Судове рішення #480583
23/386

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України


20.02.2007 р.                                                                            справа №23/386


Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:



головуючого:

суддів

 



За участю представників сторін:

від позивача –Долгих Н.Д. –довіреність № 05-05/07 від 19.01.2007р.

від відповідача –Сандула М.О. –довіреність ВСІ № 620521 від 28.07.2005р.


Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Донецької філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м.Донецьк

на  рішення  

господарського суду  Донецької області

від 11.12.2006р.

у справі № 23/386 (суддя Забарющий М.І.)

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області м.Донецьк

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м.Донецьк

про стягнення 14 955 грн. 78 коп.


ВСТАНОВИВ:


          Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області м.Донецьк звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м.Київ в особі Донецької філії ВАТ “Укртелеком” м. Донецьк про примусове стягнення в доход Державного бюджету суми застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 14955 грн. 78 коп. відповідно до вимог р.ІІ ст. 52 п.15 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

          Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2006р. у справі № 23/386 (суддя Забарющий М.І.) позовна заява задоволена.

          Приймаючи рішення господарський суд виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані, рішення від 22.05.2006р. № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в судовому порядку недійсним не визнано, доказів сплати штрафних санкцій відповідачем не надано.

          Оскаржуючи рішення суду ВАТ “Укртелеком” посилається на те, що при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права.  Державна інспекція з контролю за цінами, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкт владних повноважень, тому справа за участю державного органу при здійсненні ним владних повноважень повинна розглядатись в порядку Кодексу адміністративного судочинства.

          ВАТ “Укртелеком” вважає, що ним не пропущений строк для звернення до суду з позовною заявою про оскарження рішення про застосування економічних санкцій від 22.05.2006р. № 62 відповідно до п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, як вважає відповідач, господарським судом порушене його законне право на звернення до суду з відповідною позовною заявою.

          Господарський суд дійшов помилкового висновку, що рішення про застосування економічних санкцій ним не оспорювалось, оскільки на підставі п.4.1 Інструкції “Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами контролю за цінами”, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18.12.2001р. за № 1047/6238, Донецька філія ВАТ “Укртелеком” подала скаргу від 30.05.2006р. № 22/17- 42 до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, яка залишена без задоволення.

          Крім того, скаржник посилається на те, що позивачем порушений строк на звернення до суду з позовною заявою про примусове стягнення суми економічної санкції, оскільки п.3.6 вищевказаної інструкції передбачено, що у  разі  невиконання  рішення,  повного  або  часткового відхилення  претензії  чи  залишення  її  без відповіді  орган державного  контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до місцевого  господарського суду про примусове  стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.

          Скаржник вважає, що господарський суд при розгляді справи повинен був розглянути суть позовних вимог та дослідити усі матеріали справи.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників  сторін  судова колегія встановила.

Між Українським державним підприємством електрозв’язку “Укртелеком” (підприємство зв’язку) та колективним підприємством редакція газети “Життя” (споживач) був укладений договір № 98/01962 від 14.12.1998 року про надання послуг електрозв'язку та провідного мовлення.

Заявою від 18.10.2003 року №136 споживач просив перейменувати телефони у зв'язку з перереєстрацію підприємства (а.с. 30), у зв’язку з чим між ВАТ “Укртелеком” та комунальним підприємством “Редакція газети “Життя” укладено договір № 03/01962  від 17.11.2003р. про надання послуг електрозв'язку.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області відповідно до ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, постанови Кабінету Міністрів України  від 13.12.2000р. № 1819 та п.8 плану роботи інспекції на 1 півріччя 2006р. було проведено перевірку Донецької філії ВАТ “Укртелеком” з питань додержання порядку формування та застосування Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області проведена перевірка Донецької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, за результатами якої складений акт  № 250  від 17.02.2006р.

          З акту перевірки вбачається, що під час вибіркової перевірки правильності застосування регульованих тарифів встановлений факт порушення вимог ч. 3 ст. 6 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” при розрахунках з комунальним підприємством “Редакція газети “Життя” -  Донецькою філією розрахунки за надані телекомунікаційні, комунікаційні послуги надавались за тарифами, встановленими для застосування як для інших підприємств, установ, організацій, а не за тарифами, встановленими для бюджетних організацій. Абонплата за користування телефонним апаратом з похвилинною оплатою місцевих розмов (поз. 44 1 наказу Держкомзв’язку та інформації України від 07.06.2002р. № 120) розраховувалась філією за тарифом 13 грн. 86 коп. (з ПДВ) за місяць замість 8 грн. 82 коп. (з ПДВ),  тариф за кожну секунду розмови понад 10500 сек. (поз. 46 р. 1 наказу № 120) застосовувався 0,0009 грн. (з ПДВ) замість 0,0006 грн. (з ПДВ), тариф за абонплату без похвилинної оплати –19 грн. 80 коп. (поз. 44 р. І ) (з ПДВ) замість 12 грн. 60 коп. (з ПДВ).

          За надані послуги у період з 01.01.2004р. по 01.02.2006р. по завищеним цінам філією зайво отримано 4985 грн. 26 коп.

Статтею 6 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” встановлено, що державні  та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об’єднаннями громадян, користуються орендою та послугами поштового, телефонного, телеграфного і телефонного зв’язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 05.04.2004р. № 69 “Про внесення змін та доповнень до наказу Держкомзв'язку України від 07.06.2002р. № 120 “Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги” згідно вимог ст. 6 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” п.6 Загальних положень Граничних тарифів доповнений абзацом такого змісту:

“Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, користуються послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій, на підставі документів чи належним чином завірених копій, що підтверджують фактичне здійснення відповідної діяльності”.

Державний комітет зв’язку та інформації України листом № 7135/10-05-04 від 09.12.2002р. повідомив про те, що документами, які підтверджують фактичне здійснення відповідної діяльності можуть бути засвідчені в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, установчих документів, свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавництв та інші.

         З матеріалів справи вбачається, що послуги електрозв’язку за перевіряємий період надавалися на підставі укладеного відповідачем договору з комунальним підприємством “Редакція газети “Життя” від 17.11.2003р. № 03/01962, а з 23.05.2006р. відповідач надає телекомунікаційні послуги за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Факт здійснення відповідної діяльності комунальним підприємством підтверджений: копією рішення Ворошиловської районної ради м. Донецька від 28.05.2003р. № 169/31 про перереєстрацію редакції газети у комунальне підприємство, статутом комунального підприємства, затвердженого рішенням обласної ради від 23.04.2003р. № 4/8-196, довідкою про включення до ЄДРПОУ від 09.06.2003р., свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.06.2003р.

         Статтею 15 Правил користування місцевим телефонним зв’язком  затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 22.04.1997р. № 385 встановлено, що у разі встановлення телефону підприємство зв’язку укладає з юридичною чи фізичною особою договір на надання послуг телефонного зв’язку, в якому, на рівні з іншими умовами, визначається порядок взаємних фінансових розрахунків.

Оскільки відповідно до п.15 Правил користування місцевим телефонним зв’язком на підприємство зв’язку покладений обов’язок укласти договір з юридичною особою на надання послуг телефонного зв’язку, в якому визначаються в тому числі порядок взаємних фінансових розрахунків, а договір укладено КП “Редакція газети “Життя”, тому  посилання скаржника на те, що воно повинно було звернутися на адресу Донецької філії ВАТ “Укртелеком” з проханням про надання телекомунікаційних послуг за тарифами як для бюджетних організацій не може бути прийнято до уваги, оскільки чинне законодавство не обумовлює такий порядок укладання договору.

Крім того, матеріалами справи не підтверджений факт того, що про можливість застосування таких тарифів відповідач повідомив абонента при  укладанні договору та запропонував йому надати відповідні документи, які не були подані ним  своєчасно.

         Разом з тим чинне законодавство не встановлює, що оплата за послуги електрозв’язку в такому випадку здійснюється саме після подання абонентом документів, що підтверджують його статус як комунального підприємства зв’язку та факт здійснення ним з розповсюдження державних і комунальних періодичних видань.

Тому на підставі ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області  обґрунтовано прийняте рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 62 від 22.05.2006р. до Донецької філії ВАТ “Укртелеком”  на загальну  сум у 14955 грн. 78 коп.

Крім того, доказів визнання (скасування)  судом  зазначеного рішення матеріали справи не містять, тому господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись  ч.1 п. 1 ст. 103, ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -



П О С Т А Н О В И В :


Рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2006р. у справі № 23/386 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.


Головуючий          


Судді:          
















          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

5. господарському суду


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація