купівлі-продажу № 22-01 від 05.01.2004р. недійсним відсутні, господарський суд обґрунтовано відмовив у стягненні з ТОВ “Фенікс ЛТД” на користь СТОВ “Агрокомплекс” все одержане ним за цією угодою, а саме грошові кошти в сумі 59 400 грн. 00 коп. та стягнення з СТОВ “Агрокомплекс” на користь держави отриманий за угодою № 22-01 від 05.01.2004р. товар: 39,6 тон дизельного пального на загальну суму 59 400 грн. 00 коп.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.
Керуючись ч.1 п.1 ст. 103, ст. 104, ст.105 ГПК України, судова колегія,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Донецької області від 09.01.2007р. по справі № 7/360пд залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надруковано:
1. позивачу
2. відповідачу 1
3. відповідачу 2
4. у справу
5. господарському суду
6. ДАГС